АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Типи плазмолізу. Нитки Гехта.

Проявом осмотичних властивостей життєдіяльних рослинних клітин є явище плазмолізу - процес відставання протопласта від клітинної стінКиІ зумовлений зменшенням кількості води у вакуолі шляхом осмотичних про­цесів або надмірним її випаровуванням. Найчастіше плазмоліз відбувається у штучних умовах після вміщення живих клітин в розчин цукрів, солей, гліце­рину, концентрація яких вища, ніж концентрація вакуолярного розчину.

На основі законів осмосу зовнішній більш концентрований (гіперто­нічний) розчин відбирає воду від менш концентрованого, вданому випадку клітинної вакуолі, об'єм якої зменшується. Роль напівпроникної мембрани виконують тонопласт і плазмалема, які вільно пропускають лише молекули розчинника.

Залежно від стану цитоплазми, її еластичності і застосовуваного плазмолітика спостерігаються різні форми плазмолізу.

Опуклий плазмоліз відбувається тоді, коли цитоплазма досить рідка і мало в'язка, легко розривається в плазмодесмах і округлюється.

За високої в'язкості цитоплазми, яка не зважаючи на відходження від клітинних стінок, залишається у плазмодесмах і тягнеться у вигляді найтонших ниток, які називають,,нитками Гехта" за ім'ям дослідника, який їх відкрий відбувається судорожний плазмоліз. Початкові етапи судорожного плазмодії зу, коли протопласт на деяких ділянках поверхні торкається клітинної стінку а в інших відходить від неї, деякі дослідники, зокрема В.Ф.Раздорський, ви ділили в окрему форму плазмолізу - угнутий (увігнутий). Так, Раздорськиі вважав, що угнутий плазмоліз у різко вираженій формі являє, так званий, судорожний, або спазматичний плазмоліз.

Ковпачковий плазмоліз є різновидністю опуклого, коли цитоплазматичний шар значно набрякає під дією певних хімічних речовин і має вигляд ковпачків на пухирці плазмолізованої вакуолі. ]

Плазмолізовані клітини деякий час залишаються живими. Якщо їх пер нести у розчин значно меншої концентрації або у воду, відбувається осмотичне поглинання води вакуолею і повернення клітин до попереднього стану - деплазмоліз. Здатність клітини до плазмолізу є надійним критерієм її анатомо-морфологічної цілісності та життєздатності.

У разі, якщо не тільки плазмалема, але і клітинна стінка напівпроникна, то плазмоліз за дії на клітину гіпертонічних розчинів не настає, а відбувається явище, яке називають циторизом, при цьому клітина зменшується в об'ємі, а клітинна стінка втрачає воду та стискається, утворюючи складки.

Вакуолі рослинних клітин є резервуарами запасної води, місцями локалізації запасних поживних речовин та вмістищами деяких відходів. Вони забезпечують всмоктування води з розчиненими в ній речовинами і пересування речовин із клітини в клітину. Забезпечуючи тургор клітин соковитих органів, вакуолі підтримують певну форму і положення органів у просторі, а також створюють опір деформуючій дії механічних факторів.

За високої в’язкості цитоплазми, яка не зважаючи на відходження клітинних стінок, залишається у плазмодесмах і тягнеться у вигляді найтонших ниток, які наз. нитками Гехта, відбувається судорожний плазмоліз

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 784 | Нарушение авторских прав