АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Роботи з анатомії рослин в стінах університету св.Володимира.

Прочитайте:
  1. VI. Проведення перевірок стану умов і безпеки праці та профілактичної роботи
  2. VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на
  3. АГОРИТМ ВИКОНАННЯ РОБОТИ.
  4. Анатомічна будова листка дводольних рослин.
  5. Анатомічна будова листка хвойних рослин.
  6. Анатомічна будова стебла дерев’янистих рослин.
  7. Анатомічна будова стебла трав’янистих одно та дводольних рослин.
  8. Безпучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.
  9. Блок 1. Вступ до анатомії. Скелет людини: хребет, скелет грудної клітки, верхньої та нижньої кінцівок.
  10. Будова і функції апарату Гольджі у рослинній клітині.

Осередком проведення анатомічних досліджень в Україні став Київський університет св.Володимира. Початком реального становлення анатомічних досліджень рослинних організмів в університеті можна вважати наукову й педагогічну діяльність приват-доцентів І.Г.Борщова (1833-1878) і Я.Я.Вальца (1841-1904). Ще на початку свого наукового шляху Я.Я.Вальц вивчав будову судинних пучків кореневищ папоротеподібних. Цікавою є докторська дисер­тація професора І.Г.Борщова (1833-1878) написана в 1867 році „Про сітчасті паренхімні елементи первинної кори Сегаредіае арЬуІІае та їх співвідношен­ня з молочниками". Цей же напрям продовжив професор І.Ф.Шмальгаузен (1849-1894) в праці„Дослідження розвитку молочників у рослин" (1877).

Особливого розвитку анатомія рослин у Київському університеті набу­ла під час роботи Й.В.Баранецького (1843-1905), який організував першу в Україні лабораторію фізіології та анатомії рослин і став видатним представ­ником цих дисциплін. Його по праву вважають фундатором фізіології й ана­томії рослин в Україні. Анатомічні роботи Баранецького були досить різно­манітні за змістом, без єдиної чіткої наукової спрямованості. Проте вони і до цього часу не втратили своєї оригінальності й наукового значення. В праці И.В.Баранецького „Спосіб потовщення стінок паренхіми" (1886) було висвіт­лено питання механічної міцності, яка зумовлена способом розташування потовщень. Подальший розвиток анатомії рослин в університеті пов'язаний з на­уковою й педагогічною діяльністю К.А.Пурієвича (1866-1916). Саме в період його діяльності в 1900 р. з кафедри ботаніки було виділено кафедру анатомії та фізіології рослин, яку протягом 16 років (1900-1916) він і очолював.

Значний внесок у світову й вітчизняну анатомічну науку зробив всесвіт­ньо відомий вчений М.ПХолодний (1882-1953), який викладав фізіологію та анатомію рослин в університеті. М.Г.Холодний приділяв багато уваги анатомічним дослідженням. Він ши­роко застосовував анатомічні методи під час вивчення фітогормонів коле­оптилів злакових рослин, фототропізмів і геотропізмів внутрішньої будови дочірніх особин і соковитих листків молодила тощо.

М.Н.Мойсеєва - виявила структурно- функціональні особливості хлоропластів обкладинок судинно-волокнистих пучків та інших глибинних тканин пагонів як продуцентів фітогормонів й ін­ших фізіологічно-активних сполук.

Д.П. Проценко - виявив зміни в структурі плодових культур деревних порід і зла­ків під час дії на них морозів, посухи, при поляганні, ґрунтовому засоленні, дослідив можливість регенерації таких пошкоджень, з'ясував закономір­ності ембріогенезу адвентивних і сплячих бруньок у деяких трав'янистих рослин та плодових дерев. Проценко разом зі своїми колегами та учнями (Л.К. Поліщук (1913-1979), С.Я. Мінінберг (1910-1991), О.В. Брайоном (1937- 2003)) дослідив адаптивні зміни основних органел клітини - хлоропластів за впливу несприятливих факторів середовища..

Питання різноякісності тканин, органів і частин рослин в онтогенезі в цей же період вивчав професор І.П.Білокінь (1914-1975).

Д.П.Проценко створив перший україномовний підручник„Анатомія рос­лин", який було видано у 1963р. Доповнене практичним курсом та оновлене О.В.Брайоном у співавторстві із В.Г.Чикаленко видання підручника вийшло у 1992 році. Ця книга користується увагою науковців і сьогодні.

Професор О.В.Брайон плідно працював над упровадженням можливос­тей флуоресцентної мікроскопії для цитофізіологічної характеристики рос­линних об'єктів за показниками їхньої природної флуоресценції. Отже, вітчизняні вчені відкрили нові напрями в дослідженні анатомії рослин. Своїми працями вони сприяли подальшому розвиткові цієї галузі біології. Вони розробили шляхи застосування анатомічних методів дослі­дження для вирішення як теоретичних, так і практичних проблем.

 


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 418 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)