АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Клініко-морфологічна класифікація гострого апендициту

1. Гострий простий апендицит

2. Деструктивний апендицит

· Флегманозний

· Гангренозний

· Перфоративний

3. Ускладнення гострого апендициту

· Перитоніт:

а)місцевий

б)розповсюджений

· Апендикулярний інфільтрат

· Апендикулярний абсцес

· Пілефлебіт

· Сепсис

Особливості перебігу гострого апендициту у дітей, хворих похилого віку, у вагітних. Роль лапароскопічних технологій в діагностиці та лікуванні хворих на гострий апендицит.

Діагностика (принципи діагностики та етапи постановки діагнозу).

Діагноз гострого апендициту ставиться клінічно на підставі:

- даних анамнезу (як почалося захворювання, як змінилися його клінічні
ознаки, наявність, характер та наслідки минулих приступів та інш).;

- даних об 'єктивного (клінічного) огляду;

- результатів диференціпної діагностики.

При постановці діагнозу враховуються:

1. дані лабораторних показників крові та сечі;

2. загальні ознаки запалення, інтоксикації;

3. результати додаткових методів інструментальних досліджень (оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини, УЗО, КТ та інш.)

За останній час при складностях диференційної діагностики доцільно використання лапароскопії і навіть діагностичної лапаротомії.

Смертність при гострому апендициті ротягом останніх 20 років практично не змінювалась залишаючись 0,2-0,3%, діагностичні помилки при цьому захворюванні зустрічаються в 12-31% випадків. При виконанні апендектомії класичним засобом часто в 10-15% випадках вилучається червоподібний відросток без змін. Лапароскопічні методи дозволяють значно знизити число подібних "необгрунтованих" апендектомій. Ускладнення гострого апендициту відмічається в середньому у 10% хворих, частота їх різко збільшується у дітей та людей похилого віку і не має тенденції до зниження.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 454 | Нарушение авторских прав