АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Низхідні провідні шляхи.
Низхідні шляхи більш давні, ніж висхідні, беруть свій початок від нейронів ядер довгастого мозку і варолієвого моста і закінчуються на нейронах сірої речовини спинного мозку, у тому числі і на α- і γ-мотонейронах. α-мотонейрони іннервують волокна скелетної мускулатури, забезпечуючи м’язові скорочення; γ-мотонейрони іннервують рецептори розтягування, що важливо для забезпечення моторної координації. До них належать: вестибулоспінальні шляхи (переддвірно-спинномозкові), що йдуть від вестибулярного апарату і забезпечують підтримку пози і рівноваги тіла, і ретикулоспінальні, що беруть початок від ретикулярної формації стовбура мозку і беруть участь у формуванні імпульсів, що забезпечують підтримку тонусу скелетних м’язів і реґуляцію тонусу спінальних веґетативних центрів (парасимпатичного і симпатичного).
З погляду еволюції руброспінальний спадний шлях (пучок Монакова) є більш молодим (має особливе значення у тварин). Будучи аксонами червоного ядра (nucleus ruber) середнього мозку, волокна руброспінального тракту (червоноядерно-спинномозгового) йдуть у бічних канатиках білої речовини спинного мозку, закінчуються в сірій речовині спинного мозку. Частина волокон руброспінального тракту утворює синапси безпосередньо на мотонейронах м’язів-згиначів. Після виходу з ядра волокна руброспінального шляху переходять на протилежний бік, частково переключаючись на мозочок і ретикулярну формацію і частково — на спинний мозок, у якому волокна цього тракту розташовуються в бічних стовпах і закінчуються на інтернейронах відповідних сеґментів. Цей шлях несе інформацію від мозочка, ядра вестибулярного нерва і смугастого тіла, тобто здійснює керування тонусом м’язів і мимовільною координацією рухів.
Вестибулоспінальний шлях складається з аксонів клітин ядра Дейтерса, розташованого в довгастому мозку, і належить до найбільш філогенетично давніх, що передають імпульси від вестибулярного центру110 і мозочка до мотонейронів передніх рогів сірої речовини спинного мозку, які тримають під контролем тонус м’язів, погодженість рухів, рівновагу. Порушення цих зв’язків призводить до розладу координації рухів і орієнтації в просторі.
Кортикоспінальні шляхи є самими еволюційно молодими, тому що досягають найбільшого розвитку в людини. Ці тракти починаються в V шарі рухової зони кори головного мозку — у шарі гігантських піраK мідних клітин Беца, аксони яких досягають спинного мозку, а їх закінчення утворюють моносинаптичні збудливі утворення безпосередньо на вставних нейронах і мотонейронах передніх рогів сірої речовини спинного мозку. Волокна цих трактів перехрещуються і належать до мієлінізованих швидкопровідних шляхів, що забезпечують доставку імпульсів до скелетних м’язів і реґулюють тонкі рухи пальцями.
Пірамідний шлях, який є аксонами клітин рухової зони кори (зона Беца), направляється до довгастого мозку, віддаючи велику частину бічних волокон (колатералей) у проміжний, середній і довгастий моK зок, а також у ретикулярну формацію. У довгастому мозку частина пірамідної системи переходить на протилежний бік, утворюючи бічний канатик спинного мозку — перехрещений шлях.
Інша частина волокон, що не перехрещуються до спинного мозку і переходять на інший бік тільки на рівні сеґментів, в яких закінчуються, утворює прямий пірамідний шлях.
Бічний (латеральний) і прямий пірамідні тракти закінчуються на мотонейронах передніх рогів сірої речовини спинного мозку. Ці шляхи утворені волокнами як мієлінізованими, так і немієлінізованими із різною швидкістю проведення нервового імпульсу (1–100 м/с).
В еволюційному плані пірамідна система найбільш досконала в людини. Її основною функцією є передача команд для виконання доK вільних рухів. Система має дубльований зв’язок головного і спинного мозку, що забезпечує надійність виконання функцій довільних рухів.
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 701 | Нарушение авторских прав
|