Обволікаючі засоби
| Крохмаль
Amylum
| порошок
| Всередину, ректально – слиз по 15 – 30 г; зовнішньо – в складі присипок, паст
|
| Насіння льону
Semina Lini
| В картонних пачках по 200 г
| Слиз всередину, ректально – по 15 – 30 г
|
| Алтея лікарська
Althaea officinalis
| В картонних пачках по 100 г
| Всередину – настій чи відвар 0,6:200 – по 1 ст.л. 3 – 4 р/д; зовнішньо – полоскання, примочки, компреси з настою 1:5
|
Подразнювальні засоби
| Розчин аміаку
Solutio Ammonii caustici
| Фл. По 30 мл 10% р-ну;
Амп. 1 мл 10% р-ну
| Для інгаляцій - для рефлекторного збудження дихального центру;
Всередину по 5 – 10 крапель на 100 мл води – при алкогольному отруєнні;
Зовнішньо 0,5% р-н – для миття рук
|
| Ментол
Mentholum
| Порошок, 1 та 2% олійний та спиртовий р-н; олівець ментоловий
| Зовнішньо – втирання 2% спиртового-ну при невралгія, міалгіях, артралгіях;
При мігрені натирають скроневу ділянку ментоловими олівцями;
При запальних захворюваннях ВДШ - в розчинах для змащувань, в інгаляціях, в краплях для носа (1%)
Всередину – як заспокійливий та спазмолітичний засіб – по 2 – 3 краплі 5%р-ну, приготованого на 70% спирті, при стенокардії
|
| Валідол
Validolum
| Фл. По 5 мл;
Т.0,06; капс. по 0,05 та 0,1
| Сублінгвально - при легких формах стенокардії, неврозах, істерії, як проти блювотний засіб при закачуванні – по 1 т. чи капсулі; 4 – 5 крапель на цукрі;
Зовнішньо – 5 – 10% р-н для заспокоєння шкірного свербіжа
|
| Гірчичники
Charta Sinapisata
| Листки паперу 8Х12,5 см, пакети
| Зовнішньо накладати на визначені зони
|
Предмет: «Фармакологія з рецептурою»
Спеціальність: «Акушерська справа»
Тема: ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ЩО ДІЮТЬ В ДІЛЯНЦІ ХОЛІНЕРГІЧНИХ СИНАПСІВ
Мета: знати: класифікацію, фармакодинаміку та застосування холінергічних засобів, симптоматику та невідкладну допомогу при отруєннях грибами, препаратами беладонни, ФОС
Оснащення: таблиці за темою
План
1. Анатомо-фізіологічні особливості еферентної інервації.
2. Холінергічний синапс.
3. Класифікація засобів, що впливають на холінергічні синапси.
4. М-холіноміметики: фармакодинаміка, застосування. Отруєння мускарином (симптоматика, невідкладна допомога).
5. Н-холіноміметики: фармакодинаміка, застосування, негативна дія нікотину на організм людини, засоби, що полегшують відвикання від тютюнопаління.
6. Антихолінестеразні засоби: фармакодинаміка, застосування. Отруєння ФОС (симптоматика, невідкладна допомога).
7. М-холіноблокатори: фармакодинаміка, застосування. Отруєння м- холіноблокуючими засобами (симптоматика, невідкладна допомога).
8. Гангліоблокатори: фармакодинаміка, застосування.
Література:
1) Западнюк В.Г., Гарбарець М.О. Фармакологія з рецептурою. – К.: Вища шк., 1989.
2) Скакун М.П., Посохова К.А. Основи фармакології з рецептурою. –Тернопіль:
Укрмедкнига, 1999.
3) Майский В.В., Муратова В.К. Фармакология с рецептурой. – М.: Медицина, 1986.
Усі еферентні (відцентрові) нервові волокна поділяються на такі, що інервують скелетні м’язи (соматичні) та регулюють функції внутрішніх органів (вегетативні).
