АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Підхід з огляду на поведінку.

На початку 70-х років думки, міркування про здоров'я змінились: крім медичного (фізіологічного) підходу почали визнавати й підхід з огляду на поведінку (стиль, спосіб життя) (Лалонд, 1974). Існувало багато причин такої переміни, в тому числі й підвищення ролі хронічних захворювань (хвороб серця, ракових захворювань) як основної причини захворюваності й смертності. Причиною виникнення більшості цих захворювань був одночасний прояв багатьох факторів (детермінантів), в тому числі й тих, які відносять тепер до категорії факторів ризику з огляду на поведінку. Паління цигарок, правильне харчування, заняття фізкультурою, безпечне статеве життя є одними з найважливіших. Фактори ризику з огляду на поведінку людини завжди пов'язують з кількома різними захворюваннями.

Підхід з огляду на соціальне оточення (середовище).

На початку 80-х років погляди на здоров'я зазнали змін, поєднавши на цей раз аналіз здоров'я та захворювання з точки зору соціології та навколишнього середовища, оточення.

Причина таких змін полягала в усвідомленні того, що більшість поліпшень, вдосконалень в питаннях стилю, способу життя здійснювали краще освічені, більш привілейовані члени суспільства. Для людей, які жили в оточенні факторів соціального ризику та ризику з боку середовища, як от бідність, безробіття, низький рівень статків, робота, яка не вимагала від них приймати рішення, здоровіший стиль, спосіб життя не був (і не є) пріоритетом.

В літературі подаються різноманітні визначення термінів, що стосуються здоров'я. Важливо дослідити такі поняття, як здоров'я, благополуччя, сприяння здоров'ю, попередження захворювань (початкові, первинні, основні заходи; вторинні, другорядні заходи; третинні, третьорядні заходи) та захист здоров'я. Поступово з часом до людини приходить усвідомлення того, наскільки важливим для вмілого управління своїм здоров'ям, володіння ситуацією є сприяння здоров'ю. Визнання прав пацієнта, ріст особистої відповідальності, участь пацієнта в піклуванні про своє власне здоров'я, свідоме розуміння розподілу коштів, що виділяються на охорону здоров'я, — ось які фактори стимулюють, обумовлюють це усвідомлення.

Більшість людей за своєю природою намагаються підтримувати своє здоров'я та благополуччя в нормі. Але, разом з тим, всі їхні намагання мають пасивний характер; активно люди починають діяти лише у випадку хвороби, або ж коли постає загроза виникнення захворювання. Як правило, до таких своїх надбань, як будинок чи автомобіль, людина з готовністю застосовує заходи, щоб регулярно підтримувати їх в належному стані, але значно рідше вона виконує такі ж дії відносно до самої себе, до свого здоров'я.

Медсестринська практика, медсестринська діяльність передбачає холістичний, тобто всесторонній, всеохоплюючий підхід до проблем пацієнта, існуючих чи потенційних, але, разом з тим, повинна включати концепції, цілі та діяльність, метою яких є сприяння здоров'ю. Медсестри повинні бути готові до праці не лише в закладах, де пацієнту надається невідкладна допомога, нагальна допомога, а й до діяльності на інших ділянках охорони здоров'я.

Здоров'я.

Існують складні та різноманітні визначення здоров'я.

♦ Всесвітня організація охорони здоров'я (1984) вважає, що здоров'я — це, з одного боку, стан, міра, до якої індивідуум чи група спроможні реалізувати свої устремління і задовольнити свої потреби, а з іншого боку, змінюватись і пристосовуватись до умов зовнішнього середовища, оточення. В такому ракурсі здоров'я розглядається як джерело повсякденного життя, а не як ціль життя.

♦ Джейк Епп (1986) запропонував нову точку зору на здоров'я, пояснюючи концепцію здоров'я, як джерела, що надає людям спроможність, здатність справлятись з умовами зовнішнього оточення, свого середовища і навіть змінювати їх. Такий підхід до поняття здоров'я закріплює за людиною свободу вибору та підвищує роль особи й громади у з'ясуванні ними значення здоров'я. Здоров'я виступає основною динамічною силою нашого повсякденного життя; на нього чинять вплив обставини нашого життя, наші вірування, рівень наглої культури, а також наше соціальне, економічне, фізичне оточення.

Хвороба.

Хвороба — це порушення нормальної життєдіяльності організму внаслідок впливу на нього шкідливих агентів, що спричинює зниження його пристосувальних можливостей, працездатності й збільшує можливість смерті.

