АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Комбінована дія лікарських засобів

Прочитайте:
  1. Вивчення загального вигляду лікарських рослин, діючих початків та їх застосування з лікувальною метою.
  2. Види дії лікарських речовин
  3. Використання лікарських засобів для прискорення відновлення спортсменів, лікування і профілактики станів перенапруги різних систем організму.
  4. Внутрішньовенне струминне введення лікарських препаратів
  5. Внутрішньом’язове введення лікарських препаратів
  6. Жінка після перенесеного нервового потрясіння погано спить. Якому з перерахованих снодійних засобів слід віддати перевагу для лікування безсоння?
  7. Жінка після перенесеного нервового потрясіння погано спить. Якому з перерахованих снодійних засобів слід віддати перевагу для лікування безсоння?
  8. Загальна характеристика подразнюючих засобів
  9. Загальна характеристика сульфаніламідних засобів
  10. Засвоєння технології виготовлення рідких лікарських форм.

Синергізм – вид комбінованої дії лікарських засобів, коли при призначенні 2 лікарських препаратів можливе посилення їх дії. При цьому можливе істинне посилення – потенціювання (ефект суми речовин більше, ніж сума ефектів кожної з речовин), наприклад, поєднане застосування нейролептиків, транквілізаторів або наркотичних анальгетиків із засобами для наркозу спричиняє підсилення дії останніх (потенційований наркоз) і проста сумація ефектів, наприклад при поєднаному застосуванні засобів для наркозу, зокрема фторотану та закису азоту. Явища синергізму використовуються для отримання бажаного фармакологічного ефекту при застосуванні менших доз ліків. Цим попереджується їх токсична дія. Цей принцип не розповсюджується на антибактеріальні препарати, у разі їх комбінування кожна лікарська речовина застосовується у повній дозі.

Антагонізм – вид комбінованої дії лікарських засобів, коли речовини ослаблюють дію одна одної. Використовується для усунення негативної дії фармакотерапії або лікування отруєнь. Види антагонізму:

- фізичний - адсорбція активованим вугіллям на своїй поверхні токсичних сполук

- хімічний – при взаємодії кислот та лугів, натрію хлориду з нітратом срібла, морфіну з калію хлоридом

- фізіологічний – дія м-холіноміметиків та м-холіноблокаторів, засобів для наркозу та аналептиків

 

Синергоантагонізм - вид комбінованої дії лікарських засобів, коли при одночасному призначенні 2 препаратів одні ефекти посилюються, а інші ослаблюються. Наприклад, на фоні застосування α – адреноблокатора фентоламіну зникає стимулююча дія адреналіну на α-адренорецептори, але посилюється на β – адренорецептори.

 

Методична розробка до лекції № 1

 

Предмет: «Фармакологія з рецептурою»

 

Спеціальність: «Акушерська справа»

 

Тема: Загальна фармакологія

Мета: знати: основні поняття фармакокінетики та фармакодинаміки; зміну дії лікарських

речовин при повторних введеннях

Оснащення: таблиці за темою

 

План та організаційна структура заняття

І. Підготовчий етап. Визначення навчальних цілей та мотивація.

 

ІІ. Основний етап.

1. Основні питання фармакокінетики: шляхи введення лікарських речовин в організм, всмоктування, розподіл, біотрансформація та шляхи виведення лікарських речовин з організму.

2. Основні питання фармакодинаміки: фармакологічний ефект та механізм дії лікарських речовин; види дії лікарських речовин; побічні ефекти алергійного та неалергійного походження.

3.Можливість токсичної дії та заходи, щодо запобігання їй. Особливості фармакотерапії під час вагітності та пологів. Профілактика мутагенної, тератогенної, ембріотоксичної та фітотоксичної дії лікарських речовин.

4. Чинники, що впливають на фармакокінетику та фармакодинаміку лікарських речовин. Значення властивостей лікарських речовин, залежність їхньої дії від дози. Терапевтична широта дії. Значення її для фармакотерапії.

5. Залежність дії лікарських речовин від особливостей організму (віку, маси тіла, індивідуальної чутливості) та його стану.

6. Зміна дії лікарських речовин у випадку повторних введень: звикання, медикаментозна залежність (ейфорія, абстиненція)., кумуляція, підвищена чутливість (сенсибілізація).

7. Комбінована дія лікарських речовин. Уявлення про синергізм, антагонізм, синергоантагонізм. Значення взаємодії лікарських речовин для фармакотерапії.

 

 

ІІІ. Заключний етап.

1. Резюме лекції.

2. Відповіді на запитання.

3. Завдання для самостійної підготовки студентів.

4. Література:

1) Западнюк В.Г., Гарбарець М.О. Фармакологія з рецептурою. – К.: Вища шк., 1989.

2) Скакун М.П., Посохова К.А. Основи фармакології з рецептурою. –Тернопіль:

Укрмедкнига, 1999.

3) Майський В.В., Муратова В.К. Фармакология с рецептурой. – М.: Медицина, 1986.

 

Предмет: «Фармакологія з рецептурою»

 

Спеціальність: «Акушерська справа»

 

Тема: ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ЩО ДІЮТЬ ПЕРЕВАЖНО В ДІЛЯНЦІ ЗАКІНЧЕНЬ АФЕРЕНТНИХ НЕРВІВ.

Мета: знати: класифікацію, фармакодинаміку та застосування місцевоанестезуючих засобів, в′яжучих, адсорбуючих, обволікаючих та подразнюючих засобів, ускладення, що виникають при їх використанні та їх попередження.

 

 

Оснащення: таблиці за темою

 

План

1. Основні поняття про центральну та периферичну нервову систему, аферентні та еферентні нерви.

2. Класифікація засобів, що діють в ділянці аферентних нервів.

3. Місцевоанестезуючі засоби: загальна характеристика, види місцевої анестезії, порівняльна характеристика препаратів, застосування при різних видах анестезії.

4. В’яжучі засоби.

5. Обволікаючі засоби.

6. Адсорбуючі засоби.

7. Подразнююі засоби: вплив подразнювальних засобів на рецептори, їх рефлекторна та відволікаюча дія.

 

Література:

 

1) Западнюк В.Г., Гарбарець М.О. Фармакологія з рецептурою. – К.: Вища шк., 1989.

2) Скакун М.П., Посохова К.А. Основи фармакології з рецептурою. –Тернопіль:

Укрмедкнига, 1999.

3) Майский В.В., Муратова В.К. Фармакология с рецептурой. – М.: Медицина, 1986.

 

 

Нервова система складається з двох відділів: центрального (головний та спинний мозок) і периферичного (чутливі, вегетативні, рухові нервові волокна). По чутливих (аферентних, доцентрових) нервах до головного та спинного мозку надходять імпульси, які несуть інформацію про стан організму та навколишнього середовища. По еферентних (відцентрових) нервах від центральної нервової системи надходять імпульси до посмугованих м’язів і внутрішніх органів.

 


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 1421 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)