АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гедоністична функція

Мистецтво доставляє людині насолоду, вчить насолоджуватися знаками краси, які створює мистецтво.

Естетична функція

Естетична функція - головна функція мистецтва, складає сутність художньої творчості, хоча й не перекреслює всі попередні. Мистецтво формує художні смаки, здібності й потреби людини, надає значимість світу в цілому і всім його проявам. Мистецтво пробуджує творчій дух особистості, бажання змінювати світ за законами краси й гармонії.

Інші функції мистецтва

Також виділяють ідеологічну, релаксаційну, фасцинуючу (захоплюючу) функцію, функцію суспільного формування.

Вопрос

Слух — вид чутливості, що забезпечує сприйняття звукових коливань. Його значення неоціненне в психічному розвитку повноцінної особистості. Завдяки слуху пізнається звукова частина навколишнього середовища, пізнаються звуки природи. Без звуку неможливі звукові, мовні спілкування між людьми, людьми і тваринами, людьми і природою, без нього не могли з'явитися й музичні твори.

Користуючись слухом, люди можуть визначати напрям звуку і за ним — його джерело. Ця властивість дає змогу орієнтуватися в просторі на місцевості, розрізняти, хто саме говорить серед кількох присутніх. Слух разом з іншими видами чутливості (зором) попереджає про небезпеку, що може виникнути під час праці, перебування на вулиці, на природі.

12вопрос

Слухове сприймання виконує когнітивну, комунікативну та регулятивнуфункції.

Когнітивна функція пов’язана з виявленням характеристик цілісностісприймання звуку і предметності образу.

Комунікативна функція. Формування комунікативної підсистеми психіки іреалізація її функцій відбувається у процесі спілкування людини з іншими людьми.Оскільки саме у спілкуванні люди обмінюються своїми образами й уявленнями, тосам процес спілкування тісно пов’язаний із процесом формування образу [1, c.

Регулятивна функція. Будь-який акт психічного відображення, зокремасприймання, спрямований на забезпечення регуляції поведінки та діяльності індивіда,які організовують його оптимальну взаємодію з навколишнім середовищем.Регуляція поведінки та діяльності людини через звуковий вплив відбувається на двохрівнях, які відрізняються ступенем “безпосередньої” участі звуку, що сприймають удетермінації слухових процесів [1, с. 170].Саме тому регулятивну функціюзвукового впливу, пов’язану з орієнтацією людини в навколишньому середовищі,необхідно аналізувати, враховуючи емоційну основу музичного сприймання.

Вопрос

Музичне сприймання –різновид естетичного сприймання. Воно має водночас властивості, які притаманнісприйманню мистецтва загалом та які зумовлені специфікою музики як видумистецтва. Музичне сприймання виникло в процесі освоєння музичного мистецтва.Воно є результатом тривалого суспільно-історичного розвитку людської особистості.

За багатовіковий період свого розвитку музичне сприймання зумовило виникненняоригінальної системи інформативних засобів – носіїв музичного змісту. Щобосягнути ці засоби, реципієнт повинен мати такі ж оригінальні індивідуально-

психічні якості, які називаються музичністю.

Музика як різновид мистецтва здатна відтворювати ті морально-етичніпроблеми, які хвилюють людину, а отже, – викликати емоційний відгук у слухача.

Головним носієм музичної інформації і музичної мови є музичні інтонації, які маютьсвої закономірності. Точних відповідностей між ними та явищами навколишньогосередовища в житті не існує, але незважаючи на це, елементи музичної мови цілком

доступні сприйманню.

Вопрос

Музичне сприймання – це один із видів музичної діяльності, який об’єднуємузичну творчість, музичне виконання та сприймання музичних творів.

Процес музичного сприймання можна умовно поділити на такі етапи:Аналізуючи динамічну структуру музичного сприймання та рівні йогоадекватності, треба розрізняти такі сторони цього процесу: емоційно-естетичнийвідгук, слухова диференціація звукового потоку й асоціативно-зорова активність уявислухача. Емоційна реакція – найсуттєвіша характеристика музичного сприймання., вона міняє поведінку людини, її настрій і думки, стає на часпрослуховування панівною тенденцією в її психічній діяльності [3, с. 339]. Водночасвона є співпереживанням певного образотворчого змісту твору, а не емоційногоособистості. Специфічність музичних емоцій полягає у тому, що вонине лише супроводжують перцептивний процес, а й водночас є його компонентом; вїхній динамічності, що пов’язана із часовим розвитком звукового полотна музичного

твору; їхній естетичній насиченості.

