Променева діагностика пухлин товстої кишки.
Доброякісні пухлини товстої кишки. Частіше інших новоутворень зустрічаються поліпи, різноманітні за розмірами та структурою,які дають тяжкі ускладнення, кровотечі та малігнізацію. Найтиповішою є локалізація у прямій та ободовій кишках. У деяких випадках зустрічається тотальний поліпоз із втягненням у процес всього травного каналу (шлунка, тонкої та товстої кишок).
Рентгенодіагностика поліпозу визначається локалізацією, поширеністю процесу, розмірами новоутворень. Поодинокий поліп являє собою дефект наповнення правильної форми, із чіткими, рівними контурами, рельєф слизової оболонки навколо якого та просвіток кишки не змінені, рухомість її збережена.
При множинних поліпах у товстій кишці рельєф слизової простежується погано, рентгенологічна картина нагадує соти із багатьма ділянками просвітлення правильної форми та чіткими контурами. Еластичність стінки порушується, з'являється ригідність та зазубленість контурів.
Рідко зустрічаються й інші доброякісні пухлини (ліпоми, міоми). Діагностика їх утруднена.
Рак товстої кишки. Раннє виявлення цієї недуги пов'язане із цілим рядом труднощів через тривалий повільний безсимптомний перебіг. Крім того, перші ознаки раку нічим не відрізняються від ознак інших захворювань товстої кишки.
Хворіють люди обох статей у віці від 40 до 70 років. Процес найчастіше локалізується у прямій, сигмовидній, сліпій та висхідній ободовій кишках.
Основним методом, застосовуваним для діагностики, є рентгенологічний, котрий, у 80% випадків, забезпечує правильний діагноз. Із розвитком медичної техніки в даний час все частіше вдаються до колоноскопії, завдяки якій досягається більший відсоток позитивної діагностики захворювання.
Серед багатьох, існуючих на сьогодні, найбільш поширеною є класифікація О.В. Литвинової (1960):
екзофітна форма, що включає поліпозний і блюдцеподібний рак;
ендофітна – виразковий, виразково- та дифузноінфільтративний рак.
За численними спостереженнями, локалізований на лівій половині товстої кишки, він характеризується переважно ендофітною формою росту, на правій - екзофітною.
Клінічні прояви залежать від локалізації пухлини, стадії процесу, загального стану організму. Для пухлин правої половини товстої кишки характерні здуття, біль по всьому животу, дьогтеподібне випорожнення, часткова непрохідність кишки, анемія, блідість шкіри, слабкість; лівої половини – здуття, тривалий запор, який чергується із поносом, кров у калі, пізніше - явища непрохідності кишки.
Рентгенологічні ознаки залежать від форми росту новоутворення і стадії процесу. Пухлини лівої половини товстої кишки характеризуються інфільтративним ростом, призводять до появи ділянок із зміненим рельєфом - згладженим або горбастим, відсутності гаустр, нерівних, нечітких контурів, ригідних стінок, обривань складок слизової оболонки на рівні пухлини, появи центрального або крайового дефекту наповнення із нерівними контурами, іноді - вкривання виразками, нерівномірного звуження кишки із порушенням прохідності.
При наявності пухлини, яка характеризується екзофітною формою росту, визначається пухлинний вузол із нерівним контуром на широкій основі, який росте в просвіток кишки. При вкриванні виразками їх краї нерівні.
При змішаному (екзофітно-ендофітному) типі росту визначаються ознаки, характерні для обох видів пухлини.
Проведення подвійного контрастування часто має вирішальне значення у діагностиці пухлин товстої кишки.
Рак прямої кишки - така локалізація зустрічається найчастіше при даній недузі, яку легше діагностувати у зв'язку із доступністю для пальцевого дослідження та проведення ректороманоскопії, біопсії, рентгенологічного дослідження.
Клінічні прояви залежать від типу пухлини, локалізації та стадії процесу. Рак цього відділу не має характерних ознак - вони такі ж, як і при коліті, геморої, радикуліті та інших захворюваннях.
Для рентгенологічної картини властиві перебудова рельєфу слизової оболонки, різке відмежування пухлини від здорової тканини - симптом "східця", деформація кишки, обривання контурів на рівні верхнього та нижнього країв новоутворення.
Методика рентгенодіагностики раку прямої кишки в наш час удосконалюється, все ширше застосовується комп'ютерна томографія, ЯМР-томографія, які особливо цінні тим, що дають можливість не тільки встановити локалізацію, але й виявити поширеність новоутворення і проростання у навколишні органи та тканини малого тазу.
Схема вивчення результатів променевого дослідження глотки, стравоходу, шлунка і кишківника .
І. Наявність і оцінка променевих ознак захворювання.
1. Положення досліджуваного органу:
1) нормальне;
2) ненормальне (детально встановити напрям і ступінь зміщення або характер незвичайного положення).
