АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методичні вказівки для студентів

МЕТОДИЧНА вказівка

для студентів 3 курсу медичного факультету з пропедевтики педіатрії до практичного заняття на тему “Поняття про здоров’я дітей, критерії його оцінки. Методика оцінки загального стану дітей. Організація медичного спостереження згідно наказу №149 МОЗ України «Про затвердження клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років» від 20.03.2008р.”.

Актуальність теми. Лікувально-профілактична робота – невід’ємна частина медичної допомоги дітям. Майбутнiй лікар повинен добре орiєнтуватися в органiзацiї та структурi дитячих лiкувально-профiлактичних установ, знати основнi пiдроздiли, їх призначення та специфiку їх роботи. Важливо добре знати i вмiти запобiгти несприятливому впливу зовнiшнього середовища i попередити контакт з iнфекцiйними хворими та запобiгти внутрiшньолiкарняним iнфекцiям, створювати оптимальний лiкувально-охоронний режим.

Мета заняття: ознайомити студентів з особливостями організації роботи дитячих лікувально-профілактичних закладів України, з принципами їх роботи, основними положеннями наказу №149 МОЗ України «Про затвердження клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років» від 20.03.2008р.”, за основними критеріями оцінювати здоров’я дітей.

Знати:

- основні положення наказу №149 МОЗ України «Про затвердження клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років» від 20.03.2008р,

- визначення поняття здоров’я, критерії здоров’я,

Вміти:

- оцінити критерії здоров’я,

- оцінити загальний стан дитини.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

1. Опрацювати рекомендовану літературу.

2. Дати відповіді на головні питання теми.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

1. Визначення здоров’я.

2. Критерії здоров’я, їх характеристика.

3. Основні положення наказу №149 МОЗ України «Про затвердження клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років» від 20.03.2008р,

4. Методика оцінки загального стану дітей.

САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА СТУДЕНТІВ

Студенти працюють у палатах інфекційного та соматичних відділень, учбовій кімнаті. Самостійно збирають скарги, анамнез хвороби і життя, проводять клінічне дослідження дітей різних вікових періодів з проводять співставлення одержаних даних з нормальними показниками, проводять оцінку і інтерпретацію виявлених симптомів.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Лекції професора.

2. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – Київ. 1999. – 578 с.

3. Практична педiатрiя / За ред. I.С. Смiяна.- К.: Здоров'я, 1993.

4. Медицина дитинства / Пiд ред. П.С.Мощича. – Київ, 1994 - 1999. – Т. 1-4.

5. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. М. Медицина, 1986.

6. Особливості і семіотика захворювань дитячого віку / За ред. І.С.Сміяна і В.Г.Майданника. – Тернопіль-Київ. – 1999. - 146 с.

МЕТОДИЧНА вказівка

для студентів 3 курсу медичного факультету з пропедевтики педіатрії до практичного заняття на тему “Періоди дитячого віку, їх характеристика. Особливості і методика зібрання анамнезу у дітей”.

Актуальність теми. У процесі індивідуального розвитку організм дитини весь час змінюється. Це пов’язано з тим, що в дитячому організмі невпинно йде процес розвитку і вдосконалення структури та функцій як окремих органів, так і всього організму. Завдяки цьому діти різних вікових груп мають специфічні особливості, які характеризують певний етап їхнього розвитку. Саме ці особливості необхідно враховувати при діагностиці та лікуванні багатьох захворювань в дитячому віці. Ці особливості також необхідні для правильного виховання здорової дитини, профілактики різних захворювань. Відтак виникла потреба періодизації індивідуального розвитку дітей. В основу періодизації покладено розподіл усього дитинства на окремі періоди, котрі розрізняються за анатомічними, гістологічними, біохімічними та фізіологічними характеристиками органів і систем дитячого організму, а також реактивністю та особливостями нервово-психічного розвитку.

Мета заняття: вивчити періодизацію дитячого віку за М.П.Гундобіним (1906), особливості патологічних станів в різні вікові періоди дитинства.

Знати:

- періоди дитячого віку;

- особливості захворювань у дітей в різні вікові періоди;

- методику збору анамнезу;

- методи клінічного об’єктивного обстеження здорових і хворих дітей.

Вміти:

- провести оцінку періодів дитинства;

- зібрати анамнез.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

3. Опрацювати рекомендовану літературу.

