|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Конкретні цілі
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
| „Затверджено”
на методичній нараді
кафедри хірургії №2
(назва кафедри)
завідувач кафедри
професор Безродний Б.Г.----------------------------- (ПІП,підпис)
„______”________________________ 2009 р.
|
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ
| Навчальна дисципліна
| Хірургічні хвороби
| | Модуль №
|
| | Змістовний модуль №
|
| | Тема заняття
| № 1 Гострий апендицит. Анатомо-фізіологічні відомості. Етіологія та патогенез. Класифікація. Клініка, діагностика, диференційна діагностика. Тактика лікування. Атипова клінічна картина гострого апендициту Ускладнення гострого апендициту та апендектомії. Діагностична та лікувальна програма.
| | Курс
|
| | Факультет
| медичний
|
Київ 2009
Актуальність теми
Гострий апендицит – гостре запалення червоподібного відростка сліпої кишки, спричинене проникненням у його стінку патогенної мікрофлори.
Гострий апендицит – найпоширеніше гостре хірургічне захворювання органів черевної порожнини. Його виявляють у 7 – 12% населення високорозвинених країн світу. Частота захворюваності зменьшується з віком. Так, після народження вона становить 15%, тоді як у віці 50 років – усього 2%. Більш ніж у 50% хворих, яких госпіталізують до хірургічного стаціонару в невідкладному порядку, діагностують гострий апендицит. В структурі невідкладних оперативних втручань апендектомія становить 80-85%.
Клінічний перебіг гострого апендициту різнобічний, що приводить до діагностичних помилок. Післяопераційна летальність становить 0,1-0,3% (переважно при деструктивних формах апендициту).
Конкретні цілі
- засвоїти анатомо-фізіологічні особливості хробакоподібного відростка та варіанти його розташування;
- знати етіологію, патогенез хвороби та її класифікацію;
- знати типову клініку гострого апендициту та особливості перебігу у дітей, вагітних та хворих похилого віку;
- знати типову клініку ускладнень гострого апендициту;
- засвоїти диференціальну діагностику з іншими гострими захворюваннями органів черевної порожнини, позаочеревинного простору та грудної клітки;
- знати сучасні методи діагностики гострого апендициту, його ускладнень та принципи їх лікування включаючи до та післяопераційний періоди.
Вміти:
- скласти індивідуальну схему діагностичних досліджень, включаючи збір анамнезу, огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію;
- вибрати з даних анамнезу свідчення найбільш характерні для гострого апендициту (гострий початок, симптом Волковича-Кохера, постійний характер болю у правій здухвинній ділянці);
- правильно оцінювати дані фізикального дослідження (локальний біль, наявність дефансу у правій здухвинній ділянці, позитивні симптоми Ровзинга, Ситковського, Бартом’є-Міхельсона, Щьоткіна-Блюмберга та інш.);
- складати план обстеження хворих;
- аналізувати результати лабораторних та інших додаткових методів обстеження;
- готувати хворих до оперативного лікування;
- написати історію хвороби;
- вести хворих у післяопераційному періоді;
- виконувати загально-лікарські маніпуляції: перев’язки, введення лікувальних препаратів через дренажі у черевну порожнину, видалення дренажів, зняття швів;
- здійснювати прогноз життя та працездатності.
- використовувати учбову та наукову літературу для вирішення професійних завдань, підвищення рівня професійної підготовки;
- користуватись деонтологічними навиками спілкування з хворими;
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 445 | Нарушение авторских прав
|
