АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

В. Гіпертонічна хвороба

Прочитайте:
  1. Артеріосклероз. Атеросклероз. Гіпертонічна хвороба та симптоматичні гіпертензії
  2. Варикозна хвороба.
  3. Виразкова хвороба шлунка
  4. Виразкова хвороба шлунка
  5. Виразкова хвороба шлунка
  6. ВИРАЗКОВА ХВОРОБА, ЇЇ УСКЛАДНЕННЯ: ШЛУНКОВО-КИШКОВІ КРОВОТЕЧІ, РУБЦЕВІ ДЕФОРМАЦІЇ ШЛУНКУ ТА ДПК. ПОРУШЕННЯ ВОДНО-СОЛЬОВОГО ОБМІНУ ПРИ ВИРАЗКОВОМУ СТЕНОЗІ
  7. ГЕМОРАГІЧНА ХВОРОБА НОВОНАРОДЖЕНИХ
  8. Дивертикулярна хвороба товстої кишки
  9. Жовчнокам’яна хвороба

С. Прееклампсія

D. Первинний гіперальдостеронізм

Е. Феохромоцитома

 

3. Хворий 18 років, поступив із скаргами на головний біль. Рік тому виявлено підвищення АТ. Стан задовільний. Межі відносної серцевої тупості розширені вліво. Тони серця звучні. АТ- 170/110 мм рт.ст. Систолічний шум над аортою і в міжлопатковій ділянці зліва. Пульс на артеріях стоп ослаблений. Назвіть найбільш достовірний метод дослідження для постановки діагнозу артеріальної гіпертензії у цього хворого

А. Селектівная ниркова ангиография

В. Ехокардіографія

С. Внутрішньовенна пієлографія

D. Рентгенографія органів грудної порожнини

Е. Ультразвукова допплерографія нижніх кінцівок

 

4. Хвора 49 років, поступила із скаргами на напади сильного головного болю, який супроводжувався відчуттям пульсації в скронях, запамороченням, серцебиттям, пітливістю, іноді блювотою, болем за грудиною. Під час нападу АТ різко підвищується до 280/140 мм рт. ст. Напади виникають спонтанно, часто вночі або рано вранці, тривають 20-40 хвил. Про який механізм гіпертонічного кризу можна думати у даного хворого?

А. Збільшення виділення вазопресину

В. Збільшення рівня альдостерону в крові

С. Збільшення плазмової активності реніну

D. Збільшення концентрації катехоламінів

Е. Збільшення виділення тироксіну

 

5. У хворого 58-ми років, який впродовж 15 років страждає на ГХ, останні 3 місяці АТ став дуже високим; лікування, яке раніше було ефективним, перестало допомагати. Над черевною аортою вислуховується систолічний шум. У аналізі сечі - мікропротеїнурія. Яке дослідження допоможе поставити остаточний діагноз?

А. Ангіографія ниркових судин

В. Аортографія

С. УЗД нирок і надниркових залоз

D. Внутрішньовенна урографія

Е. Біопсія нирки

 

6. Хвору 45 років турбують різка слабкість, полиурія, підвищення АТ до 210/120 мм рт. ст. У крові калій - 3,12 ммоль/л, натрій - 148 ммоль/л, альдостерон - 715 нмоль/л. Найбільш вірогідний діагноз:

А. Гипертонічна хвороба III ст.

В. Синдром Іценко-Кушинга

С. Хронічний пієлонефрит, ХПН

D. Діабетичний гломерулосклероз,ХПН

Е. Синдром Кона

 

7. Хвора 42 років, поступила з скаргами на ниючий біль в поясниці, іноді — підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, головний біль. З анамнезу: 10 років тому під час вагітності був напад болю в правій половині поясниці з ознобом, різким підвищенням температури; 5 років тому - підвищення АТ до 200/110 мм рт. ст. У аналізі сечі: білок - 0,99 г/л, лейк. - 20-25, ер - 2-4, циліндри гіалінові - 1-2 в п/зору. УЗД нирок – деформація чашечно-мискової системи правої нирки. Креатинін сироватки крові – 0,10 ммоль/л. Який з діагнозів найбільш достовірний у даної хворої?

