АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Препарати беладонни

Настойку беладонни призначають внутрішньо дорослим по 45 – 10 крапель як спазмолітичний і знеболювальний засіб при виразковій хворобі шлунка,жовчнокам′яній хворобі.

Екстракт беладонни сухий призначають у таблетках і супозиторіях як болезаспокійливий і спазмолітичний засіб.

Комбіновані препарати з атропіном «Бекар бон», «Бесалол», «Белалгін» призначають призахворюванняхтравного каналу, при геморої та тріщинах прямої кишки – супозиторії «Бетіол», «Анузол».

Платифіліну гідротартрат (Platyphyllini hydrotartras) - алкалоїд рослини жовтозілля. Поступається атропіну м-холіноблокуючою дією. Виявляє міотропну спазмолітину дію, пригнічує судиноруховий центр. На відміну від інших м-холіноблокаторів, розширює кровоносні судини та знижує артеріальний тиск. Застосовують при спазмах шлунка, кишок, жовчних проток та жовчного міхура, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, бронхіальній астмі, при спазмах мозкових і вінцевих судин, стенокардії. В очній практиці – для розширення зіниць. Діє менш тривало, ніж атропін.

Скополаміну гідробромід (Scopolamini hydrobromidi) - алкалоїд, що міститься разом з атропіном в беладонні, блекоті, дурмані, скоп олії. Впливає на око та секрецію залоз сильніше, ніж атропін, але тривалість його дії в 2 – 3 рази менша. На відміну від атропіну пригнічує ЦНС – чинить седативний ефект, проти блювотну дію, знижує рухову активність. Застосовують для лікування паркінсонізму, як протиблювотний засіб при морській та повітряній хворобі(таб. «Аерон»)., для премедикації, в якості спазмолітичного засобу, для зменшення секреції залоз. В офтальмології – з діагностичною метою.

Метацин (Methacinum) – синтетичний м-холіноблокатор. За впливом на м’язи бронхів, секрецію слинних і бронхіальних залоз переважає атропін, менше викликає брадикардію. Не проникає через ГЕБ, тому не впливає на ЦНС, не викликає мідріаз та порушення акомодації. Застосовують при виразковій хворобі шлунка та хронічних гастритах, нирковій та печінковій коліці, в анестезіології – для премедикації перед наркозом.

На сьогодні синтетичні м-холіноблокатори мають перевагу перед описаними вище в лікуванні деяких станів. Наприклад, для дослідження в офтальмологічній практиці застосовують тропікамід (дія триває 2 – 6 год.), при бронхіальній астмі – іпратропію бромід (атровент) і тровентол, що чинить селективну дію на бронхи; пірензепін (гастроцепін) блокує переважно м-холінорецептори в шлунку та дванадцятипалій кишці, тому використовують при виразковій хворобі тпа хронічних гіперацидних гастритах.

Отруєння м-холіноблокаторами може виникнути внаслідок передозування препаратів або вживання рослин – беладонни, блекоти, дурману (стосується дітей).

Симптоми отруєння: психічне збудження (марення, галюцинації), почервоніння і сухість шкіри, спрага, підвищення температури тіла, розлади ковтання, мовлення, розширення зіниць, тахікардія.

Допомога при отруєнні: промивання шлунка 0,5% розчином таніну, активоване вугілля, сольові проносні, для прискореного виведення отрути з організму – форсований діурез, гемосорбція. Застосовують функціональні антагоністи – прозерин, галантаміну гідро бромід. При збуженні – діазепам; при тахікардії – β-адреноблокатори; для зниження температури обкладають хворих грілками з льодом. При пригніченні дихання – штучне дихання з інгаляцією кисню.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 474 | Нарушение авторских прав