АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ. 1. У жінки 63 років вночі раптово почався напад задухи

Прочитайте:
  1. D. Визначення рівня соматотропіну
  2. III. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь
  3. IV. Основні завдання та функції служби страхових експертів
  4. VІІ Повідомлення домашнього завдання 3хв.
  5. А. Розумова відсталість до рівня імбецильності, діти слухняні, лагідні, терплячі.
  6. Аналіз та оцінка результатів лабораторного дослідження крові, спинномозкової рідини, сечі, калу, мієлограми, медико-генетичних проб, ІФА-діагностики.
  7. Б. Тести для перевірки вихідного рівня знань
  8. Б. Тести для перевірки вихідного рівня знань
  9. Бактеріологічний метод діагностики кашлюку
  10. В) Зразки завдань для перевірки кінцевого рівня знань

 

1. У жінки 63 років вночі раптово почався напад задухи. Близько 15 років страждає ГХ, 2 року назад перенесла інфаркт міокарду. Об'єктивно: положення в ліжку - ортопное, шкіра бліда, покрита холодним потом, акроцианоз. Пульс -104/хвил. АТ - 210/130 мм рт. ст., ЧД -38/хвил. Перкуторний звук легеневий, в нижніх відділах притуплений, над всіма ділянками легенів вислуховуються одиночні сухі хрипи, в нижніх відділах - незвучні, дрібнопухирчаті. Яке ускладнення найдостовірніше розвинулося у хворого?

А. Гостра лівошлуночкова недостатність

В. Пароксизмальна тахікардія

С. Напад бронхіальної астми

D. Тромбоемболія легеневої артерії

Е. Гостра лівопередсердна недостатність

 

2. Чоловік 58 років, звернувся до терапевта з скаргами на ниючий біль в ділянці серця, періодичний головний біль, зниження працездатності. Скарги виникли близько 3 місяців тому. Об'єктивно: тони серця ослаблені, ритм правильний, в точці Боткіна – м'який систолічниц шум, ЧСС і пульс - 64/., хвил. АТ - 170/100 мм рт. ст. У аналізі сечі за Нечипоренко: Л -2х106/л, Ер - 5х105/л. На ЕКГ- гіпертрофія лівого шлуночку. Найбільш вірогідною причиною артеріальної гіпертензії є:

А. Атеросклероз аорти

В. Гипертонічна хвороба

С. Хронічний гломерулонефрит

D. Хронічний пієлонефрит

Е. Аортальна вада

 

3. У чоловіка з ГХ під час лікування з'явився сухий кашель. Клінічних проявів ушкодження дихальної і серцево-судинної систем, які можуть зумовити кашель, немає. Лікар припустив побічну дію ліків. До якої групи найбільш імовірно належить препарат, що викликав цей ефект?

А. Інгібіторів АПФ

В. Діуретіків

С. Блокаторів кальцієвих каналів

D. Гангліоблокаторів

Е. Препаратів раувольфії

 

4. Чоловік 47 років, скаржиться на періодичний головний біль, серцебиття і порушення серцевого ритму. Об'єктивно: тони серця ослаблені, ЧСС - 90/хвил, АТ - 170/100 мм рт. ст. На ЕКГ – гіпертрофія лівого шлуночку, шлуночкові екстрасистоли, 10-15/хвил. Встановлений діагноз гіпертонічної хвороби та ІХС. Для лікування хворого якнайкращим є препарат з групи:

А. Інгибіторів АПФ

В. Бета-адреноблокаторів

С. Діуретіків

D. Дігидропірідінових антагоністів кальцію

Е. Альфа-адреноблокаторів

 

5. Пацієнтка 39 років, звернулася до лікаря зі скаргами на періодичний головний біль, запаморочення, оніміння кінцівок. Об'єктивно: пульс - 84/хвил, ритмічний. АТ - 160/95 мм рт. ст. Перкуторно – ліва межа серця на 1,5 см зовні від лівої средньоключичної лінії. Тони серця ритмічні, акцент II тону над аортою. Печінка не збільшена. Набряків немає. Вставлений попередній діагноз: ГХ. Який з приведених інструментальних методів дослідження дасть об'єктивнішу інформацію про можливу гіпертрофію міокарду?

А. Рентгенографія органів грудної порожнини

В. Електрокардіографія

С. Компьютерная томографія

D. Реографія

Е. Ехокардіографія

 

Правильні відповіді: 1A, 2B, 3A, 4B, 5E

ДЖЕРЕЛА НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ:

1. Малая Л.Т.. Хворостинка В.Н. Терапія: захворювання серцево-судинної системи / Керівництво для лікарів-інтернів і студентів, 2-е вид. – Харків: Фоліо, 2005. – с. 7- 81.

2. Лікування артеріальної гіпертензії в особливих клінічних ситуаціях / за ред. В.М. Коваленка, Є.П. Свищенко та ін. – Кам’янець-Подільський: ПП Мошак М.І., 2005 – 504 с.

3. Окороков А.Н. Діагностика хвороб внутрішніх органів. Т.5. Діагностика хвороб серця і судин. – Москва: Медгиз, 2002. – с. 5 – 96.

4. Окороков А.Н. Лікування хвороб внутрішніх органів. Практ. керівництво / т. 3., кн. 2. – Мінськ: Вища школа, Вітебськ: Белмедкніга, 1997. – С.44 – 186.

5. Рекомендації по веденню хворих з артеріальною гіпертензією Європейського товариства гіпертензії та Європейського товариства кардіологів, 2003 // Серце і судини. – 2003. - №4. – с. 15. – 28.

6. Рекомендації Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. – Київ, 2004. - 83 с..

 

ПЕРЕЛІК ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:

1. Визначення артеріальної гіпертензії.

2. Класифікація АГ за рівнем АТ і залежно від ураження органів-мішеней.

3. Чинники ризику АГ.

4. Програма обстеження хворих АГ.

5. Діагностика ураження серця, мозку, нирок, судин при ГХ.

6. Гіпертензивний криз, ускладнений і неускладнений.

7. Немедикаментозні методи первинної і вторинної профілактики АГ.

8. Загальні принципи лікування АГ, стратифікація ризику

9. Лікування гіпертензивного кризу.

 


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 623 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)