А. Туберкульоз нирок

В. Хронічний гломерулонефрит

C. Хронічний пієлонефрит

D. Амілоїдоз нирок

Е. Гипертонічна хвороба

 

8. Хворий 48 років, скаржиться на головний біль, зниження зору, нудоту, сухість в роті, спрагу. Впродовж 8 років підвищується АТ. У анамнезі часті ангіни. Об'єктивно: шкіра і слизові оболонки бліді. Пульс - 90/хвил, АТ - 220/ 140 мм рт. ст. Печінка - на 3 см нижче за край ребрової дуги. Симптом Пастернацького слабо позитивний з обох боків. Аналіз крові: Ер - 2,1х1012/л, Л - 9,8х109/л, ШОЕ - 48 мм/год. Креатинін крові - 0,243 ммоль/л. Аналіз сечі: питома вага - 1007; білок - 1,65 г/л, Ер - 10-12 в п/зору, Л - 3-4 в п/зору, циліндри гіалінові - 4-5 в п/зору. Ваш попередній діагноз?

А. Хронічний пієлонефрит, ХПН II ст.

В. Хронічний гломерулонефрит, ХПН II ст.

С. Туберкульоз нирок, ХПН II ст.

D. Амілоїдоз нирок, ХПН II ст.

Е. Хронічний гломерулонефрит, ХПН I ст.

 

 

9. У хворої з хронічним гломерулонефритом з'явилася виражена задишка з тахіпное, кашель з виділенням пінистого харкотиння, акроцианоз, ортопное. Пульс - 120/хвил., напружений. Тони серця глухі, ритм галопу. АТ - 210/120 мм рт. ст. У легенях ослаблене дихання, вислуховуються різнокаліберні вологі хрипи. Який гострий стан розвинувся у хворої?

А. Напад бронхіальної астми

В. Гостра ниркова недостатність

C. Гостра лівошлуночкова недостатність

D. Еклампсія

Е. Тромбоемболія легеневої артерії

 

10. Хворий скаржиться на головні болі, запаморочення, загальну слабкість, нудоту, блювоту. Рік тому випадково виявлене підвищене АТ. Палить, зловживає алкоголем. 10 років тому виявлені зміни в аналізі сечі. При огляді стан важкий. Хворий блідий, обличчя одутле. Язик сухий, ясна кровоточат. АТ - 210/130 мм рт. ст. У аналізі сечі: 1,5 г/л білка, Ер – 25 - 30 в п/зору, Л - 3-6 в п/зору. Ваш попередній діагноз?

А. Полікистоз нирок

В. Нефротичний синдром

С. Діабетичний гломерулосклероз

D. Хронічний гломерулонефрит

Е. Хронічний пієлонефрит

 

Правильні відповіді: 1D, 2E, 3D, 4D, 5A, 6E, 7C, 8B, 9C, 10D.

ДЖЕРЕЛА УЧБОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ:

7. Малая Л.Т.. Хворостинка В.Н. Терапия: заболевания сердечно-сосудистой системы / Руководство для врачей-интернов и студентов, 2-е изд., испр. и доп. – Харьков: Фолио, 2005. – с. 7- 81.

8. Лікування артеріальної гіпертензії в особливих клінічних ситуаціях / за ред. В.М. Коваленка, Є.П. Свищенко та ін. – Кам’янець-Подільський: ПП Мошак М.І., 2005 – 504 с.

9. Окороков А.Н. Диагностика болезней внутренних органов. Т.5. Диагностика болезней сердца и сосудов. – Москва: Медгиз, 2002. – с. 5 – 96.

10. Окороков А.Н. Лечение болезней внутренних органов. Практ. руководство / т. 3., кн. 2. – Минск: Высшая школа, Витебск: Белмедкнига, 1997. – С.44 – 186.

