Ексцентричність деревини.
У природних умовах нахилені або зігнуті стовбури дерев і бічні гілки характеризуються нерівномірним розвитком шарів приросту на протилежних боках, що призводить до змі щення центру органа до одного боку. Такий нерівномірний розвиток річних кілець в осьових органах називають ексцентричністю деревини (рис. 8В). Чим більшої деформації зазнає гілка або стовбур, тим виразніші ознаки ексцентричності. Внаслідок ексцентричної шаруватості річних кілець деревини розрізняють верхню, так звану тягову деревину, і нижню, креньову деревину, з різними біомеханічними властивостями, що протидіє вертикальній деформації під масою самої гілки чи її плодів.
Креньова деревина утворюється завдяки активнішій діяльності камбію на морфологічно нижньому боці гілок і пагонів, у результаті чого формується гіп&к силічна струк тура - зн ачне переважання деревини на морфологічно нижньому боці органа. Така будова характерна для більшості представників голонасінних і деяких покритонасінних рослин.
Тягова деревина утворюється в результаті активнішого формування річних кілець на морфологічно верхньому боці пагонів і гілок більшості квіткових рослин, що теж супроводжується їхньою асиметричністю і створенням епіксилічноїструктури деревини.
Протилежні ділянки деревини відрізняються не тільки кількісно, а й якісно. Основою креньової деревини хвойних є великі, округлої форми трахеїди з надзвичайно сильно потовщеними, твердими, повністю здерев'янілими клітинними стінками, що визначає високий рівень протидії стискуванню і згину цієї сторони. Анатомічні ознаки тягової деревини листяних рослин характеризуються великою кількістю волокон лібриформу і щільним їх з'єднанням, меншою кількістю судинних елементів. Це забезпечує високу міцність до розривів масивної верхньої сторони і протидію надмірним деформаціям гілок та крони.
Гігроскопічні зимові рухи гілок зумовлені тим, що товстіші клітинні стінки містять більше води, яку втрачають у морозні дні, а тому вони більше вкорочуються, а з ними вкорочується і відповідна ділянка деревини.
Ексцентричність деревини – це нерівномірний розвиток річних кілець в осьових органах внаслідок зміщення центру органа до одного з боків. Протидіяти такому механізму може тягова(верхня) і креньова (нижня) деревини. Креньова деревина утв. завдяки діяльності камбію на нижньому боці гілок і пагонів, внаслідок чого форм. гіпоксилічна структура – значне переважання деревини на нижньому боці органа (голонасінні і деякі покритонасінні). Тягова деревина утв. внаслідок активного формування річних кілець на верхньому боці пагонів і гілок більшості квіт. рослин, що супроводжується їхньою асиметричністю і створеннями епіксилічної структури деревини. Анатомічні ознаки тягової деревини листяних рослин характеризуються вел. к-тю волокон лібриформу і щільним їх з’єднанням, меншою к-тю суд. елем.. Це забезпечує високу міцність до розривів масивної верхньої сторони і протидію надмірним деформаціям гілок та крони
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 533 | Нарушение авторских прав
|