4. Дати відповіді на головні питання теми.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

5. Класифікація періодів дитячого віку.

6. Дати характеристику внутрішньоутробного періоду.

7. Охарактеризувати неонатальний період.

8. Особливості патології у новонароджених дітей.

9. Грудний вік: характеристика, основні патологічні стани.

10. Дати характеристику періоду молочних зубів.

11. Захворювання, які розвиваються у дітей в періоді молочних зубів.

12. Дати характеристику шкільного віку.

13. Особливості патології в шкільному віці.

14. Методика збору анамнезу у дітей.

САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА СТУДЕНТІВ

Студенти працюють у палатах інфекційного та соматичних відділень, учбовій кімнаті. Самостійно збирають скарги, анамнез хвороби і життя, проводять клінічне дослідження дітей різних вікових періодів з проводять співставлення одержаних даних з нормальними показниками, проводять оцінку і інтерпретацію виявлених симптомів. Проводять визначення періоду дитячого віку у кожному конкретному випадку.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Лекції професора.

2. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – Київ. 1999. – 578 с.

3. Практична педiатрiя / За ред. I.С. Смiяна.- К.: Здоров'я, 1993.

4. Медицина дитинства / Пiд ред. П.С.Мощича. – Київ, 1994 - 1999. – Т. 1-4.

5. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. М. Медицина, 1986.

6. Особливості і семіотика захворювань дитячого віку / За ред. І.С.Сміяна і В.Г.Майданника. – Тернопіль-Київ. – 1999. - 146 с.

МЕТОДИЧНА вказівка

для студентів 3 курсу медичного факультету з пропедевтики педіатрії до практичного заняття на тему: “Особливості періоду новонародженості. Фізіологічні та перехідні стани в періоді новонародженості. Особливості обстеження новонародженого. Недоношені та незрілі новонароджені діти. Методика проведення первинного огляду новонародженої дитини і тактика подальшого спостереження «Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років» від 20.03.2008 р.“.

Актуальність теми: В умовах складної демографічної ситуації збереження життя кожної новонародженої дитини є першочерговим завданням державної ваги. В нормативних документах МОЗ України затверджені основні етапи надання невідкладної допомоги новонародженим дітям та особливості догляду за здоровими новонародженими дітьми в сучасних умовах. Знання основ неонатології є необхідним для лікаря будь-якої спеціальності, особливо сімейного лікаря.

Мета. Вивчення особливостей перебігу періоду новонародженості, перехідних станів у новонароджених дітей, догляду за здоровими доношеними та недоношеними новонародженими дітьми.

Знати:

Ø Особливості перебігу періоду новонародженості;

Ø Основні причини розвитку асфіксії і гіпоксії плода та новонародженого;

Ø Основні причини розвитку перехідних станів.

Вмiти:

Ø Оцінити життєздатність дитини за шкалою Апгар;

Ø Оцінити показники неонатальної смертності.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

1. Опрацювати рекомендовану літературу.

2. Підготувати відповіді на головні питання теми.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

1. Визначення періоду новонародженості, його тривалість.

2. Фізіологічні стани, які відбуваються в періоді новонародженості.

3. Оцінка за шкалою Апгар.

4. Пограничні стани неонатального періоду.

5. Причини невиношування.

6. Організація санітарно-епідеміологічного режиму пологових стаціонарів.

7. Методика проведення первинного огляду новонародженої дитини

8. Основні показники неонатальної смертності та захворюваності.

САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА СТУДЕНТІВ

Самостійна робота в пологовому будинку з новонародженими дітьми. Самостійна оцінка додаткових методів дослідження.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Лекції професора.

2. В.П.Чеботарьова, В.Г.Майданик “Пропедевтична педіатрія” Київ, 1999. –с. 225-244.

3. А.В.Мазурін, І.М.Воронцов “Пропедевтика дитячих хвороб”, Москва 1985. – с. 330-342.

4. І.С.Сміян, В.Г.Майданик “Особливості і семіотика захворювань дитячого віку” Тернопіль-Київ 1999.- с. 79-86, 95-101.

5. П.С.Мощич “Медицина дитинства” т.2 Київ, 1994. –с.551-564.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

для студентів 3 курсу медичного факультету до практичного заняття на тему “Фізичний розвиток дітей та його оцінка у різні вікові періоди. Методика оцінки фізичного розвитку за графіками згідно «Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років». Антропометрія. Семіотика порушень фізичного розвитку. Фізичне виховання і методика загартування дітей”.

