АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вторинна будова стебла дводольних деревних рослин.

Прочитайте:
  1. Анатомічна будова ВНС.
  2. Анатомічна будова кореня.
  3. Анатомічна будова листка дводольних рослин.
  4. Анатомічна будова листка хвойних рослин.
  5. Анатомічна будова листка.
  6. Анатомічна будова мозочка.
  7. Анатомічна будова стебла дерев’янистих рослин.
  8. Анатомічна будова стебла трав’янистих одно та дводольних рослин.
  9. Анатомічна будова та рефлеки середнього мозку.
  10. Анатомічна будова та функції базальних гангліїв.

Вторинні меристеми у стеблах дводольних рослин диференціюють­ся рано, утворюючи вторинні струк­тури. Вторинні зміни у будові стебла дводольної рослини починаються з диференціації камбію (рис. 77). Цей процес у деревних порід завершу- | ється настільки швидко, що у пагона, який тільки розпустився дуже важко розрізнити структурні елементи пер­винного походження, аючи на раннє формування вторин- первинної будови зберігаються довго.

У трав'янистих рослин типову первинну будову стебла можна спостерігати у бруньці, яка готова до розпускання.

На початку розпускання бруньки з'являється камбій, який активно функ­ціонує на перших етапах і формує вторинні елементи. Камбій диференцію­ється із міжпучкових паренхімних клітин і частково із прокамбіальних клі­тин, які збереглися між флоемою і ксилемою. З активних прокамбіальних клітин формується пучковий камбій, а з активованих прошарків міжпучко- вої паренхіми - міжпучковий камбій. Згодом пучковий і міжпучковий кам­бії, з'єднуючись, утворюють камбіальне кільце. Камбій функціонує у такому порядку: назовні клітини камбію відкладають елементи вторинної флоеми, а до центру - елементи вторинної ксилеми. Одночасно місцями утворюється вторинна корова паренхіма, формуються вторинні луб'яні волокна.

Стебло деревних рослин відрізняється від стебла трав'янистих рослин багатьма структурними особливостями. Це визначається насамперед від­мінами функціональної діяльності стебла у трав'янистих і деревних рослин. Стебло деревних рослин протягом всього життя несе на собі великий тягар гілок та листків, забезпечує при цьому ефективне висхідне, низхідне та ра­діальне транспортування речовин. Основна відмінність стебла деревних рослин від трав'янистих полягає у сильному здерев'янінні (лігніфікації) гіс­тологічних елементів, у потужному розвитку механічних тканин, при цьому основна маса здерев'янілих і механічних елементів зосереджується в цен­тральній частині стебла.

У стеблах дводольних рослин вторинні зміни настають дуже рано. На відміну від трав'янистих, у деревних дводольних вторинні структури з'являються дуже швидко і елементи первинної будови ніби розчиняються у масі вторинних утворень. У 1 -2-3 річних гілок поверх перидерми можна спо­стерігати залишки відмерлої епідерми, у корі - коленхіму, іноді ендодерму. Ці структурні елементи первинної будови згодом перемішуються з вторин­ними елементами стебла.

У більшості дводольних деревних рослин стебла мають безпучкову будо­ву, тому в апікальній меристемі стебла закладається суцільне прокамбіальне кільце, яке утворює кільце флоеми і кільце ксилеми. Між ними зберігається функціонуючий прошарок прокамбію, який дає початок камбіальному кільцю.

Стебло деревних рослин має таку топографію: первинна кора, до складу якої відносять і покривну тканину, і центральний циліндр, який складається з вторинної кори, камбіального кільця, деревини і серцевини

Стебло деревних рослин сильно здерев’яніле (лігніфіковане), при цьому осн. маса здерев’янілих і механічних елементів зосередж. в центр. частині стебла. Вторинні зміни настають дуже рано. Стебла мають безпучкову будову, в апікальній меристемі закл. прокамбіальне кільце, яке утв. кільце флоеми і кільце ксилеми, між якими є прокамбій, який дає поч. камбіальному кільцю. Топографія: Перв. кора (до скл. відносять і покрив. тк.) і стела (скл. з вт. кори, камбіального кільця, деревини і серцевини). Зовнішн. шаром кори є перидерма, яка з часом перетв. на кірку. Під перидермою розташ. корова паренхіма (викон. асиміляційну і запас. ф-ї). Вн. Межу кори форм. перв. дрібноклітинна паренхіма. Під коровою паренхімою розпоч. вт. кора – зона флоемних елем. (лубу). У флоемі деревних рослин є три типи кл.: луб’яна паренхіма, товстостінний луб (механ. с-ма) і ситоподібні трубки. Під камбієм розташ. вт. ксилема, або деревина (тут три групи елем.: паренхімні, механічні і провідні). Механ. складова предст. лібриформом. Пров. елем. деревини – судини або трахеї. Річні кільця це чередування весняного і осіннього камбію. Через деревину і вт. флоему прох. серцевинні промені. Із міжпучк. камбію утв. елем. перв. серц. променів, а завдяки камбію утв. вт. серц. промені. У центрі стебла знах. серцевина, по периферії якої знах. перимедулярна зона


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 1245 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)