АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

АНАЛЬГЕТИЧНІ ЗАСОБИ

Анальгетики - це лікарські засоби, що зменшують або повністю усувають відчуття болю. Інші форми чутливості, а також свідомість зберігаються. Всі анальгетики можна поділити на наркотичні та ненаркотичні.В основу класифікації покладено принцип наявності високого наркогенного потенціалу, що вияляється у виникненні наркоманії, здатності за надмірної дози викликати наркоз.

Больові відчуття супроводжують багато патологічних станів та погіршують перебіг основного захворювання, а у випадку травматичного шоку можуть бути причиною смерті. Ось чому таке велике значення в медицині мають анальгетичні засоби.

В організмі людини немає больового центру, а є система, яка сприймає, проводить больові імпульси та формує реакцію на біль – ноцицептивна. Антиноцицептивна система протидіє больовим відчуттям: порушує сприйняття болю,проведення больового імпульсу і формування реакцій. До складу цієї системи є опіоїдна система, до складу якої входять опіоїдні рецептори та ендогенні опіоїдні речовини: ендорфіни, енкефаліни, динорфіни. Виділення ендорфінів у гіпофізі, гіпоталамусі збільшується при стресі, у період вагітності, під час пологів, під впливом закису азоту, фторотану, етанолу і залежить від стану вищої нервової системи (позитивні емоції).

Наркотичні анальгетики імітують ефекти енкефалінів. Вони порушують надходження больових імпульсів у ЦНС і таким чином усувають біль, запобігають порушенням серцево-судинної системи, що пов’язані з болем. За силою знеболювальної дії їх можна розташувати в такому порядку: фентаніл→морфін →омнопон→­промедол→кодеїн→трамадол.

Фармакологічні ефекти:

1. Центральні ефекти:

- аналгезія,

- пригнічення дихання (ступінь залежить від дози опіоідів),

- пригнічення кашльового центру (цей ефект використовують при кашлю, який супроводжується болем або кровотечею – при пораненнях, переломі ребер, абсцесі тощо),

- пригнічення тонусу вазомоторних центрів із розширенням артеріол та вену та зменшенням навантаження на серце (використовується при гострій лівошлуночковій недостатності), при цьому також зменшуються прояви серцевої астми (за рахунок зменшення чутливості дихального центру до вуглекислоти) та страх смерті.

- седативний ефект

- снодійний ефект,

- ейфорія (зникнення неприємних емоцій, відчуття страху, напруги, стан повного благополуччя з піднесено-радісним настроєм) або дисфорія (розлади настрою із виникненням напруженняґ, туги, злості, дратівливості).

- нудота та блювання як наслідок активації дофамінових рецепторів тригер-зони, з’являється у 20 – 40 % пацієнтів на першу ін’єкцію опіоідів,

- підвищення спінальних рефлексів (колінного тощо),

- міоз (звуження зіниць) з’являється внаслідок підвищення тонусу ядра окорухового центру.

2. Периферичні ефекти:

- обстипаційний ефект, пов'язаний із виникненням спастичних скорочень сфінктерів, обмеження перистальтики. Як антидіарейний засіб застосовують лоперамід (імодіум), препарат, близький за хімічною будовою до фентанілу;

- брадикардія та артеріальна гіпотензія, пов’язані з підвищенням тонусу ядра блукаючого нерва;

- підвищення тонусу непосмугованих м’язів сечового міхура та сфінктера сечівника (може зявитись ниркова коліка та затримка сечі, що небажано в післяопераційний період);

- підвищення тонусу непосмугованих м’язів жовчовивідних шляхів, застій жовчі,

- бронхоспазм,

- гіпотермія (тому пацієнта слід зігрівати і він повинен часто перевертатись у ліжку).

