 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Поняття норми і патології, патологічні реакції, процеси, станиХворобу супроводжують три патологічні явища: Патологічна реакція – реакція організму або окремих його тканин на дію подразника, яка за своїм характером і силою неадекватні силі цього подразника. Патологічний процес – це порушення функцій і структури під впливом патогенного подразника і виявляються комплексом патологічних і захисно-компенсаторних реакцій місцевого і загального характеру. Патологічний стан – це стійка зміна структури і функції організму, що виникає внаслідок перенесеної хвороби (зміна форми клапанів серця при ендокардиті). Нозологія – наука, що вивчає загальні відомості про причини і умови виникнення хвороби, її розвиток і завершення. Здоров’я – це така форма життєдіяльності організму при якій структура і функції організму відповідають одна одній і система регуляції цього зв’язку на різних рівнях підтримувати генетичний потенціал і реалізовувати його даному виду тварини в конкретних умовах зовнішнього середовища. Здоров’я характеризується здатністю підтримувати комплекс постійно існуючих реакцій на вплив умов навколишнього середовища. Стан здоров’я визначається продуктивністю, фізіологічною регуляцією, яка проявляється захисно-компенсаторними реакціями, що залежать від стану нервової системи і гуморальних механізмів, ушкоджувальної дії чинників навколишнього середовища. Адаптаційно-компенсаторними реакціями проявляється життєдіяльність організму до змін навколишнього середовища, що включають два самостійних поняття: адаптація – це властивість організму перебудовувати свої функції та поведінку у відповідь на зміну навколишнього середовища; компенсація – це мобілізація процесів спрямованих на покриття втраченої функції органу за рахунок посилення чи перебудови функції інших органів систем організму. Адаптаційно-компенсаторні реакції залежать від характеру дії чинників зовнішнього середовища, індивідуальних особливостей організму, віку, статі, спадкових чинників, бар’єрних систем. Бар’єрні системи – це морфофункціональні утвори різної складності, що мають здатність нейтралізувати шкідливі чужорідні речовини. Стан здоров’я оцінюється і контролюється температурою, пульсом, диханням. В розвитку хвороби розглядають два поняття передхворобу і хворобу. Передхвороба – це стан функціональної готовності до розвитку хвороби. Виникає тоді коли рівень адаптаційно-компенсаторних реакцій не здатний підтримувати оптимальні умови для життєдіяльності, залежить від сили, характеру ушкоджувального чинника, якщо ці реакції не спроможні подолати дію патогенного чинника. Хвороба – це якісно новий стан організму пристосованого характеру, який виникає під дією ушкоджувальних чинників і виявляється комплексом структурно-функціональних змін з боку органів та систем, порушення зв’язку організму з навколишнім середовищем і зниженням продуктивності і економічної цінності тварин. При хворобі відбуваються зміни від субклітинного рівня до цілісного організму. Характер цих змін залежить від сили дії ушкоджувального чинника і від стану організму з його спадковими і набутими властивостями. Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 618 | Нарушение авторских прав |