АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Ентеральні шляхи введення

Пероральний – через рот, внутрішньо. Найбезпечніший, най економніший. Для певної безпеки слід дотримуватись певних правил:

- тверді лікарські форми найкраще ковтати стоячи і запивати рідиною не менше 100 мл;

- таблетки з ентеросолюбільним покриттям не можна роздавлювати, а також давати з молоком або антацидами (вони руйнують покриття таблеток);

- дітям та пацієнтам похилого віку, яким важко ковтати таблетки, краще давати препарати в рідкому стані;

- вживати препарати в певний час, відповідно до прийому їжі.

Всмоктування ліків при пероральному шляху введення відбувається в основному в тонкій кишці, через печінковий кровообіг надходить в печінку, а потім у кров (через 30 – 60 хв.). на швидкість всмоктування впливає багато факторів: час прийому ліків, стан травної системи, склад їжі. Пероральний шлях введення не використовують, якщо ліки кислотонестійкі, руйнуються в травному каналі, чинять ульцерогенну дію, а також через стан пацієнта

(захворювання органів травлення, непритомність, блювання, порушення акту ковтання).

Сублінгвальний (під язик) – це такий спосіб введення, при якому таблетку або декілька крапель розчину ліків, нанесених на грудочку цукру, тримають під язиком до повного розсмоктування, слину при цьому затримують у роті. Ефект настає швидко (через 1 – 3 хв.), тому що з ротової порожнини ліки добре всмоктуються через капіляри і надходять у велике коло кровообігу, шлункові ферменти не впливають на препарат. Так призначають засоби невідкладної терапії(нітрогліцерин при нападі стенокардії, клофелін чи ніфедіпін при гіпертензивних кризах тощо). Часте застосування лікарських засобів сублінгвально може призвести до подразнення слизової оболонки порожнини рота.

Близьким до сублінгвального є введення препаратів за щоку (суббукально) або на ясна у вигляді плівки.

Ректальним шляхом (через пряму кишку) вводять лікарські речовини у вигляді супозиторіїв та мікрклізм (50 – 100 мл). Всмоктування відбувається швидко (через 5 – 7 хв.), ліки потрапляють у велике коло кровообігу, минаючи печінку. Сила дії препарату при такому способі введення вища, ніж при введенні його через рот, тому дози ліків зменшують. Через пряму кишку ліки вводять маленьким дітям, у разі непритомності хворого, при блюванні, патології шлунка, кишок. Але при цьому шляху введення неможливо передбачити інтенсивність абсорбції.

Інколи лікарські речовини вводять дуоденально (через зонд у дванадцятипалу кишку),

Що дає можливість швидко створити високу концентрацію лікарської речовини в кишці. Так вводять, наприклад, магнію сульфат(щоб досягти жовчогінного ефекту або з діагностичною метою).

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 561 | Нарушение авторских прав