Вопрос

Суб'єктивні особливості сприйняття звуку людиною дозволяє виділити такі властивості музичного звуку:

Висота (звуковисотність) — залежить від частоти коливань

Тембр — залежить від форми звукової хвилі

Гучність — залежить від амплітуди звукової хвилі

Крім того, до властивостей музичного звуку відносять також

тривалість звуку

19 вопрос

Різнобічний вплив музики на психіку людини обумовив музикотерапію одним із перспективних сучасних методів лікування хворих із порушенням нервової системи. Доведено, що музика, завдяки своїй властивості впливати на внутрішній світ людини, допомагає хворим звільнитися від душевного дискомфорту, конфлікту, тривалості; коректує емоційний стан; може відновити душевний спокій, тобто позитивно впливати на психічне здоров'я особистості.

Цілющий вплив музики на організм людини був помічений ще на зорі цивілізації. Містичними легендами пояснювалось покращення самопочуття та настрою, зменшення болісних відчуттів, страху, повернення людині бадьорості, енергії під дією зачаровуючих звуків музики.

Музика впливає на організм людини різнобічне. За даними науковців медичного центру "Ленц" (м. Москва) та Дитячого Центру лікування в результаті численних досліджень виявлено, що під впливом музики, яка відповідає функціональному станові організму, такі психічні процеси, як пам'ять та орієнтація, покращуються на 45-50%, а уваг - на 25-30%. Музика активізує розумові здібності, а також працездатність та зосередженість, здатна розвивати та підвищувати інтелект людини. Звукові вібрації стимулюють кровообіг, емоційний тонус. Під дією ритму активізується дихання, збільшується вентиляція легенів. Дослідження підтверджують фізіологічну гіпотезу музикотерапії поєднання ритму музики з біоритмікою людини.

Вопрос

Музичні інструменти, інструменти, що володіють здатністю відтворювати за сприяння людини ритмічно організовані і фіксовані по висоті звуки або чітко регульований ритм. Кожен М. і. володіє особливим тембром (забарвленням) звучання, а також своїми музично-виразними динамічними можливостями, певним діапазоном звуків. Якість звучання М. і. залежить від взаємозв'язку матеріалів, вживаних для виготовлення інструменту і доданої ним форми і може бути змінено за допомогою додаткових пристосувань (наприклад, сурдини), різних прийомів звукоїзвлеченія (наприклад, піццикато, флажолет).

М. і. прийнято ділити на народних і професійних. Народні М. і. можуть бути самобутніми, належати лише одному народові, і «міжнаціональними», такими, що користуються поширенням у різних народів, зв'язаних між собою етнічною спільністю або тривалими історико-культурними контактами. Так, наприклад, бандура існує лише на Україні, пандурі і чонгурі лише в Грузії, а гуслі, сопель, жалійка, волинка одночасно у росіян, українців, білорусів; саз, тар, кеманча, дудук, зурна в Азербайджані і Вірменії; у узбекистані і Таджикистані однакові майже всі інструменти.

Для визначення видів М. і. існують різні системи класифікації. Загальновідома 3-групова система, по якій М. і. діляться на духових, струнних і ударних; у свою чергу, духові підрозділяються на дерев'яних (флейта, гобой, кларнет саксофон, сарюзофон, фагот і їх різновиди) і мідні (труба, корнет, валторна, тромбон, туба, інструменти духового оркестру), а струнні — на щипкових (арфа, лютня, гітара) і смичкових (сімейства скрипок і віол). До ударних М. і. відносяться литаври, барабан, ксилофон, челеста, гонг, тарілки і ін. При науковому вивченні, особливо всіляких народних М. і., застосовують повніші і точніші системи класифікації.

Вопрос

Корекційно-реабілітаційна програма «Музикотерапія» для дітей з ДЦП

Грамотно підібрана музика сприяє загальній гармонізації душевного стану дітей. Засоби музикотерапії здатні сприяти загальному розвитку особистості дитини із церебральним паралічем. Емоційність і розвинений музичний слух дозволяють дітям з руховими порушеннями в доступній формі відгукнутися на добрі почуття і вчинки, допомагають активізувати розумову діяльність, постійно вдосконалюючи рух до загального оздоровлення всього організму в цілому.

Вопрос

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 681 | Нарушение авторских прав