Місце контакту закінчення аксона одного нейрона з тілом іншого або з клітиною виконавчого органа (ефекторною клітиною) називається синапсом.
Соматичні нерви утворюються аксонами мотонейронів, тіла яких знаходяться у ЦНС.
Вегетативні нерви, на відміну від соматичних складаються з прегангліонарного і постгангліонарного волокон. Аксони постгангліонарних нейронів закінчуються на клітинах виконавчих органів (гладеньких м’язів, залоз).
Вегетативна нервова система має 2 відділи – парасимпатичний та симпатичний, тонус яких знаходиться у стані динамічної рівноваги. За впливом на функцію більшості органів парасимпатичний та симпатичний відділи вегетативної нервової системи є антагоністами.
Передача імпульсів через синапс як у центральній, так і у периферичній нервовій системі здійснюється в результаті вивільнення нейрогуморальної речовини – нейромедіатора. Передача нервових імпульсів у периферичній нервовій системі забезпечується двома основними медіаторами – ацетилхоліном та норадреналіном. Залежно ввід того, який медіатор бере участь у передачі нервових імпульсів, ефекторні нерви поділяються на холінергічні (медіатором служить ацетилхолін) і адренергічні (медіатором служить норадреналін).
Постгангліонарні симпатичні волокна є адренергічними. В інших синапсах еферентної інервації медіатором є ацетилхолін. За допомогою ацетилхоліну передається збудження ку вегетативних гангліях (симпатичних та парасимпатичних), в нервово-м′язевих синапсах (контакти рухових нервових волокон з клітинами скелетних м’язів) і в синапсах, утворених закінченнями постгангліонарних парасимпатичних волокон та клітинами органів та тканин.
Холінергічнийсинапс складається з пресинаптичної та постсинаптичної мембран, між якими знаходиться синаптична щілина. У пресинаптичних закінченнях холінергічних нервів є пухирці (везикули), в яких виробляється медіатор ацетилхолін, що надходить у синаптичну щілину і потрапляє на постсинаптичну мембрану, де взаємодіє з холінорецепторами. Внаслідок цього виникає деполяризація постсинаптичної мембрани – потенціал дії, який спричиняє зміну функції ефекторного органа. Після взаємодії ацетилхолін руйнується ферментом ацетилхолінестеразою.
Холінорецептори (спеціальні утворення – специфічні білки з певною просторовою будовою – на постсинаптичній мембрані) неоднаково чутливі до хімічних речовин. Розрізняють мускариночутливі, або м-холінорецептори, що чутливі до мускарину (алкалоїд грибів мухоморів), та нікотиночутливі, або н-холінорецептори, чутливі до нікотину (алкалоїд тютюну).
М-холінорецептори розташовані у гладенькій мускулатурі та секреторному епітелії внутрішніх органів, у ЦНС. Н-холінорецептори знаходяться у всіх гангліях, на закінченнях соматичних нервів, у мозковому шарі кори наднирників, у каротидних синусах, у ЦНС.
Речовини, які збуджують холінорецептори, називаються холіноміметичними, а ті, які блокують холінорецептори – холіноблокуючими (холінолітиками).
Залежно від впливу на певні рецептори і спрямованість ефектів, що виникають, розрізняють такі лікарські речовини:
1) М, Н-холіноміметики (ацетилхолін);
2) М-холіноміметики (пілокарпін, ацеклідин);
3) М-холіноблокатори (атропіну сульфат, платифіліну гідротартрат, скополаміну гідро бромід, метацин);
4) Н-холіноміметики (цититон, лобелін);
5) Н-холіноблокатори:
а) гангліоблокатори (бензогексоній, пентамін);
б) міорелаксанти(тубокурарину хлорид, дитилін);
6) антихолінестеразні засоби (прозерин, галантаміну гідробромід).
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 621 | Нарушение авторских прав
|