Актуальність теми. Фізичний розвиток дитини є найбільш об’єктивним критерієм оцінки здоров’я дитини. На фізичний розвиток впливає ряд факторів: генетичних, соціально-гігієнічних, кліматичних. Тому, фізичний розвиток дитини можна розглядати як показник якості життя та показник медичної допомоги дітям. Відхилення у фізичному розвитку пов’язані також з станом харчування, хронічними захворюваннями, руховою активністю дитини та іншими впливами зовнішнього середовища. Тому, оцінка рівня фізичного розвитку дитини є невід’ємним елементом контролю за станом її здоров’я та посідає важливе місце в практичній діяльності лікаря-педіатра.

Мета заняття: навчити студентів правильно оцінювати фізичний розвиток дитини, проводити основні антропометричні дослідження (вимірюванн маси тіла, зросту, окружності голови, грудної клітки та ін.), вміти виявити причини відхилень у фізичному розвитку, навчити тактиці проведення комплексів масажу та гімнастики.

Знати:

- Основні антропометричні показники новонародженої дитини;

- Основні методи оцінки фізичного розвитку;

- Основні причини порушень фізичного розвитку у дітей.

Вміти:

- Провести антропометрію у дітей різного віку;

- Оцінити дані антропометрії.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

1. Опрацювати формули розрахунку ваги і зросту для дітей різних вікових періодів.

2. Скласти реферат “Загартовування дітей різного віку”.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ПО ТЕМІ:

1. Назвати фактори, які впливають на фізичний розвиток дітей.

2. Динаміка маси тіла у дітей після народження.

3. Динамічні зміни росту.

4. Зміни обводу голови та грудної клітки у дітей.

5. Які критерії для розпізнавання порушень у фізичному розвитку?

6. Що таке семіотика порушень росту?

7. Дати визначення поняття мікро- та макросомія.

8. Семіотика порушень маси тіла.

9. Описати семіотику порушень основних пропорцій тіла.

10. Що таке акселерація?

11. Яке значення фізичного виховання для здоров’я дітей?

12. Що таке загартовування?

13. Які основні комплекси гімнастики та масажу дітей?

ЛІТЕРАТУРА

1. Медицина дитинства / Пiд ред. П.С.Мощича. – Київ, 1994 - 1999. – Т. 1-4.

2. Усов С.В. Спpавочник педиатpа. – Минск, 1994.

3. Спpавочник участкового педиатpа./. Под. ред. И.Н.Усова. - Мн.: Беларусь, 1991.- с.225-238.

4. Практична педiатрiя/ За ред. I.С. Смiяна.-К.: Здоров'я, 1993.

5. Особливості і семіотика захворювань дитячого віку / За ред. І.С.Сміяна і В.Г.Майданника. – Тернопіль-Київ. – 1999. - 146 с

МЕТОДИЧНА вказівка

для студентів 3 курсу медичного факультету до практичного заняття на тему “Особливості психомоторного розвитку в різні періоди дитячого віку. Методи оцінки нервово-психічного розвитку дітей різних вікових періодів. Тактика лікаря відповідно до результатів оцінки психомоторного розвитку дитини. Консультування матері та сім’ї з метою розвитку дитини. згідно «Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років”.

Актуальність теми. Одним з показників здоров’я дитини є її нервово-психічний розвиток. Тому знання анатомо-фізіологічних особливостей центральної, периферичної та вегетативної нервової системи необхідні кожному лікарю для виявлення відхилень у нервово-психічному розвитку дітей різного віку, а вивчення методики обстеження нервової системи є необхідністю курсу пропедевтики дитячих хвороб.

Мета заняття: Вивчити особливості психомоторного розвитку дітей різних вікових період, методику оцінки нервово-психічного розвитку дітей відповідно до «Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років», тактику лікаря відповідно до результатів оцінки психо-моторного розвитку”.

Знати: особливості становлення статики, моторики, розвиток мови, безумовні рефлекси новонароджених.

Вміти: оцінити нервово-психічний розвиток дитини, провести розпитування хворої дитини залежно від віку та розпитування батьків.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

1. Опрацювати рекомендовану літературу.

2. Дати відповіді на головні питання теми.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

1. Дати характеристику безумовних рефлексів новонароджених.

2. Визначити термін та послідовність утворення умовних рефлексів.

