АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Формування та розвиток стебла.

В результаті діяльності верхівкової меристеми формується стебло, яке має відносно просту первин ну будов у.

С.П. Костичев довів, що прокамбій може виникати в двох формах, що і, визначає формування різних типів стебла. У більшості деревних рослин, де­ревію, льону прокамбій закладається у вигляді суцільного кільця. Із такого прокамбіального кільця формуються суцільні кільця флоеми і ксилеми. Між флоемою і ксилемою зберігається смужка прокамбіальних клітин, яка дає початок камбіальним клітинам, що формують камбіальний поясок. Так фор­мується стебло безпучковоготипу.

У інших рослин, у конусах наростання стебел, прокамбій закладається не суцільним кільцем, а окремими тажами. При цьому кожний прокамбіаль- ний тяж формує самостійний судинно-волокнистий пучок відкритого типу, в якому зберігається камбіальна діяльність. Так формується стебло пучково­го типу. У таких стеблах камбіальний поясок утворюється завдяки з'єднанню пучкового і міжпучкового камбіїв. Пучковий камбій утворюється із прокам­біальних клітин, які знаходяться між флоемою і ксилемою, а міжпучковий - з прошарку паренхімних клітин міжпучкової зони - серцевинних променів. Серцевинними променями називають ділянки паренхімних клітин, розта­шовані між сусідніми судинно-волокнистими пучками. Серцевинні промені ніби з'єднують серцевину і кору в єдину систему паренхіматозних тканин.

Пучковий камбій до периферії відкладає вторинну флоему, а до центру - вторинну ксилему. Міжпучковий камбій продовжує утворювати паренхімні клітини як до периферії, так і до центру, тобто продовжує формувати серце­винний промінь. Тому індивідуальні судинно-волокнисті пучки у деяких рос­ лин не можуть зблизитись і залишаються розмежованими протягом усього життя рослини.

Пучковий тип будови стебла здебільшого зустрічається у дводольних трав'янистих рослин, наприклад у жовтецю, соняшнику, маку городнього, а з деревних рослин - саксаулу і винограду.

В результаті діяльності верхівкової меристеми форм. стебло, яке має відносно просту перв. буд.. С. П. Костичев довів, що прокамбій може виникати в двох формах, що і визначає формування різних типів стебла. У більш. дер. росл. прокамбій закл. у вигляді кільця. З нього форм. кільця флоеми і ксилеми між якими зберіг. смужка прокамбіальних клітин, яка дає поч. камбіальним клітинам, що формують камбіальний поясок. Так форм. стебло безпучкового типу. В інш. випадках прокамбій закл. окремими тяжами. Кожний прокамбіальний тяж форм. судинно-волокнистий пучок відкритого типу, в якому зберіг. камбіальна діяльність. Так форм. стебло пучкового типу. Пучк. камбій утв. з прокамбіальних кл., які знах. між флоемою і ксилемою, а міжпучковий – з прошарку паренхіми міжпучк. Зони – серцевинних променів. Пучк. камбій до периферії відкл. вт. флоему, до центру – вт. ксилему

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 696 | Нарушение авторских прав