АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Схема мікробіологічної діагностики псевдотуберкульозу

Псевдотуберкульоз, кишковий єрсиніоз

Родина Enterobacteriaceae

Рід Yersinia

Види: Y.enterocolitica,

Y.pseudotuberculosis

Морфологія:

Y.pseudotuberculosis, Y.enterocolitica - Грам (–) поліморфні палички овоїдної форми, фарбуються біполярно;

Рухомі при 4-28⁰С, нерухомі при 37⁰С;

не утворюють спор і капсул

Умови культивування:

Факультативні анаероби;

Оптимальна температура 18-37⁰С;

Оптимальна температура для культивування інших єрсиній- 22-28⁰С

Невибагливі до складу поживного середовища;

Для швидкого росту культивують на спеціальних або селективних середовищах

Культуральні властивості

Середовища для культивування

1. МПА, МПБ

2. Середовища Ендо, Плоскирєва

Характеристика росту

Характерний повільний ріст дрібних гладеньких колоній;

При 37⁰С Y.pseudotuberculosis може утворювати R-форми колоній, подібні до колоній Y.pestis, але без стадії «битого скла»

На середовищах Ендо, Плоскірєва ріст скудний, повільний, колонії безбарвні

Антигенна структура

О-АГ(групоспецифічний)

Н-АГ(типоспецифічний)

Фактори патогенності

Адгезини – пілі, мікрокапсула

Екзотоксини – ентеротоксини (Y.enterocolitica)

Ферменти патогенності – плазмокоагулаза, фібринолізин, гемолізин, лецитиназа, РНК-аза

Ендотоксини

Білкові субстанції з властивостями екзотоксину (некротична дія)

6. Алергени

Коротка характеристика псевдотуберкульозу і кишкового єрсиніозу

Механізм та шляхи передачі захворювання: фекально-оральний, аліментарний.

Фактори передачі – овочі, інші продукти, які не проходять термічної обробки перед вживанням.

Джерело інфекції: велика рогата худоба, свині, собаки, коти, птахи, гризуни

Стадії захворювання:

Запалення слизової ілео-цекального відділу

Мезаденіт

Бактеремія

Ураження внутрішніх органів, суглобів та ін.

Основні клінічні ознаки

інтоксикація;

-болі у правій клубовій ділянці;

- пронос;

-підвищена температура;

-артрит

-висипка

-утворення гранульом та мікроабсцесів печінці, селезінці, легенях, суглобах.

Імунітет

Нетривалий, ненапружений, типоспецифічний, формується стан ГЧУТ.

Профілактика: неспецифічна.

Лабораторна діагностика: Бактеріологічний, Серологічний (дослідження парних сироваток).

Схема мікробіологічної діагностики псевдотуберкульозу

Матеріал для дослідження: пунктат лімфатичних вузлів, змиви з носоглотки, кал, сеча, жовч, блювотні маси

Бактеріологічний метод:

- посів матеріалу на середовища Ендо, Сєрова

-через 48-72 год. підозрілі колонії мікроскопують, пересівають для накопичення чистої культури;

- ідентифікація:

Тест на рухливість при 25⁰С;

Визачення цукролітичних властивостей на середовищах Гіса;

Визначення антигенної структури в РА з груповими О-сироватками

Серологічний метод (з другого тижня захворювання)

Матеріал для дослідження: сироватка крові

-РНГА; діагностичний титр 1:400;

- РА; діагностичний титр 1:200

-ІФА

Біологічна проба на морських свинках (гинуть через 7-12 діб)

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 419 | Нарушение авторских прав