2. Форма і просвіт органу;
1) нормальні;
2) дифузні розширення;
3) локальні (місцеві розширення);
4) дифузні звуження;
5) локальне (місцеве) звуження;
6) розширення над звуженням (супрастенотичне розширення);
7) чергування розширень і звужень.
3. Контури тіні органу;
1) рівні і різкі;
2) випрямлені;
3) дрібнохвилясті;
4) нерівні;
5) на контурі є виступи (встановити їх характер);
6) сполучення різних змін контуру.
4. Рельєф внутрішньої поверхні органу;
1) нормальний рельєф;
2) витончені складки;
3) потовщення та хвилястість складок;
4) збільшення діаметру ареол на слизовій оболонці;
5) круглі розростання на гребні складки або між ними;
6) випрямлення і ригідність складки;
7) відсутність чітких меж між складками;
8) зруйнування (обрив) складок;
9) зміни положення складок (встановити тип змін);
10) варіації різних змін.
5. Стан органу при подвійному контрастуванні у фазі пневморельєфу:
1) стінки органу еластичні (розтягуються при роздуванні органу повітрям) і мають чіткі контури;
2) еластичність стінок загублена скрізь або на якомусь протязі
3) на фоні газу виявляється тінь патологічного утворення (встановити її розміри, положення і контури);
6. Характер "ніші" (при її наявності):
Тут описується кількість, положення, форма та розміри нішеподібних утворень. Встановлюється, чи виходить "ніша" за межі контуру тіні органу, чи знаходиться в ділянці дефекту наповнення. Встановлюються розміри та довжина запального валу навкруги "ніші" і стан сусідніх відділів стінки органу.
а) Ніша на слизовій оболонці.
б) Конвергенція складок слизової оболонки.
в) Запальний вал.
г) Локальний гіпертонус шлунка або цибулини дванадцятипалої кишки.
д) Гіперсекреція шлунка.
е) Підвищення тонусу шлунка.
є) Посилення перистальтики шлунка.
ж) Прискорення евакуації із шлунка.
7. а) Звуження наддіафрагмального сегменту шлунка.
б) Контури звуженої частини стравоходу рівні, чіткі.
в) Загальне рівномірне збільшення тіні стравоходу.
8. а) Наявність додаткової тіні в просвіті стравоходу.
б) Затримка контрастної маси над місцем обтурації просвіту стравоходу.
9. а) поява ділянки зі зміненим рельєфом;
б) обрив складок слизової на рівні пухлини;
в) поява дефекту наповнення з нерівними контурами;
г) звуження кишки з порушенням її прохідності;
д) обрив контурів на рівні верхнього та нижнього контурів пухлини;
е) поодинокий ефект наповнення правильної округлої форми;
є) множинні дефекти наповнення;
ж) зазубреність контурів кишки при множинному поліпозі.
10. а) складки потовщені;
б) складки відсутні;
в) зубчастий контур кишки;
г) подвійний контур кишки;
д) спрямованість кишки у вигляді свинцевої трубки або шнура.
11. а) горизонтальні рівні рідини;
б) симптом поперечної підкресленості тонкої кишки при пероральному контрастуванні;
в) характерні ознаки при ретроградному контрастуванні.
12. Характеристика дефекту наповнення (при його наявності):
Згідно цього пункту програми визначають кількість, положення, форму і розміри дефектів наповнення в тіні органу. Треба відмітити, чи перейшов дефект на суміжні відділи травного каналу. Встановлюють ступінь і межі дефекту від навколишньої слизової оболонки.
13. Моторна функція органу:
Дані про моторну функцію одержують лише при наявності даних радіонуклідного дослідження, серії знімків або кінофільму.
II. Розпізнавання патологічного процесу (стану).
14. Віднесення спостережень до даної групи патологічних процесів:
1) патологічні зміни не виявляються (норма);
2) порушення розвитку;
3) ушкодження та його наслідки, сторонні тіла;
4) порушення функції;
5) процес запалення і його наслідки;
6) виразкова хвороба;
7) пухлини;
8) інші патологічні стани і захворювання.
15. Точне виявлення захворювання (внутрішньогрупова диференційна діагностика);
На основі всієї суми даних променевого дослідження, анамнезу та клінічної картини описується характер хвороби (наприклад, рак стравоходу, виразка шлунка, дивертикул дванадцятипалої кишки і таке інше).
16. Встановлення стадії хвороби і її ускладнення;
При виявленні фази хвороби і діагностики ускладнень беруть до уваги всю суму анамнестичних, клінічних та рентгенологічних даних.
Пункти 15 та 16 можуть бути виконані за допомогою викладача.
Str.40-studentu-2007
Алгоритм визначення провідного променевого синдрому.
Матеріали для самоконтролю:
А. Завдання для самоконтролю.
