АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Практичні навички з фізіології збудливих структур

Перелік практичних навичок для студентів медичного факультету на 2012-2013 н.р.

Модуль 1

Практичні навички з фізіології збудливих структур

1. Пояснити природу мембранного потенціалу спокою (МПС), представити основні характеристики МПС, порівняти величини МПС нервових і м'язових волокон.

2. Графічно зобразити потенціал дії (ПД). Описати і пояснити зміни іонної проникності мембран клітин збудливих тканин під час генерації

3. Що таке критичний рівень деполяризації(КРД)? Пояснити і графічно зобразити, як зміниться поріг подразнення і збудливість тканини за умов незмінного МПС при: а) збільшенні КРД; б) зменшенні КРД.

4. Пояснити і графічно зобразити, як зміниться поріг подразнення і збудливість тканини за умов незмінного КРД при: а) збільшенні МПС; б) зменшенні МПС.

5. Поясніть, як і чому зміниться величина мембранного потенціалу і збудливість клітин нервової і м'язової тканин за умов:

а) гіпокаліємії; б) гіперкаліємії; в) гіпокальціємії; г) гіперкальціємії.

Проілюструйте графічно зміни МП.

6. Графічно зобразити зменшення мембранного потенціалу. Навести приклади можливих причин і пояснити механізми такої зміни МП.

7. Графічно зобразити збільшення мембранного потенціалу. Навести приклади можливих причин і пояснити механізми такої зміни МП.

8. Пояснити і графічно зобразити, як зміниться МП при:

а) активації К⁺-каналів; б) блокуванні К⁺-каналів; в) активації Na⁺-каналів.

9. Описати, пояснити і графічно зобразити, як зміниться ПД нервового волокна при:

а) зменшенні концентрації Na⁺ в позаклітинному середовищі; б) під впливом тетродотоксину; в) при частковому блокуванні К⁺-каналів тетраетиламонієм.

10. Описати, пояснити і графічно зобразити, як зміниться ПД нервового волокна при: а) дії місцевих анестетиків; б) дії динітрофенолу; в) активації К⁺-каналів.

11. Графічно зобразити локальну відповідь (ЛВ) і ПД збудливої тканини. Навести порівняльну характеристику ЛВ і ПД.

12. Намалювати криву Гооверга-Вейса-Лапіка. На основі кривої пояснити залежність між силою і тривалістю дії подразника.

13. Намалювати криву Лапіка. Позначити на кривій і пояснити значення таких показників: реобаза, корисний час, хронаксія. Клінічне значення хронаксії.

14. Навести і охарактеризувати параметри збудливості нервової і м'язової тканин. Як пов'язані ці параметри з рівнем збудливості тканин?

15. На основі кривої Лапіка пояснити, чому високочастотні змінні струми (> 10 кГц) високої напруги, що використовуються з лікувальною метою (зумовлюють прогрівання тканин), є безпечні для життя.

16. Пояснити і графічно зобразити, як змінюється збудливість тканини при генерації ПД.

17. Пояснити механізми, фізіологічний зміст рефрактерності. Графічно представити, яким фазам ПД відповідає період абсолютної і відносної рефрактерності.

18. Пояснити механізми і графічно зобразити проведення збудження по нервовому волокну. Порівняти проведення збудження по мієлінових і безмієлінових нервових волокнах.

19. Пояснити механізми місцевої анестезії на прикладі новокаїну. Графічно зобразити.

20. Нервовим волокном поширюється ПД, амплітуда якого у проксимальній частині нервового волокна дорівнює 120 мВ. По ходу нервового волокна є ділянка, функція якої частково знижена внаслідок неповної місцевої анестезії. Амплітуда ПД у цій ділянці зменшується вдвічі. Якою буде амплітуда ПД у дистальній частині нервового волокна. Чому? Пояснити і графічно зобразити.

21. Описати і намалювати схему будови нервово-м'язового синапсу. Вказати структурні та функціональні особливості нервово-м'язового синапсу порівняно з нейро-нейрональним.

22. Пояснити і схематично представити процес передачі збудження через нервово-м'язовий синапс.

23. Пояснити і на схемі нервово-м'язового синапсу представити можливі способи блокади передачі збудження через нервово-м'язовий синапс.

24. Намалювати схему поодинокого скорочення скелетного м'яза (міограму). Описати, які процеси відбуваються в міоциті під час кожного з періодів скорочення (латентного, скорочення, розслаблення).

25. Описати і пояснити, як зміниться скорочення скелетного м'яза:

а) при зменшенні концентрації Н-холінорецепторів на постсинаптичній мембрані нервово-м'язового синапсу (що має місце при міастенії); б) при дії курареподібних речовин; в) при інгібуванні холінестерази.

26. Описати і пояснити, як зміниться скорочення скелетного м'яза:

а) при зменшенні концентрації Н-холінорецепторів на постсинаптичній мембрані нервово-м'язового синапсу; б) при дії блокаторів Са²⁺-каналів; в) при дії прозерину за умов нормальної концентрації Н-холінорецепторів.

27. Описати і пояснити, як зміниться скорочення скелетного м'яза:

а) при руйнуванні Т-трубочок; б) при збільшенні концентрації Са²⁺ в міоцитах скелетних м'язів; в) при інгібуванні процесів енергоутворення (наприклад, динітрофенолом.

28. Пояснити і схематично представити формування тетанусу в залежності від частоти подразнення скелетного м'яза. Чому амплітуда тетанічного скорочення більша, ніж поодинокого?

29. Яка роль іонів кальцію в механізмі м'язового скорочення? Чому зниження кальцію в організмі супроводжується підвищеною фізичною втомою і недостатньою фізичною силою?

30. Які три основні функції АТФ у забезпеченні скорочення та розслаблення скелетних м'язів? Пояснити та представити схематично. За яких умов може розвинутися контрактура м'яза? Чим контрактура відрізняється від тетануса?

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 577 | Нарушение авторских прав