АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Виразкова хвороба шлунка. У світлі сучасних уявлень виразкова хвороба - хронічне рецидивуюче захворювання, яке характеризується утворенням виразки у шлунку або дванадцятипалій кишці

У світлі сучасних уявлень виразкова хвороба - хронічне рецидивуюче захворювання, яке характеризується утворенням виразки у шлунку або дванадцятипалій кишці внаслідок розладу загальних та місцевих механізмів нервової і гормональної регуляції, основних функцій гастродуоденальної системи, порушенням трофіки та протеолізу слизової оболонки.

Серед клінічних симптомів на першому місці стоїть біль, який і докучає хворому натщесерце і вночі. Час його появи після приймання їжі залежить від локалізації виразки. У більшості хворих біль має сезонну періодичність. Інші клінічні ознаки – блювання, печія, нудота. У деяких хворих спостерігається втрата апетиту, схуднення, слабкість, порушення випорожнення кишечника. Лабораторні показники свідчать про активну шлункову секрецію натщесерце у міжтравний період, високу гіперхлоргідрію шлункового соку, підвищення секреції пепсину, прискорені евакуацію зі шлунка та пасаж у дванадцятипалу кишку, дуоденостаз, довгочасне зниження інтрадуоденального рН.

До ознак першої групи слід віднести нішу на контурі або виразкову порожнину на рельєфі, конвергенцію складок слизової оболонки, запальний вал; до ознак другої групи -- функціональні порушення, залежні від стадії виразкової хвороби, особливо значущі при поєднанні із клінічними та лабораторними.

Клініко-рентгенологічні дослідження свідчать про наявність трьох періодів у перебігу виразкової хвороби – гострого, коли переважають функціональні зміни за гіпертонічним типом, ремісії - за гіпотонічним, загострення - за змішаним.

Виразкова порожнина (ніша) характеризується випинанням контуру шлунка або зображенням ніші на рельєфі. Морфологічним субстратом стінок виразкової порожнини є запальна інфільтрація всіх шарів (слизової оболонки, підслизового шару та м'язової оболонки). При огляді виразки рентгенологічно в профіль виявляється нерівність контуру із виступом (виразка на контуру). У гострий період вона має круглясту форму, а по краю виступу заглибини, зумовлені наявністю запального валу. У такому вигляді найчастіше виявляються виразки, локалізовані у ділянці малої кривини шлунка; розміщені на передній чи задній стінці, яка оглядається рентгенологом в анфас, вони називаються виразковими порожнинами на рельєфі і рентгенологічно являють собою контрастну пляму - депо із зоною просвітлення навколо. Форма виразкових кратера і ніші на рельєфі буває різною (округлою, трикутною, у вигляді смужки та інша), як і їх розміри.

Існує думка, що свіжі виразки мають рівні контури та загострену форму. Розміри ніші коливаються від 0,2 до 8 см. За даними М.І.Шнігер, слід вважати невеликими ніші розміром до 10, середніми - від 11 до 20, великими - від 21 до 40, велетенськими - понад 40 мм.

Частіше зустрічаються виразки поодинокі, але, за даними ендоскопістів та патологоанатомів, не становлять виключення й множинні. При проведенні рентгенологічного дослідження необхідно пам'ятати про можливість інших локалізацій.

Друга ознака виразки шлунка - запальний вал у вигляді ділянок вдавлення вище та нижче виразкової порожнини на контурі, в рельєфі виглядає як просвітлення навколо контрастного депо.

Симптом конвергенції - третю рентгеноморфологічну ознаку виразкової хвороби шлунка - більшість дослідників розцінюють як розвиток рубцювання або наявність спастичного компонента. Ця ознака найчастіше зустрічається при локалізації виразки у тілі шлунка.

Рентгенофункціональні симптоми виразкової хвороби складають гіперсекрецію, гіпермотільність, локальні спастичні прояви, зміни перистальтики, тонусу.

Особливістю гіперсекреції є її збільшення у процесі обстеження хворого. Дослідження різних авторів свідчать про те, що ступінь виразності цієї ознаки збільшується в міру наближення виразки до вихідної ділянки шлунка, а також в період загострення хвороби.

Симптом регіонарного спазму, пов'язаний із скороченням скісних, особливо циркулярних м'язових волокон, свідчить про те, що у шлунку є виразка (частіше - в антральному та препілорічному відділах, рідше - у тілі органа).

Характерною є і місцева гіпермотільність - підвищене скорочення та швидке випорожнення тієї частини шлунка, де розташована виразка, найбільш виражене при локалізації її у вихідному відділі шлунка та загостренні процесу.

Прискорення перистальтичних хвиль та збільшення її амплітуди типове для загострення хвороби, і часто зустрічається при наближенні виразки до вихідного відділу шлунка. В період ремісії перистальтика звичайна або поверхнева.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 465 | Нарушение авторских прав