АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Безпучковий тип вторинної будови стебла трав’янистих рослин.

Прикладом стебла з непучковою будовою може бути льон вузьколистий. У корі і центральній частині стебла з непучковою будовою важко встановити межу між первинними та вторинними еле­ментами. Клітини первинної паренхіми кори залишаються майже незмінни­ми - відносно дрібного розміру і видовженої форми внаслідок розтягування стебла на ранніх етапах розви­тку рослини у горизонтально­му напрямку. Добре виражені ділянки товстостінних луб'яних волокон камбіального похо­дження, під якими суцільною зоною розташовані елементи вторинної флоеми, утворені кільцем камбію.

Ксилемна зона вторинного походження відносно широка та однорідна. В її основі можна помітити ділянки первинної ксилеми, що частково заходять у серцевину. Нові елементи ксилеми і флоеми відкладають­ся суцільним кільцем: флоема до периферії, а ксилема до се­редини. Подекуди камбій від­кладає з обох боків паренхімні клітини серцевинних променів.

У процесі поділу камбіальних клітин відбувається потовщення стебла, його розростання в радіальному і тангентальному напрямках. При цьому всі первинні анатомічні структури, розташовані глибше від камбію, перебува­ють у стеблі в такому ж стані, в якому вони були до початку вторинного росту. А ті первинні тканини, що лежать назовні від камбію (флоема, перицикл, ен­додерма, кора, епідерма), завдяки його діяльності відсуваються вторинними тканинами до периферії органа, після чого збільшення товщини стебла пе­ревищує пластичні можливості цих тканин і вони, як правило, сплющуються з неминучими радіальними розривами. На початку вторинного росту розри­вається і перестає функціонувати ендодерма. Значно довше протидіють роз­ривам перицикл і кора, бо вони мають тонкостінні, здатні до поділу клітини.

Отже, вторинні зміни у стеблі дводольних з'являються з початком фор­мування камбіального кільця. Здатність переходити до вторинної будови

Прикладом є льон вузьколистий (Linum usitatissimum). Важко встан. межу (в корі і центр. част. стебла) між перв. та втор. елементами. Кл. перв. паренхіми незмінні. Добре виражені ділянки товстост. луб’яних волокон камбіального походження, під якою розт. елем. вт. флоеми, утворені кільцем камбію. Ксилемна зона вт. походження широка та однорідна. Тут є ділянки перв. ксилеми, що частково заходять у серцевину. Нові елем. ксилеми і флоеми відкл. кільцем: флоема до периф., а ксилема до середини. У процесі поділу камбіальних кл. відб. потовщення стебла, його розрост. в радіальному і тангентальному напрямках. На початку втор. росту розривається ендодерма

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 729 | Нарушение авторских прав