АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Функцiї м'язових веретен i сухожильних органiв

Оскільки м’язи (екстрафузальні волокна) знаходяться в постійному тонусі*1, завдяки цьому їх сухожил-

ля дещо розтягнені навіть у стані спокою (напр. для m.quadriceps femoris у положенні стоячи), унаслідок чого деякий рівень збудження присутній у рецепторах веретен (як рецепторах розтягнення). Це трохи активує a-мотонейрони, так що довжина м'яза залишається на незмінному рівні й отже незмінній напрузі.

Рис. 4.10. Схема функціонування гама-петлі.

При розтягуваннi м'яза внаслідок подразнення (удар неврологічним молоточком по зв'язцi нижче колiнної чашечки, переминання з ноги на ногу) м’язовi веретена збуджуються сильніше, аферентнi волок- на вiд них через моносинаптичну дугу активують α-мотонейрони й м'яз скорочується, що приводить до зменшення його розтягування (отже й зменшення подразнення рецепторів) (рис. 4.11).

1 Про постійність м’язового тонусу у скелетних м’язів добре відомо хірургам-травматологам. Тому при ампутації кінцівки відрізок кістки роблять завжди коротшим ніж шкіряний і м’язовий лоскут. Лише при такій умові можна створити культю – закрити кістку м’якими тканинами.

Рис. 4.11. Коло зворотного зв’язку при підтриманні до- вжини м’язу за участю гама- петлі.

Таким чином, ця регулятор- на система сприяє пiдтриманню стабiльної дов- жини м'яза. Необхiдний рiвень чутливостi м’язових веретен пiдтримується завдяки скорочувальнiй активностi iнтрафузальних волокон. Тут виявляється зворотний зв’язок з позитивним знаком. Волокна Iа не тiльки моносинаптично перемика- ються на мотонейронах вiдповiдних м'язiв, збуджуючи їх; вони також через дисинаптичний

ланцюг гальмують мотонейрони м'язiв-антагонiстiв (реципрокне антагонiстичне гальмування).

Певний рівень збудження у веретенах підтримується завдяки активуючому впливу з боку надсегмен- тарних структур мозку, зокрема ретикулярної формації стовбура.

Функцiї γ-петлi

Збудження екстрафузальних м’язових волокон здiйснюється за двома механiзмами:

· пряме збудження α-мотонейронiв;

· через збудження g-мотонейронiв з пiдсиленням рефлекса розтягування в результатi скорочення

iнтрафузальних волокон, що «запускає» g-петлю.

Якщо скорочення м'яза викликано через g-петлю, початкове скорочення iнтрафузальних волокон супроводжується пiдсиленням скорочення екстрафузальних волокон, поки в кiнцевому рахунку не вiдновиться початковий рiвень iмпульсацiї вiд сенсорних закiнчень м’язових веретен у зв’язку зі зменшен- ням їх розтягнення, тобто довжини.

Таким чином, g-петля вiдiграє роль сервомеханiзму, в якому довжина м’язових веретен (керуюча перемiнна) регулює довжину самого м'язу та швидкість її зміни (керована перемiнна).

Разом з тим, головне призначення g-еферентів полягає в тому, щоб запобігти розслабленню м’язових веретен пiд час скорочення екстрафузальних волокон.

Це забезпечується коактивацiєю a- i g -мотонейронiв. Пiд час руху для збереження адекватної чутливостi м’язових веретен вiдбувається одночасне збудження a- i g-мотонейронiв (їх коактивацiя). Як наслідок, не вiдбувається повного розслаблення м’язових веретен пiд час скорочення екстрафузальних волокон.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 578 | Нарушение авторских прав