АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Антигельмінтні засоби

В організмі тварин паразитує близько тисячі видів гельмінтів. Вони спричиняють механічні пошкодження тканин у місцях локалізації, створюють умови для проникнення збудників інфекцій, засвоюють поживні та біологічно активні речовини, виділяють токсичні продукти обміну, що в кінцевому результаті призводить до пригнічення росту і розвитку, зниження продуктивності та резистентності, а нерідко до загибелі тварин.

Особливе значення для домашніх, сільськогосподарських та промислових тварин мають такі класи паразитичних черв'яків:

трематоди або сисуни, що викликають фасціольоз, парамфістоматоз, дикроцеліоз тварин, опісторхоз м'ясоїдних, простогонімоз птахів;

цестоди або стрічкові гельмінти, що є збудниками цистицеркозу свиней та великої рогатої худоби, ехінококозу та ценурозу;

нематоди або круглі гельмінти, які викликають стронгілідози та аскаридози тварин, диктиокаульоз жуйних, телязіоз великої рогатої худоби, трихинельоз свиней тощо;

скрібляки або колючкоголові гельмінти, які викликають макракантаринхоз свиней

З метою оцінки ефективності препаратів прийнято визначати екстенсефективність та інтенсефективність.

G Екстенсефективність (ЕЕ) - виражена у відсотках кількість оброблених тварин, що повністю звільнилися від гельмінтів.

G Інтенсефективність (ІЕ) - кількість паразитів або їх личинок, виражена у відсотках за відношенням до їх кількості, що була виявлена до лікування.

При виконанні дегельмінтизації дотримуються таких правил:

перед лікуванням провести гельмінто-копрологічне дослідження з метою визначення характеру та інтенсивності інвазії;

за 5 – 8 діб до масової дегельмінтизації перевірити чутливість тварин до вибраного препарату на невеликій групі (3 - 10 голів) малоцінних та найбільш інвазованих тварин. При відсутності побічної дії проводять масову обробку;

перед дегельмінтизацією витримати тварин 12 -18годин на голодній дієті;

після дегельмінтизації витримати тварин 1 - 3 доби в приміщеннях або в загонах, після чого гній зібрати і піддати хімічному або біотермічному знешкодженню;

через 10 - 12 діб після дегельмінтизації вибірково перевірити ефективність.

Для групового способу дегельмінтизації найбільш придатними є введення препаратів з кормом або питною водою. При цьому слід дотримуватись таких умов: усі тварини повинні бути приблизно одного віку, вгодованості, маси та фізіологічного стану; препарат необхідно ретельно перемішати з кормом або повністю розчинити у воді; тварини повинні мати вільний доступ до корму та води.

У якості антгельмінтиків застосовують дуже багато препаратів різного походження та хімічної будови. Більшість з них виявляють політропну дію, але сила дії на паразитів різних видів може суттєво відрізнятися. Більш висока ефективність досягається комбінованим застосуванням засобів різних хімічних груп, тому сучасні високоефективні препарати є комплексними.

Але ця класифікація є дещо умовною, оскільки цілий рад препаратів не завжди ефективні проти збудників одного класу, а деякі є ефективними проти гельмінтів різних класів.

GМеханізм антигельмінтної дії препаратів зумовлений їх хімічною структурою.

Деякі препарати при контакті з гельмінтами спричинюють некроз кутикули, інші порушують яйцекладку та викликають жирову дистрофію нервових гангліїв, ще інші збуджують м’язи гельмінтів настільки, що гельмінти переміщуються до анального отвору. Існують антигельмінтики, які здатні оглушувати паразитів, порушуючи міцність прикріплення їх до стінок кишок, а інші - блокувати передачу нервово–м’язових імпульсів. Багато антигельмінтиків в основі дії мають порушення ферментативних систем паразитів, процесів окисного фосфорилювання та порушення засвоєння глюкози з пригніченням синтезу білків.

G Трематоциди і цестоциди.

Трематоди і цестоди у філогенетичному відношенні є більш древніми, ніж нематоди та акантоцефали, а за морфологічнми та фізіологічними ознаками більш близькими. Тому, мабуть, цілий ряд препаратів є ефективними при трематодах та цестодозах.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 1219 | Нарушение авторских прав