1. Замалювати у зошиті:
- вільний газ у черевній порожнині під правим куполом діафрагми;
- ділянки здуття тонкої і товстої кишок у вигляді чаш Клойбера;
- тіні сторонніх тіл (конкрементів) у жовчному міхурі;
- локальне звуження і супрастенотичне розширення на прикладі ахалазії стравоходу;
- нерівність контурів на прикладі дивертикулів сигмоподібної кишки (обмежені випинання), виразки шлунка на контурі (“ніша”), поліпу шлунка, раку висхідної ободової кишки (дефеків наповнення);
- зміни слизової – обрив складок на межі із злоякісною пухлиною (на прикладі раку шлунка), конвергенція складок (виразка шлунка на рельєфі).
2. Заповнити таблицю:
str.42 – studentu-2007
Провідні променеві синдроми.
… Б. Задачі для самоконтролю:
1. На рентгенограмі верхнього відділу грудної частини стравоходу на контурі передньої поверхні стравоходу виявляється дефект тіні, який має два заглиблення, розділених вип’ячуванням.
2. На прицільній рентгенограмі висхідного відділу шлунка на межі тіла і антрального відділу в його тіні видно великий дефект наповнення з нерівними, але чіткими контурами. Дефект наповнення доходить до контуру малої кривизни. В ділянці дефекту складки слизової оболонки не просліджуються. Вони замінені вибуханням неправильної форми, на поверхні яких і між ними є дрібні накопичення контрастної маси.
3. На рентгенограмі шлунка, при тугому його заповненні виявляються нерівність контуру малої кривизни у тілі шлунка із утворенням плоского дефекту наповнення. Помітна тінь великої горбистої пухлини на фоні медіального відділу повітряного шлункового пухиря.
4. На прицільній рентгенограмі виявляється невеликий блюдцеподібний дефект наповнення на малій кривизні тіла шлунка. В центрі дефекту є вибухання. Дефект схожий по конфігурації на літеру "3".
5. На рентгенограмі шлунка на контурі малої кривизни виявляється "ніша". Вона має форму трикутника. Вище і нижче "ніші" на контурі шлунка - невеликі виїмки.
6. На рентгенограмі шлунка контур малої кривизни сплющений. На ньому вимальовується дуже маленький виступ - "ніша", як кругле накопичення контрастної маси. Навколишня слизова оболонка змінена. Зверху до виразки сходяться складки, а нижче її - набрякла слизова оболонка. Складки слизової навкруги виразки потовщені.
7. На прицільній рентгенограмі цибулини дванадцятипалої кишки остання деформована за рахунок втягнення на малій і великій кривині. При дослідженні у скісній проекції контур як передньої, так і задньої стінки цибулини дванадцятипалої кишки нерівний. На кожному з них є виступ "ніша", по краю якої виявляються маленькі втягнення, Втягнення на малій і великій кривизні є проявом обмеженого спазму.
8. На рентгенограмах стравоходу положення його нормальне. Просвіт трохи звужений тому, що на передній стінці виявляється дефект наповнення з нерівними контурами. По формі дефект характерний для пухлини із западаючим дном і піднесеними краями. Одержати нормальне зображення рельєфу слизової оболонки в області дефекту не вдається. Якщо нижче дефекту виявляються вузькі повздовжні складки, то в самому дефекті контрастна маса розподіляється суцільним шаром. В крайових відділах дефекту відмічається обрив складок. Над дефектом виявляється затримка контрастної речовини.
9. Жінка 57 років поступила в клініку із скаргами на болі у животі та відсутність самостійного стула. Під час променевого дослідження у черевній порожнині виявлені множинні рівні рідини, ширина яких перебільшує висоту газового пухиря над ними. Яке променеве дослідження і в якому положенні хворого виконували? Визначте провідний променевий синдром. Ймовірний клінічний діагноз?
10. Хворий пред’являє множинні скарги (артралгія, вузлова еритема, підвищення температури тіла, діарея). Відмічає вміст крові у випорожненнях. При ретроградному заповненні товстої кишки контрастною речовиною визначаються: відсутність гаустрації, випрямленість контурів ободової кишки, місцями подвійний контур, псевдополіпоз, звуження просвіту. Назвіть виконану променеву методику дослідження. Сформулюйте попередній діагноз.
11. В лікарню поступив пацієнт з клінічними ознаками кишкової непрохідності (здуття живота, болі, блювота, невідходження газів та калу). Складіть діагностичний алгоритм променевого дослідженя при синдромі гострої кишкової непрохідності.
Література.
Основна:
1. Рентгенодіагностика.-за редакцією В.І.Мілька.-Вінниця: Нова книга, 2005.-с.148-180.
2. Променева діагностика (в 2 ч.) за загальн.ред. Г.Ю.Коваль.-К: Орбіс, 1998.-Т.1.-С.527.
Додаткова:
3. Линденбратен Л.Д., Королюк И.П. Медицинская радиология и рентгенология.-М.: Медицина, 2002.-С.262-288; 298-324.
4. Матеріали лекцій.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 583 | Нарушение авторских прав
|