Це визначення випливає з того положення, що нормальне життя є результатом постійного пристосування організму до умов середовища, які безперервно змінюються. У разі зниження цих можливостей хвороботворний фактор (надзвичайний подразник) може спричинитись до таких змін, які призводять до порушення головної функції людини — здатності працювати.

У хворобі завжди відбуваються два протилежних процеси. Один із них І.П. Павлов назвав фізіологічним заходом проти хвороби, другий — власне патологічним, або зламом.

Фактори, які визначають стан здоров'я.

♦ Економічні фактори.

Фінансовий стан будь-якої людини може вплинути на її доступ до послуг, що їх пропонує система охорони здоров'я, а також і до тих видів діяльності, які мають відношення до здоров'я і впливають на нього. Втрата джерела прибутків може теж мати різне значення для різних людей.

♦ Політичні фактори.

Розподіл ресурсів та законодавство про потенційні чинники, шкідливі, ризикові для здоров'я, представляють дві сфери діяльності політиків в питаннях, пов'язаних з охороною здоров'я. Постають питання про право людей на медичну допомогу, на якісну, доступну, матеріально виправдану систему охорони здоров'я. Взаємовідносини між культурою, економікою та політикою часто визначають не лише те, якого виду чи якого рівня послуги охорони здоров'я доступні, але й те, які з них люди можуть собі дозволити.

♦ Соціальні фактори.

Відносини між людьми та їхні дії відносно до інших також значно впливають на здоров'я всіх суспільних груп, суспільства в цілому. Іншими соціальними факторами, що впливають на здоров'я, є співробітництво і співпраця, суспільна цінність здоров'я порівняно з іншими суспільними цінностями та людська природа.

♦ Фактори особистості.

Свобода особистого вибору, рішення про вироблення здорових навичок та здорової поведінки, рішення про використання доступних людині ресурсів є вирішальними для досягнення цією особою здоров'я.

♦ Культура.

Культура в широкому значенні є середовищем, яке людина створює для себе. Те, як людина живе, безпосередньо впливає на її здоров'я, впливає на усвідомлення нею самою таких понять, як здоров'я та хвороба.

Умовно розрізняють дві групи факторів ризику: а) зовнішні — забруднення шкідливими для організму хімічними речовинами довкілля (екологічні фактори), несприятливі погодні умови, сонячна радіація, нераціональне і незбалансоване харчування, забруднення харчових продуктів і води шкідливими хімічними домішками і радіоактивними нуклідами, метеорологічні фактори; б) внутрішні — генетична спадковість, малорухливий спосіб життя, шкідливі звички (куріння, алкоголь, наркоманія), перенесені травми, операції (табл. 1).

Здебільшого виникнення захворювання спричиняється дією на організм не одного, а одночасно кількох факторів ризику. Наприклад, підвищений артеріальний тиск у поєднанні з гіперхолестеринемією (підвищена концентрація у крові холестерину) і малорухливим способом життя істотно збільшують ризик виникнення інфаркту міокарда. Постійне психоемоційне напруження (стрес) одночасно із зловживанням хлоридом натрію збільшує ймовірність виникнення гіпертонічної хвороби у п'ять разів, порівняно з дією одного із цих факторів.

Вивчення факторів ризику необхідне не лише для оцінки їх впливу на виникнення захворювань, але й для вироблення профілактичних заходів, спрямованих на попередження їх негативного впливу на організм.

Смертельні випадки в результаті дорожньо-транспортних пригод можна було б знизити, якби вдалось знизити фактори ризику, пов'язані з ними:

1. Ніколи не сідати за кермо автомобіля після вживання алкоголю (це означає, що сам водій і пасажир повинні не сідати в автомобіль з водієм під впливом алкоголю).

2. Водити автомобіль повільніше, щоб мати більше часу для реагування.

3. Триматись на безпечній відстані від автомобіля, який рухається попереду.

4. Не сідати за кермо, якщо почуваєте себе надто втомленим.

5. Одягати ремінь безпеки в салоні автомобіля.

6. Пройти курс безпечного водіння автомобіля.

7. Підтримувати свій автомобіль і шини в доброму стані.

8. По можливості частіше користуватись громадським транспортом.

Таблиця 1. Вплив стилю, способу життя на здоров'я

Ніколи не можна гарантувати абсолютну відсутність ризику, але пам'ятаючи про все, викладене вище, і дотримуючись правил безпечного водіння, можна знизити ризик виникнення дорожньо-транспортних пригод і смертельних випадків.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 517 | Нарушение авторских прав