АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Первинна будова стебла дводольних рослин.

Прочитайте:
  1. Анатомічна будова ВНС.
  2. Анатомічна будова кореня.
  3. Анатомічна будова листка дводольних рослин.
  4. Анатомічна будова листка хвойних рослин.
  5. Анатомічна будова листка.
  6. Анатомічна будова мозочка.
  7. Анатомічна будова стебла дерев’янистих рослин.
  8. Анатомічна будова стебла трав’янистих одно та дводольних рослин.
  9. Анатомічна будова та рефлеки середнього мозку.
  10. Анатомічна будова та функції базальних гангліїв.

Первинна будова стебла. Насамперед на поверхні стебла утворюється епідерма, яка формується із дерматогену або туніки. Клітини її видовжені. У багатьох рослин на поверх­ні стебла зустрічаються волоски, які швидко осипаються.

Під епідермою диференціюється первинна кора, що складається із тонко­стінних паренхімних хлорофілоносних клітин, завдяки чому молоді ділянки стебел мають зелене забарвлення. Периферійні шари клітин первинної кори часто представлені коленхімою, яка розташовується окремими зонами.

У внутрішніх шарах корової па­ренхіми хлоропласти не зустрічають­ся. Цю паренхіму називають осно­вною. У багаторічних рослин в ній від­кладаються запасні речовини.

У болотяних та водяних рослин основну паренхіму називають аерен­хімою. Вона складається з мертвих тонкостінних клітин з великими по­вітряними порожнинами між ними. Така будова забезпечує ефективний газообмін.

Внутрішньою межею первинної кори є ендодерма. В стеблі з первин­ною будовою вона утворює крохма- леносну піхву - шар клітин, в яких міс­тяться специфічні крохмальні зерна (статоліти), що беруть участь у гео­тропічних рухах (рис. 74). У стеблах типова ендодерма з поясками Каспа рі зустрічається рідко. Як. правило це коренеподібні стебла (кореневища), які ростуть горизонтально на ґрунті або у верхніх шарах ґрунту (аїр).

За ендодермою до середини органа розташований осьовий, або цен­тральний циліндр (стела). Він диференційований на перицикл (первинну ла­теральну меристему), зону провідних тканин та серцевину.

У стеблі з перициклу інколи утворюються волокна склеренхіми, які на­зивають перициклічними.

Перицикл, як твірна тканина, може формувати комплекси клітин, з яких розвиваються адвентивні бруньки - бруньки, які розвиваються у незвичних місцях. Це має велике значення під час регенерації пошкоджених гілок, а та­кож забезпечує вегетативне розмноження у природі.

У перециклі деяких рослин (кульбаба та ін.) утворюються членисті мо­лочники, що містять смоли та латекс, а у зонтичних і звіробійних - секреторні канали, виповнені смолами та ефірними оліями.

Судинно-волокнисті пучки формуються із прокамбіальних тяжів, які є продовженням верхівкової меристеми. Спочатку із прокамбію формуються протофлоема і протоксилема. У протофлоемі містяться звичайні, але дрібні ситоподібні трубки. Протоксилема складається із спіральних та кільчастих трахеїд і трахей.

Терміни протофлоема і протоксилема застосовують до тих флоемних і ксилемних клітин, які ще здатні подовжуватися одночасно з видовженням органа. Частини флоеми і ксилеми, які виникають приблизно в момент завер­шення росту органа в довжину, називають метафлоемою і метаксилемою.

Протофлоема і метафлоема становлять первинну флоему, а протоксиле­ма та метаксилема - первинну ксилему.

Центральну частину стебла займає серцевина. Вона складається з вели­ких паренхімних клітин з міжклітинниками, які мають тонкі целюлозні стін­ки. У багатьох рослин у кінці першого періоду вегетації клітини серцевини відмирають, і клітинна порожнина заповнюється повітрям. У деяких багато­річників серцевина довгий час залишається живою і виконує функцію запа­саючої тканини.

Якщо клітини серцевини відмирають одночасно, то її називають одно­рідною (бузина). У дуба, берези серцевина складається не тільки з живих, а й з мертвих клітин, тому її називають різнорідною

Первинна будова стебла дводольних рослин. Скл. з • епідерма • кора • первинна флоема та ксилема • пучковий камбій • серцевина


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 582 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)