3. Вказати основні етапи динаміки та статики дитини першого півріччя життя.

4. Охактеризувати динаміку та статику дитини другого півріччя життя.

5. Охактеризувати основні етапи розвитку мови дитини.

6. Охактеризувати психомоторний розвиток дітей старшого року.

7. Типи регуляції вищої нервової діяльності.

8. Особливості проведення розпитування хворої дитини залежно від віку.

Тактика лікаря відповідно до результатів оцінки психомоторного розвитку дитини згідно «Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років».

САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА СТУДЕНТІВ

Студенти працюють у палатах інфекційного та соматичних відділень, учбовій кімнаті. Самостійно збирають скарги, анамнез хвороби і життя, проводять клінічне дослідження дітей різних вікових періодів з проводять співставлення одержаних даних з нормальними показниками, проводять оцінку і інтерпретацію виявлених симптомів.На основі анамнезу, даних огляду і антропометричних даних визначають ймовірні причини захворювання. Обгрунтовують попередній діагноз, складають план обстеження і лікування. Одержані результати доповідають асистенту на заключному етапі заняття.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Лекції професора.

2. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – Київ. 1999. – 578 с.

3. Практична педiатрiя / За ред. I.С. Смiяна.- К.: Здоров'я, 1993.

4. Медицина дитинства / Пiд ред. П.С.Мощича. – Київ, 1994 - 1999. – Т. 1-4.

5. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. М. Медицина, 1986.

6. Особливості і семіотика захворювань дитячого віку / За ред. І.С.Сміяна і В.Г.Майданника. – Тернопіль-Київ. – 1999. - 146 с.

МЕТОДИЧНА вказівка

для студентів 3 курсу медичного факультету до практичного заняття на тему “Підсумковий модульний контроль (практична підготовка). Підсумковий модульний контроль (теоретична підготовка)”.

Актуальність теми. Комплексна оцінка стану здоров’я дитини включає оцінку фізичного, психомоторного розвитку як основних показників здоров’я дитини, особливо першого року життя. Важливе значення має також оцінка анте-, інтра-, перинатального анамнезів. Знання особливостей перебігу періоду новонародженості допомагає лікарю в діагностиці патології дітей старшого віку. Тому знання періодизації дитячого віку, особливостей перебігу періоду новонародженості, оцінки фізичного та психомоторного розвитку необхідні кожному лікарю для виявлення відхилень у стані здоров’я дітей різного віку.

Мета заняття: Закріпити знання студентів про періодизацію дитячого віку, критерії оцінки здоров’я дітей, особливості перебігу періоду новонародженості та догляду за новонародженою дитиною, комплексну оцінку фізичного та нервово-психічного розвитку дітей різного віку, методику оцінки фізичного та нервово-психічного розвитку дітей відповідно до «Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років», тактику лікаря відповідно до результатів оцінки психо-моторного розвитку”.

Знати: періодизацію дитячого віку, критерії здоров’я, особливості перебігу періоду новонародженості, особливості фізичного розвитку та становлення статики, моторики, розвиток мови, безумовні рефлекси новонароджених.

Вміти: оцінити критерії здоров’я, фізичний та нервово-психічний розвиток дитини, провести розпитування хворої дитини залежно від віку та розпитування батьків.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

1. Опрацювати рекомендовану літературу.

2. Дати відповіді на головні питання теми.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

1. Принципи організації та методи надання медико-профілактичної допомоги дітям в Україні.
2. Структура дитячих лікувально-профілактичних закладів, особливості організації їх роботи.
3. Організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів у стаціонарах.
4. Обсяг і форми роботи лікаря-педіатра.
5. Диспансерне спостереження і реабілітація дітей в умовах поліклініки.
6. Поняття про здоров'я дітей, критерії його оцінки та групи здоров'я.
7. Основні статистичні показники діяльності дитячих лікувально-профілактичних закладів (смертність немовлят, летальність тощо).
8. Періоди дитячого віку, їх характеристика.
9. Анамнез, особливості збору анамнезу у дітей.
10. Новонароджена дитина. Фізіологічні процеси, що відбуваються в періоді новонародженості.
11. Пограничні стани стани в періоді новонародженості.
12. Поняття про зрілість новонародженого.
13. Первинний туалет і патронаж новонародженого.
14. Ознаки недоношеності, класифікація недоношених.
15. Особливості стану функціональних систем у недоношеної дитини.
16. Фізичний розвиток дітей різних вікових груп.
17. Динаміка маси тіла в різні вікові періоди.
18. Динаміка росту в різні вікові періоди.
19. Поняття про акселерацію розвитку дітей, основні гіпотези і механізми акселерації.
20. Семіотика порушень фізичного розвитку дітей.
21. Нервово-психічний розвиток дітей різного віку.
22. Семіотика порушень нервово-психічного розвитку дітей.

