АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Програма навчальної дисципліни

Прочитайте:
  1. ГРВІ з легкими катаральними явищами. Копрограма та бак. посів калу без патології. Який
  2. Діагностична програма.
  3. Для підготовки до підсумкового модульного контролю (модуль 2) з дисципліни «неврологія»
  4. Для проведення навчальної практики № 4
  5. з дисципліни « Анатомія і еволюція нервової системи»
  6. З навчальної дисципліни «Фармакологія та медична рецептура»
  7. З навчальної дисципліни«Фармакологія та медична рецептура»
  8. Завдання на самостійну роботу з навчальної дисципліни.
  9. Заст.директора з навчальної роботи
  10. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1. Фізіологія рослинної клітини. Водний режим рослин.

ВСТУП

Фізіологія рослин - наука про процеси, які відбуваються у рослинному організмі. Значення фізіології рослин у системі біологічних наук. Завдання фізіології рослин. Теоретичне та практичне значення фізіології рослин. Фізіологія рослин як наукова основа землеробства. Взаємозв'язок всіх фізіологічних процесів в організмі.

Рослинний організм як продукт тривалого історичного розвитку. Особливості рослинного організму. Зміна фізіологічних властивостей рослинного організму в процесі онтогенезу. Онтогенез рослин як розгортання певної генетичної програми.

Історія розвитку фізіології як науки. Роль вітчизняних вчених у розвитку фізіології рослин (А.С.Фамінцина, І.П.Бородіна, Д.І.Іванівського, К.А.Тімірязєва, Д.Н.Прянишнікова, В.І.Палладина, Ф.Н.Крашенинікова, Е.Ф.Вотчала, С.П.Костичєва, Н.А.Максимова). Характеристика великих фізіологічних центрів України.

Характеристика методів, які застосовуються у фізіології рослин для вивчення життєдіяльності рослин на різних рівнях організації. Роль курсу фізіології рослин у підготовці фахівця садово-паркового господарства..

Тема 1. ФІЗІОЛОГІЯ РОСЛИННОЇ КЛІТИНИ

Клітина як основна структурна та фізіологічна одиниця рослинного організму. Хімічні речовини, які входять до складу рослинної клітини. Вуглеводи, їх структура та фізіологічна роль. Білки, структура, фізіологічна роль. Нуклеїнові кислоти, структура, фізіологічна роль. Органічні кислоти. Речовини вторинного походження.

Обмін речовин. Загальне уявлення про обмін речовин. Накопичення енергії у вигляді АТФ. Ферменти, їх загальні властивості та фізіологічне значення. Розподіл ферментів у рослинній клітині. Зміна набору та активності ферментів залежно від етапів онтогенезу рослин та умов середовища.

Основні структурні компоненти клітини. Мікроскопічна та субмікроскопічна структура клітини та її окремих компонентів.

Клітинна оболонка, її структура та функція. Основні властивості цитоплазми: в'язкість, еластичність, рухливість, подразливість. Цитоплазма як колоїдна система. Вплив зовнішніх умов на зміну властивостей цитоплазми.

Мембранний принцип організації поверхні цитоплазми та органел клітини. Структура та функція біомембран в клітині. Метод диференційного центрифугування та його значення для виділення та вивчення функцій органел клітини. Гіалоплазма, динамічність її структури. Апарат Гольджі, ендоплазматична сітка, рибосоми, пероксисоми, лізосоми, їх структура та функція. Будова та функції ядра, мітохондрій. Взаємодія всіх органел у рослинній клітині в процесі біосинтезу білку.

Надходження води у рослинну клітину. Поняття дифузії, хімічного потенціалу, осмосу, осмотичного тиску, осмотичного потенціалу, сисної сили, водяного потенціалу, тургорного тиску та тургорного потенціалу. Зміна цих показників залежно від насиченості клітини водою. Тиск набрякання. Активне надходження води у рослинну клітину. Електроосмос.

Надходження солі у рослинну клітину. Вибіркове накопичення речовин у клітині та її залежність від зовнішніх умов. Етапи поглинання. Роль адсорбції. Перетяг іонів через біомембрани. Пасивний, активний транспорт. Включення іонів у метаболізм.

Тема 2. Водний режим рослин.

Значення води в житті рослин. Розподіл та форми води в клітині та організмі. Водяний баланс рослин. Надходження води в рослини. Морфологічні та анатомічні особливості кореневої системи як органу поглинання води. Верхній та нижній кінцеві двигуни водяного струму в рослині. Капілярні взаємодії. Гутація та плач рослин. Вплив зовнішніх умов на надходження води крізь кореневу систему. Форми води в ґрунті та їх досяжність для рослин. Мертвий запас вологи в ґрунті.

Випаровування води рослиною - транспірація. Значення транспірації. Кількість води, яка необхідна рослині для процесу транспірації. Механізм руху продихів. Продихова та позапродихова регуляція транспірації. Інтенсивність, економність, продуктивність транспірації, транспіраційний коефіцієнт, відносна транспірація. Особливості добового руху продихів у різних рослинах, добовий хід транспірації. Пересування води до судин кореня. Апопласт, симпласт. Ендодерма як фізіологічна перешкода. Особливості будови ксилеми як основи водопровідної системи. Швидкість пересування води у різних рослин. Теорія зціплення, фізіологічні основи стійкості рослин до посухи. Види посухи, їх вплив на рослинні організми. Причини загибелі рослин. Водяний обмін у рослин різних екологічних груп: гігрофіти, мезофіти, ксерофіти.

Праці Н.А. Максимова по посухостійкості рослин. Ксероморфна структура. Правило П.Г. Заленського. Критичні періоди в житті рослин (Праці Сказкіна Ф.Д.). Методи визначення та засоби підвищення посухостійкості рослин. Фізіологія поливної рослини. Межи підвищення посухостійкості, меліорації та поливу рослин.

 


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 566 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)