11. Рекомендации по ведению больных с артериальной гипертензией Европейского общества гипертензии и Европейского общества кардиологов, 2003 // Серце і судини. – 2003. - №4. – с. 15. – 28.

12. Рекомендації Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. – Київ, 2004. - 83 с.

 

ПЕРЕЛІК ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:

1. Визначення вторинних артеріальних гіпертензій.

2. Сучасна класифікація ВАГ.

3. Особливості клініки, діагностики і лікування ниркових ВАГ: ренопаренхиматозних і реноваскулярних.

4. Клініка, діагностика і лікування гемодинамічних ВАГ: коарктація аорти, недостатність півмісяцевих клапанів аорти.

5. Особливості клініки, діагностики і лікування ендокринних ВАГ: синдром і хвороба Іценко-Кушинга, феохромоцитома, синдром Конна, дифузний токсичний зоб.

6. Артеріальна гіпертензія при вагітності, метаболічному синдромі, прийомі ліків.

7. Значення лабораторних та інструментальних методів для диференціальної діагностики і верифікації діагнозу ВАГ.

8. Терапевтичне і хірургічне лікування, первинна і вторинна профілактика, прогноз і працездатність.

Класифікація артеріальної гіпертензії за етіологічною ознакою (ВООЗ, 1996 р.):

А. Есенціальна, або первинна, артеріальна гіпертензія.

Б. Вторинна артеріальна гіпертензія.

Причини вторинної АГ:

1. Лікарські засоби або екзогенні речовини:

· гормональні протизаплідні засоби;

· кортикостероїди;

· лакриця (карбеноксолон);

· симпатоміметики;

· кокаїн;

· харчові продукти, що містять тіамін, інгібітори моноамінооксидази;

· циклоспорін;

· нестероїдні протизапальні препарати;

· ерітропоетін.

2. Захворювання нирок

Захворювання ниркової паренхіми:

· гострий гломерулонефрит;

· хронічний нефрит;

· хронічний пієлонефрит;

· обструктивна нефропатія;

· полікистоз нирок;

· захворювання сполучної тканини нирок;

· діабетична нефропатія;

· гідронефроз;

· природжена гіпоплазія нирок;

· травми нирок.

Реноваскулярна гіпертензія.

Ренінсекретуючі пухлини.

Ренопрівная гіпертензія.

Первинна затримка натрію (Синдром Ліддла, синдром Гордона).

3. Ендокринні захворювання:

· акромегалія;

· гіперкальціємія;

· гіпертиреоз;

· гіпотиреоз;

· хвороби надниркових залоз.

Ураження кіркового шару надниркових залоз:

· синдром Кушинга;

· первинний альдостеронізм;

· природжена гіперплазія надниркових залоз.

Ураження мозкової речовини надниркових залоз:

· феохромоцитома;

· злоякісна пухлина.

Пухлина хромафінних клітин, розташованих поза наднирковими залозами.

4. Коарктація аорти і аортити.

5. Вагітність.

6. Неврологічні захворювання:

Підвищення внутрішньочерепного тиску:

· пухлина мозку;

· енцефаліт;

· респіраторний ацидоз.

Апное під час сну.

Тотальний параліч кінцівок (квадриплегія).

Гостра порфірія.

Отруєння свинцем.

Синдром Гийена-Барре.

Спадкові порушення автономної регуляції

7. Хірургічне втручання:

· післяопераційна гіпертензія.

 

Перелік причин вторинних артеріальних гіпертензій складається з 46 захворювань або станів. Не увійшли до представленої класифікації: гіпертензія після пересадки нирки (посттрансплантаційна гіпертензія), дезоксікортикостерон-утворююча пухлина, адреногенітальний синдром, систолічна серцево-судинна гіпертензія, гіперкінетичний серцевий синдром, недостатність півмісяцевих клапанів аорти, атеросклероз аорти, виражена брадикардія (при повній А-В блокаді), артеріовенозна фістула, еритремія.

 

 


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 568 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.008 сек.)