АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вторинна будова стебла дводольних деревних рослин.

Вторинні меристеми у стеблах дводольних рослин диференціюють­ся рано, утворюючи вторинні струк­тури. Вторинні зміни у будові стебла дводольної рослини починаються з диференціації камбію (рис. 77). Цей процес у деревних порід завершу- | ється настільки швидко, що у пагона, який тільки розпустився дуже важко розрізнити структурні елементи пер­винного походження, аючи на раннє формування вторин- первинної будови зберігаються довго.

У трав'янистих рослин типову первинну будову стебла можна спостерігати у бруньці, яка готова до розпускання.

На початку розпускання бруньки з'являється камбій, який активно функ­ціонує на перших етапах і формує вторинні елементи. Камбій диференцію­ється із міжпучкових паренхімних клітин і частково із прокамбіальних клі­тин, які збереглися між флоемою і ксилемою. З активних прокамбіальних клітин формується пучковий камбій, а з активованих прошарків міжпучко- вої паренхіми - міжпучковий камбій. Згодом пучковий і міжпучковий кам­бії, з'єднуючись, утворюють камбіальне кільце. Камбій функціонує у такому порядку: назовні клітини камбію відкладають елементи вторинної флоеми, а до центру - елементи вторинної ксилеми. Одночасно місцями утворюється вторинна корова паренхіма, формуються вторинні луб'яні волокна.

Стебло деревних рослин відрізняється від стебла трав'янистих рослин багатьма структурними особливостями. Це визначається насамперед від­мінами функціональної діяльності стебла у трав'янистих і деревних рослин. Стебло деревних рослин протягом всього життя несе на собі великий тягар гілок та листків, забезпечує при цьому ефективне висхідне, низхідне та ра­діальне транспортування речовин. Основна відмінність стебла деревних рослин від трав'янистих полягає у сильному здерев'янінні (лігніфікації) гіс­тологічних елементів, у потужному розвитку механічних тканин, при цьому основна маса здерев'янілих і механічних елементів зосереджується в цен­тральній частині стебла.

У стеблах дводольних рослин вторинні зміни настають дуже рано. На відміну від трав'янистих, у деревних дводольних вторинні структури з'являються дуже швидко і елементи первинної будови ніби розчиняються у масі вторинних утворень. У 1 -2-3 річних гілок поверх перидерми можна спо­стерігати залишки відмерлої епідерми, у корі - коленхіму, іноді ендодерму. Ці структурні елементи первинної будови згодом перемішуються з вторин­ними елементами стебла.

У більшості дводольних деревних рослин стебла мають безпучкову будо­ву, тому в апікальній меристемі стебла закладається суцільне прокамбіальне кільце, яке утворює кільце флоеми і кільце ксилеми. Між ними зберігається функціонуючий прошарок прокамбію, який дає початок камбіальному кільцю.

Стебло деревних рослин має таку топографію: первинна кора, до складу якої відносять і покривну тканину, і центральний циліндр, який складається з вторинної кори, камбіального кільця, деревини і серцевини

Стебло деревних рослин сильно здерев’яніле (лігніфіковане), при цьому осн. маса здерев’янілих і механічних елементів зосередж. в центр. частині стебла. Вторинні зміни настають дуже рано. Стебла мають безпучкову будову, в апікальній меристемі закл. прокамбіальне кільце, яке утв. кільце флоеми і кільце ксилеми, між якими є прокамбій, який дає поч. камбіальному кільцю. Топографія: Перв. кора (до скл. відносять і покрив. тк.) і стела (скл. з вт. кори, камбіального кільця, деревини і серцевини). Зовнішн. шаром кори є перидерма, яка з часом перетв. на кірку. Під перидермою розташ. корова паренхіма (викон. асиміляційну і запас. ф-ї). Вн. Межу кори форм. перв. дрібноклітинна паренхіма. Під коровою паренхімою розпоч. вт. кора – зона флоемних елем. (лубу). У флоемі деревних рослин є три типи кл.: луб’яна паренхіма, товстостінний луб (механ. с-ма) і ситоподібні трубки. Під камбієм розташ. вт. ксилема, або деревина (тут три групи елем.: паренхімні, механічні і провідні). Механ. складова предст. лібриформом. Пров. елем. деревини – судини або трахеї. Річні кільця це чередування весняного і осіннього камбію. Через деревину і вт. флоему прох. серцевинні промені. Із міжпучк. камбію утв. елем. перв. серц. променів, а завдяки камбію утв. вт. серц. промені. У центрі стебла знах. серцевина, по периферії якої знах. перимедулярна зона

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 1245 | Нарушение авторских прав