Перелік практичних навиків при складанні ПМК 1

1. Зібрати анамнез у дітей різного віку.
2. Оцінка загального стану дитини.
3. Проведення антропометричних вимірювань.
4. Оцінка стану новонародженої дитини.
5. Оцінка зрілості новонародженого.
6. Оцінка фізичного розвитку дітей.
7. Оцінка психомоторного розвитку дитини.

САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА СТУДЕНТІВ

Студенти працюють у палатах інфекційного та соматичних відділень, учбовій кімнаті. Самостійно збирають скарги, анамнез хвороби і життя, проводять клінічне дослідження дітей різних вікових періодів з проводять співставлення одержаних даних з нормальними показниками, проводять оцінку і інтерпретацію виявлених симптомів. На основі анамнезу, даних огляду і антропометричних даних визначають ймовірні причини захворювання. Обгрунтовують попередній діагноз, складають план обстеження і лікування. Одержані результати доповідають асистенту на заключному етапі заняття.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Лекції професора.

2. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – Київ. 1999. – 578 с.

3. Практична педiатрiя / За ред. I.С. Смiяна.- К.: Здоров'я, 1993.

4. Медицина дитинства / Пiд ред. П.С.Мощича. – Київ, 1994 - 1999. – Т. 1-4.

5. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. М. Медицина, 1986.

6. Особливості і семіотика захворювань дитячого віку / За ред. І.С.Сміяна і В.Г.Майданника. – Тернопіль-Київ. – 1999. - 146 с.

МЕТОДИЧНА вказівка

для студентів 3 курсу медичного факультету до практичного заняття на тему “Анатомо-фізіологічні особливості, методика клінічного неврологічного обстеження дітей. Семіотика основних захворювань нервової системи у дітей (гідроцефалія, менінгіт, енцефаліт, дитячий церебральний параліч та ін.). Особливості спинномозкової рідини у дітей та семіотика її змін при патології (при гнійних та серозних менінгітах, гідроцефалії та ін.)”.

Актуальність теми. Одним з показників здоров’я дитини є її нервово-психічний розвиток. Тому знання анатомо-фізіологічних особливостей центральної, перbферичної та вегетативної нервової системи необхідні кожному лікарю для виявлення відхилень у нервово-психічному розвитку дітей різного віку, а вивчення методики обстеження нервової системи є необхідним при вивченні пропедевтики педіатрії. Лікарю загальної практики необхідно вміти віддиференціювати основні захворювання нервової системи, спираючись на знання методики обстеження нервової системи.

Мета заняття: вивчити анатомо-фізіологічні особливості нервової системи у дітей різного віку, навчити студентів методикам клінічного неврологічного обстеження, оцінювати склад спинномозкової рідини в нормі і при патології.

Знати: анатомо-фізіологічні особливості, типи регуляції нервової системи дітей різного віку, методику перевірки безумовних рефлексів періоду новонародженості.

Вміти: оцінити склад спинномозкової рідини в нормі і при основних захворюваннях нервовоїсистеми.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

1. Опрацювати рекомендовану літературу.

2. Дати відповіді на головні питання теми.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

1. Розповісти анатомо-фізіологічні особливості ЦНС дитини.

2. Визначити анатомо-фізіологічні особливості спинного мозку дитини.

3. Вказати вікові особливості складу спинномозкової рідини у дітей.

4. Перерахувати особливості периферичної та вегетативної нервової системи дитини.

5. Дати характеристику органів чуття дитини.

6. Охарактеризувати основні типи регуляції нервової системи дитини.

7. Дати характеристику безумовних рефлексів новонароджених.

8. Визначити термін та послідовність утворення умовних рефлексів.

9. Діагностика гнійних та серозних менінгітів.

10. Дитячий церебральний параліч: основні клінічні форми.

11. Гідроцефалія: клінічні прояви захворювання.

САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА СТУДЕНТІВ

Студенти працюють у палатах інфекційного та соматичних відділень, учбовій кімнаті. Самостійно збирають скарги, анамнез хвороби і життя, проводять клінічне дослідження дітей різних вікових періодів з проводять співставлення одержаних даних з нормальними показниками, проводять оцінку і інтерпретацію виявлених симптомів. На основі анамнезу, даних огляду і антропометричних даних визначають ймовірні причини захворювання. Обгрунтовують попередній діагноз, складають план обстеження і лікування. Одержані результати доповідають асистенту на заключному етапі заняття.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Лекції професора.

2. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – Київ. 1999. – 578 с.

3. Практична педiатрiя / За ред. I.С. Смiяна.- К.: Здоров'я, 1993.

4. Медицина дитинства / Пiд ред. П.С.Мощича. – Київ, 1994 - 1999. – Т. 1-4.

5. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. М. Медицина, 1986.

6. Особливості і семіотика захворювань дитячого віку / За ред. І.С.Сміяна і В.Г.Майданника. – Тернопіль-Київ. – 1999. - 146 с.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

для студентів 3 курсу медичного факультету до практичного заняття на тему “Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження органівдихання у дітей. Перкусія легень у дітей. Семіотика уражень (кашель, задишка та ін.) і основних захворювань органів дихання у дітей”.

Актуальність теми. Дихальна система має ряд фізіологічних та функціональних особливостей, без урахування яких не можуть бути правильно оцінені результати обстеження та поставлений клінічний діагноз. Морфо-функціональна незрілість бронхо - легеневої системи в значній мірі викликає високу захворюваність та смертність при патології органів дихання. Захворювання органів дихання займають одне з перших місць в структурі захворюваності у дітей. Порушення процесів ембріогенезу приводить до природжених вад розвитку трахео-бронхіального дерева і, як наслідок, хронічних захворювань органів дихання. Тому знання анатомо-фізіологічних особливостей органів дихання та методів клінічного та функціонального обстеження є важливими для лікаря будь-якої спеціальності.

Мета заняття. ознайомити студентів з анатомо-фізіологічними особливостями органів дихання у дітей різного віку, навчити студентів володіти методами клінічного обстеження органів дихання: пальпації грудної клітки, порівняльна та топографічна перкусія легень.

Знати: особливості будови органів дихання у дітей різного віку; методику проведення порівняльної, топографічної перкусії легень;

Вміти: правильно зібрати анамнез у дітей з патологією органів дихання; визначати частоту дихання у дітей різного віку, провести пальпацію грудної клітки, вміти визначити голосове тремтіння, провести перкусію легень (топографічну та порівняльну).

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

3. Опрацювати рекомендовану літературу.

4. Дати відповіді на головні питання теми.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

1. Назвати основні етапи ембріогенезу дихальної системи.

2. Дати характеристику верхніх дихальних шляхів. Які особливості верхніх дихальних шляхів новонародженої дитини?

3. Особливості будови гортані.

4. Анатомо-фізіологічні особливості середніх дихальних шляхів. Охарактеризувати місцевий імунітет трахео-бронхіального дерева.

5. Анатомо-фізіологічні особливості легень дітей різного віку. Функцональна одиниця легень.

6. Різниця у будові ацинуса у дітей різного віку.

7. Механізм першого вдиху.

8. Збір анамнезу у дітей з патологією органів дихання.

9. Огляд дитини з патологією органів дихання. Перкусія легень.

10. Методика топографічної перкусії легень. Визначення ширини полів Креніга, та висоти стоянні верхівок легень. порівняльна перкусія легень.

САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА СТУДЕНТІВ

Студенти працюють у палатах інфекційного та соматичних відділень, учбовій кімнаті. Самостійно збирають скарги, анамнез хвороби і життя, проводять клінічне дослідження дітей різних вікових періодів з проводять співставлення одержаних даних з нормальними показниками, проводять оцінку і інтерпретацію виявлених симптомів. На основі анамнезу, даних огляду і антропометричних даних визначають ймовірні причини захворювання. Обгрунтовують попередній діагноз, складають план обстеження і лікування. Одержані результати доповідають асистенту на заключному етапі заняття.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Лекції професора.

2. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – Київ. 1999. – 578 с.

3. Практична педiатрiя / За ред. I.С. Смiяна.- К.: Здоров'я, 1993.

4. Медицина дитинства / Пiд ред. П.С.Мощича. – Київ, 1994 - 1999. – Т. 1-4.

