АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Засоби що впливають на апетит.

Прочитайте:
  1. Адренергічні засоби
  2. Адреноблокуючі засоби.
  3. Адреноміметичні засоби непрямої дії.
  4. Адреноміметичні засоби прямої дії.
  5. Адсорбуючі засоби.
  6. Алкілювальні засоби.
  7. АНАЛЬГЕЗУЮЧІ ЗАСОБИ
  8. АНАЛЬГЕТИЧНІ ЗАСОБИ
  9. Анальгетичні засоби
  10. Анальгетичні засоби.

Тема: «Засоби що впливають на функції органів травлення»

План

1.Засоби,що впливають на апетит.

2. Засоби,що впливають на секреторну функцію шлунка.

3. Засоби,які застосовують при надмірній секреції залоз шлунка.

4. Засоби,що впливають на моторну функцію шлунка.

5.Протиблювотні засоби.

6.Засоби,що впливають на моторну функцію кишок.

7. Проносні засоби.

8. Засоби,що впливають на жовчовиділення.

9.Гепатопротектори.

10.Засоби,що впливають на секреторну функцію підшлункової залози.

Засоби що впливають на апетит.

 

I

Апетит, це емоційне відчуття пов’язане з прагненням людини до вживання певної їди. Виникнення апетиту зумовлене специфічним впливом "голодної" крові на центр голоду, збудженням лімбічних структур кори великого мозку. У перші хвилини вживання їди апетит посилюється, особливо коли їжа відповідає бажанню. Це сприяє активізації функції органів травлення: підвищується виділення шлункового соку, посилюється рухова активність травного каналу ("голодна" перистальтика).

Розлад апетиту виникає при захворюваннях органів травлення (виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, гастрит, гепатит.), часто розвивається при нерво-психічних захворюваннях (пухлини мозоку, енцефаліт, істерія, психози), системи крові (анемія, лейкоз), злоякісних новоутвореннях, інфекційних захворюваннях, вагітності.

Розрізняють три види розладу апетиту:

-зниження до повної витрати - анорексія, зумовлена функціональними або органічними порушеннями діяльності центру апетиту на рівні гіпоталамуса або вищих аналізаторів у корі великого мозку; одночасно з втратою апетиту хворий скаржиться на слабкість, підвищену втомлюваність, апатію.

-підвищення, інколи досить різке - булімія, цей стан інколи поєднується із зниженням відчуття насичення, внаслідок чого виникає потреба в надмірно великих кількостях їди (поліфагія). Постійно виражена булімія і поліфагія спостерігаються при органічних ушкодженнях головного мозку або психічних захворюваннях, менш виражена при гіперінсулінізмі, у реконвалесцентів після тяжких, виснажливих інфекцій та ін;

-порушення апетиту, яке полягає у бажанні вживати неїстівні речовини-крейду, вапно, попіл, землю тощо.

Корекція порушень апетиту здійснюється за допомогою гіркот і анорексигенних засобів. Ці засоби звичайно поєднують з препаратами етіотропної і патогенетичної терапії, спрямованої на усунення причин порушення апетиту і тих механізмів, які лежать в їх основі.

Гіркоти (amага) - цезасоби рослинного походження, які мають гіркий смак, застосовуються для підвищення апетиту і поліпшення травлення. Вони містять глікозиди, ефірні олії, алкалоїди тошо. Сировиною для виготовлення гіркот є трава полину гіркого, трава золототисячнику, листя трилисника, трава деревію, коріння кульбаби та ін.

Механізм дії гіркот встановлений у лабораторії І.П.Павлова в дослідах на езофаготамованих собаках, які мали пряму фістулу шлунка, вивчено також їх дію на секрецію шлункових залоз. Зрошення ротової порожнин таких тварин розчинами гіркоти перед уявним харчуванням викликає активнішу секрецію шлункового соку порівняно з контрольними тваринами. При введенні цих речовин безпосередньо в шлунок через фістулу секреторний процес не стимулюється, отже, дія гіркоти на секрецію цих залоз здійснюється рефлекторно.

Вони, подразнюючі смакові рецептори слизової оболонки порожнини рота і язика, рефлекторно підвищують збудливість центру голоду, що викликає посилення секреції шлункового соку, підвищення апетиту.

поліпшення травлення. На думку І.П.Павлова, вживання гіркоти створює контрастне відчуття неприємного їх смаку, з одного боку, і приємного відчуття їди з другого, що є умовою для виділення"психічного" шлункового соку в наслідок збудження апетиту. Обов' язковою умовою для виявлення позитивної дії гіркот на апетит і травлення є приймання їх усередину з невеликою кількістю води за 20-3О хв до їди. Гіркоти, прийняті всередину під час їди, гальмують секрецію і моторику шлунка.

Показання: гіпоацідний і хронічний атрофічний гастрит, анорексия неврологічного походження, перенесені оперативні втручання тощо.

Протипоказання: підвищена секреція, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, рефлюкс шлунково-стравохідний.

Препарати - див. Опорний конспект.

Крім гіркот, апетит стимулюють і інші засоби, а саме: інсулін, якій викликає відчуття голоду,що пов'язано з гіпоглікемією, деякі психотропні (аміназин, амітриптилін), антигтертензивні (клофелин) засоби, анаболічні стероїди, тощо.

 


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 636 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)