Покази до застосування наркотичних анальгетиків: для профілактики та лікування больового шоку, при травмах, опіках, гострому інфаркті міокарду. В хірургії – для премедикації, для потенціювання дії наркозних засобів, для аналгезії в післяопераційному періоді. При коліках морфіну гідрохлорид використовується разом з атропіном, інші препарати можна застосовувати самостійно. Наркотичні анальгетики також показані для полегшення страждань тих онкологічних хворих, які не підлягають радикальному лікуванню. При гострому животі (сильний біль у черевній порожнині, зумовлений перфорацією виразки, гострим апендицитом, гострою кишковою непрохідністю) наркотичні анальгетики використовують тільки від моменту встановлення діагнозу.

Побічні явища та заходи їх усунення:

- пригнічення дихання (для усунення – аналептики),

- нудота, блювання (проти блювотні – метоклопрамід),

- брадикардія, артеріальна гіпотензія (атропін),

- гіперемія та свербіж шкіри (антигістамінні),

- закрепи (проносне - листя сени),

- толерантність,

- психічна та фізична залежність.

Морфіну гідрохлорид (Morphini hydrochloridum) головний алкалої д опію, який було виділено в 1806 р. В.А. Сертюрнером та названо на честь грецького бога сну Морфея. Для нього характерна сильна анальгезивна дія, виразна ейфорія, а при повторних введеннях швидко виникає лікарська залежність (морфінізм). Характерним є пригнічення дихального центру. Малі дози спричиняють сповільнення та підсилення глибини дихальних рухів, великі дози сприяють подальшому сповільненню і зменшенню глибини дихання. Токсичні дози призводять до зупинки дихання. Призначають п/ш, внутрішньо в порошках та краплях.

Протипоказаний: дітям до 2 років, під час вагітності та в період лактації, для знеболення пологів (щоб не викликати пригнічення дихання у плода та новонародженого), при травмах черепа, крововиливах в мозок (може спричинити підвищення ВЧТ), при пригніченні функції дихального центру, ураженні органів дихання, бронхіальній астмі.

Омнопон (Omnoponum) - містить суміш алкалоїдів опію, в тому числі 48 – 50% морфіну.

і 32 – 35% інших алкалоїдів.Препарат поступається за анальгетичною активністю морфіну і володіє спазмолітичною дією (містить папаверин). Застосовують у таких випадках, як і морфін, має перевагу при спастичному болю. Вводять п/ш.

Промедол (Promedolum) проявляє помірний спазмолітичний вплив на гладку мускулатуру внутрішніх органів, водночас стимулює ритмічні скорочення матки. Враховуючи. Що препарат практично не пригнічує дихання, його можна призначати для знеболення та стимуляції пологів. Ефективний також у випадку гострого болю, що пов'язаний із спазмами гладкої мускулатури.

Фентаніл (Phentanylum) синтетичний наркотичний анальгетик короткої дії. Його анальгезуюча активність у 300 разів вища, ніж у морфіна. Спричинює виражене (аж до зупинки дихання), але нетривале пригнічення дихального центру. Підвищує тонус скелетних м’язів. Часто викликає бронхоспазм та брадикардію, які усуваються атропіном. Застосовують головним чином для нейролептанальгезії з нейролептиками, найчастіше з дроперідолом (комплексний препарат таламонал).

Трамадол (Tramadolum). За анальгетичним ефектом у 5 – 10 разів слабший за морфін,аналгезія настає швидко та триває близько 9 год. У терапевтичній дозі не пригнічує дихання, не має негативного впливу на кровообіг. Як побічна дія може бути нудота, блювання, пригнічення дихання.

При гострому отруєнні наркотичними анальгетиками виникає пригнічення ЦНС, яке характеризується непритомністю, пригніченням дихання аж до зупинки, зниженням АТ і температури тіла, різким звуженням зіниць. Характерними ознаками є патологічне дихання за типом Рейн-Стокса, збереження сухожилкового рефлексу та різкий міоз.

Ефективні при гострому отруєнні морфіном – антагоністи опіоїдної системи: налоксон, налтрексон, частковий антагоніст налорфін. Ці препарати нормалізують дихання, АТ. Незалежно від шляху введення отрути в організм, багаторазово промивають шлунок 0,05 – 0,1 % розчином калію перманганату, призначають 20 – 30 г активованого вугілля, сольове проносне, проводять форсований діурез.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 859 | Нарушение авторских прав