5. Особливості і семіотика захворювань дитячого віку / За ред. І.С.Сміяна і В.Г.Майданника. – Тернопіль-Київ. – 1999. - 146 с.

МЕТОДИЧНА вказівка

для студентів 3 курсу медичного факультету до практичного заняття на тему “ Аускультація легень у дітей. Семіотика захворювань органів дихання. (ГРЗ, гострий бронхіт, пневмонія, бронхіальна обструкція, бронхіальна астма). Синдроми дихальних розладів і дихальної недостатності, основні клінічні прояви. Семіотика основних синдромів при захворюваннях дихальної системи у дітей (синдроми дихальних розладів, дихальної недостатності, бронхіальної обструкції, основні клінічні прояви). Семіотика вроджених вад розвитку органів дихання”.

Актуальність теми. Дихальна система має ряд фізіологічних та функціональних особливостей, без урахування яких не можуть бути правильно оцінені результати обстеження та поставлений клінічний діагноз. Морфо-функціональна незрілість бронхо-легеневої системи в значній мірі викликає високу захворюваність та смертність при патології органів дихання. Захворювання органів дихання займають одне з перших місць в структурі захворюваності у дітей.

Порушення процесів ембріогенезу приводить до природжених вад розвитку трахеобронхіального дерева і як наслідок хронічних захворювань органів дихання. Тому знання анатомо-фізіологічних особливостей органів дихання та методів клінічного та функціонального обстеження є важливими для лікаря будь-якої спеціальності.

Мета заняття. ознайомити студентів з особливостями аускультації органів дихання у дітей різного віку, навчити студентів володіти методами клінічного обстеження органів дихання, виділяти основні клінічні синдроми при патології органів дихання.

Знати: особливості аускультативної картини в нормі та при патології у дітей різного віку; основні клінічні синдроми при патології органів дихання та їх клінічні прояви.

Вміти: правильно зібрати анамнез у дітей з патологією органів дихання; визначати частоту дихання у дітей різного віку, провести пальпацію грудної клітки, визначити голосове тремтіння, провести перкусію легень, провести аускультацію легень; оцінити дані функціональних методів дослідження.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

5. Опрацювати рекомендовану літературу.

6. Дати відповіді на головні питання теми.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

11. Назвати основні дихальні шуми та їх зміни.

12. Додаткові (патологічні) дихальні шуми.

13. Дати характеристику крепітації.

14. Віддиференціювати крепітацію від шуму тертя плеври.

15. Синдром ущільнення легеневої тканини: клініко - параклінічні прояви.

16. Синдром гідро- та пневмотораксу.

17. Синдроми дихальних розладів і дихальної недостатності, основні клінічні прояви.

18. Синдром бронхіальної обструкції.

19. Семіотика вроджених вад розвитку органів дихання

САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА СТУДЕНТІВ

Студенти працюють у палатах інфекційного та соматичних відділень, учбовій кімнаті. Самостійно збирають скарги, анамнез хвороби і життя, проводять клінічне дослідження дітей різних вікових періодів з проводять співставлення одержаних даних з нормальними показниками, проводять оцінку і інтерпретацію виявлених симптомів.На основі анамнезу, даних огляду і антропометричних даних визначають ймовірні причини захворювання. Обгрунтовують попередній діагноз, складають план обстеження і лікування. Одержані результати доповідають асистенту на заключному етапі заняття.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Лекції професора.

2. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – Київ. 1999. – 578 с.

3. Практична педiатрiя / За ред. I.С. Смiяна.- К.: Здоров'я, 1993.

4. Медицина дитинства / Пiд ред. П.С.Мощича. – Київ, 1994 - 1999. – Т. 1-4.

5. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. М. Медицина, 1986.

6. Особливості і семіотика захворювань дитячого віку / За ред. І.С.Сміяна і В.Г.Майданника. – Тернопіль-Київ. – 1999. - 146 с.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

для студентів 3 курсу медичного факультету до практичного заняття на тему “Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження, семіотика захворювань шкіри, підшкірної основи у дітей. Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження, семіотика захворювань кістково-м’язової системи у дітей”.

