АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Клiнiчно важливi рефлекси спинного мозку дорослої людини

Прочитайте:
  1. D. Оболонки мозку
  2. А. Забезпечення пози людини
  3. Абсцесс головного или спинного мозга
  4. Автономні рефлекси
  5. Аналітико-синтетична діяльність кори головного мозку
  6. Анатомия и физиология спинного и продолговатого мозга.
  7. Анатомічна будова та рефлеки середнього мозку.
  8. Анатомічна будова та функції проміжного мозку.
  9. Анатомія спинного мозку
  10. Аппарат собственных связей спинного мозга и двухсторонних связей с головным мозгом.

Безумовнi рефлекси, що найчастiше дослiджуються в клiнiцi й мають топiко-дiагностичне значення, подiляють на поверхневi, екстероцептивнi (шкiрянi, рефлекси зi слизових оболонок) та глибокi, пропрiоцептивнi (сухожильнi, периостальнi, суглобовi рефлекси).

Бiльшiсть рефлексiв, якi мають важливе значення для самозбереження, пiдтримки положення тiла, швидкого вiдновлення рiвноваги, здiйснюється на основi «швидкодiючих механiзмiв» з мiнiмальною кiлькiстю причетних нейронних ланцюгiв. Сухожильнi рефлекси становлять великий iнтерес у клiнiчній практиці як тест функцiонального стану органiзму в цiлому й локомоторного апарату зокрема, а також для топiчної дiагностики при пошкодженнях спинного мозку.

Сухожильнi рефлекси. Їх звуть ще міотатичними, а також Т-рефлексами, оскільки викликаються розтягуванням м’язів ударом неврологiчним молоточком по сухожиллю (від лат. tendo – сухожилля).

Рефлекс із сухожилля згинача передплiччя. Викликається ударом неврологiчним молоточком по сухо- жиллю двоголового м'яза плеча в лiктьовому згибi (рис. 4.13, 4.14). При цьому передплiччя дослiджуваного пiдтримується лiвою рукою дослiджуючого. Складові частини рефлекторної дуги: м’язово- шкiрний нерв, V i VI шийнi сегменти спинного мозку. Вiдповiдь полягає в скороченнi м'язiв i згинаннi в лiктьовому суглобi.

Рефлекс із сухожилля трьохголового м'яза плеча. Викликається ударом молоточка по сухожиллю трьохголового м'яза плеча над лiктьовим вiдростком (див. рис. 4.13, 4.14). При цьому рука дослiджуваного повинна бути зiгнутою пiд прямим або тупим кутом i пiдтримуватися лiвою рукою дослiджуючого. Викли- каною реакцiєю є скорочення м'яза й розгинання руки в лiктьовому суглобi. Складові частини рефлекторної дуги: променевий нерв, VII-VIII сегменти шийного вiддiлу спинного мозку.

Колiнний рефлекс. Виникає при ударi молоточком по зв'язцi нижче колiнної чашечки (див. рис. 4.14, рис. 4.15). Дослiджуваний сидить на стiльцi, поставивши ноги так, щоб гомiлки находились пiд тупим ку- том до стегон, а пiдошви доторкувались до пiдлоги. Iнший спосiб – дослiджуваний сидить на стiльцi й закидає ногу на ногу. Колiнний рефлекс зручно вивчати, коли дослiджуваний лежить на спинi з напiвзiгнутими в тазостегнових (кульшових) суглобах ногами, а дослiджуючий пiдводить лiву руку пiд ноги в дiлянцi пiдколiнної ямки для максимального розслаблення м'язiв стегна i наносить правою рукою удар молоточком. Рефлекс полягає в скороченнi чотириголового м'яза стегна й розгинаннi ноги в колiнному суглобi. Складові частини рефлекторної дуги: стегновий нерв, III та IV поперековi сегменти спинного мозку.


 

Рис. 4.13. Рефлекси з верхніх кінцівок. 1 – рефлекс із сухожилля двоголового м’яза; 2 – рефлекс із сухожилля трьохголового м’яза; 3 – п'ястно – променевий рефлекс.

Рис. 4.14. Найважливіші пропріоцептивні рефлек- си (за П.Дуус, 1995). 1 – рефлекс із сухожилля згинача передплiччя, 2 – рефлекс із сухожилля трьохголового м'яза плеча, 3 – колiнний рефлекс, 4 – рефлекс з ахiлового сухо- жилля.

 

Рефлекс з ахiлового сухожилля. Викликається ударом молоточком по ахiловому сухожиллю (див. рис. 4.14, 4.15). Дослiдження можна проводити, поставивши дослiджуваного на колiна на кушетку чи на стiлець таким чином, щоб стопи повiльно повисали, а руки впиралися в стiну або в спинку стiльця. Можна дослiджувати, коли дослiджуваний лежить на животi – у такому випадку дослiджуючий, захвативши лiвою рукою пальцi обох стоп дослiджуваного i зiгнувши ногу пiд прямим кутом в гомiлковоступневих та колiнних суглобах, правою рукою наносить молоточком удари. Реакцiя полягає в пiдошовному згинаннi стопи. Складові частини рефлекторної дуги: великогомiлковий нерв, I-II крижовi сегменти спинного мозку.


Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 469 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)