Актуальність теми. Шкіра та підшкірна основа мають свої особливості в дитячому віці та змінюються при багатьох соматичних, інфекційних, алергічних, ендокринних, спадкових захворюваннях. Особливості шкіри nf підшкірного шару в дітей зумовлюють недосконалість захисної та терморегулюючої функції, а також функції пігментоутворення. Однак, такі функції шкіри, як дихальна, резорбтивна, обмінна, рецепторна, виражені досить добре та мають велике значення для життєдіяльності дитячого організму. Тому правильна оцінка стану названих систем має важливе значення для діагностики.

Адекватно сформований та функціонуючий опорно-руховий аппарат – одна із основних умов повноцінного розвитку дитини. Високі темпи росту та перебудови кісткової тканини потребують постійного поступлення відповідних кількостей повноцінного білка, вітамінів, кальцію, фосфору та інших мікроелементів, а також інтенсивного кровопостачання та роботи багатьох ферментних систем. Ці процеси здійснюються у дитини в умовах фунціональної незрілості всіх органів та систем. Діяльність м’язевого апарату залежить, в основному, від стану нервової системи, теж функціонально незрілої та часто травмованої під час пологів. Все це створює умови для виникнення патологічних процесів в опорно-руховому апараті, наслідки яких часто бувають фатальними.

Мета заняття. ознайомити студентів з анатомо-фізіологічними особливостями шкіри та підшкірної клітковини у дітей, навчити методикам дослідження та збору анамнезу з метою виявлення змін; ознайомити студентів з анатомо-фізіологічними особливостями кісткової та м’язової систем у дітей, навчити методикам дослідження та збору анамнезу з метою виявлення змін в цих системах.

Знати: функції шкіри; анатомо- фізіологічні особливості шкіри; анатомо- фізіологічні особливості підшкірної клітковини; семіотика уражень шкіри та підшкірної клітковини; догляд за дітьми з ураженнями шкіри; анатомо-фізіологічні особливості кісток; анатомо-фізіологічні особливості м’язів; семіотику уражень кісток та м’язів; догляд за дітьми з ураженнями кістково-м’язевої системи.

Вміти: зібрати анамнез та провести об’єктивне дослідження шкіри та підшкірної клітковини; оцінити отримані результати з урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей шкіри та підшкірної клітковини; зібрати анамнез та провести об’єктивне дослідження кістково-м’язевої системи; оцінити отримані результати з урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

7. Опрацювати рекомендовану літературу.

8. Дати відповіді на головні питання теми.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ:

1. Будова та функції шкіри у дітей.

2. Анатомо-фізіологічні особливості шкіри та підшкірної клітковини у новонароджених.

3. Особливості шкіри та підшкірної клітковини у дітей різного віку.

4. Методика дослідження шкіри та підшкірної клітковини.

5. Семіотика уражень шкіри у новонароджених та дітей раннього віку.

6. Токсична еритема новонароджених, склерема, везикулопустульоз.

7. Висипання на шкірі. Первинні та вторинні елементи.

8. Анатомо-фізіологічні особливості кісткової системи у дітей. Назвіть та охарактеризуйте стадії кісткового перемоделювання.

9. Методика обстеження дітей при ураженнях кісткової системи.

10. Анатомо-фізіологічні особливості м’язевої системи.

11. Визначення м’язевого тонусу у дітей. Охарактеризувати нормотонію, гіпотонію та гіпертонус м’язів.

12. Семіотика уражень м’язевої системи у дітей.

САМОСТІЙНА аудиторна РОБОТА СТУДЕНТІВ

Студенти працюють у палатах інфекційного та соматичних відділень, учбовій кімнаті. Самостійно збирають скарги, анамнез хвороби і життя, проводять клінічне дослідження дітей різних вікових періодів з проводять співставлення одержаних даних з нормальними показниками, проводять оцінку і інтерпретацію виявлених симптомів. На основі анамнезу, даних огляду і антропометричних даних визначають ймовірні причини захворювання. Обгрунтовують попередній діагноз, складають план обстеження і лікування. Одержані результати доповідають асистенту на заключному етапі заняття.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – Київ. 1999. – 578 с.

2. Практична педiатрiя / За ред. I.С. Смiяна.- К.: Здоров'я, 1993.

3. Медицина дитинства / Пiд ред. П.С.Мощича. – Київ, 1994 - 1999. – Т. 1-4.

4. Особливості і семіотика захворювань дитячого віку / За ред. І.С.Сміяна і В.Г.Майданника. – Тернопіль-Київ. – 1999. - 146 с.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 672 | Нарушение авторских прав