АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Прогрес в розумінні механізму руху клітин

Пересування клітин здійснюється за рахунок протрузії ведучого краю клітинної мембрани, координованого з переміщенням тіла клітини, і залежить від механізму роботи цитоплазматичних структур, здатних реагувати на сигнали від зовнішнього світу. Протрузія, як тепер стало зрозуміло, є наслідком полімеризації актину і було показано що GTP-ази сімейства Rho є проміжними ланками для передачі сигналів від мембранних рецепторів. Однак основна прогалина в розумінні регульованої рухливості заключалась у нерозумінні зв'язку між сигнальними шляхами і власне механізмом рухливості. Структурні, біохімічні та генетичні дослідження допомогли ідентифікувати деякі зв'язки, які були відсутні, і дозволили отримати обґрунтовану робочу модель, що описує шляхи поширення і механізми передачі і декодування сигналів, керуючих пересуванням клітин. [8]

Рух клітин і адгезійна взаємодія

Переміщення клітин визначається перебудовою адгезії до поверхні, на якій відбувається рух. Адгезійні локуси фомуються у результаті сигнальних взаємодій між позаклітинним матриксом і актиновим цитоскелетом всередині клітини, і вони асоціюються зі специфічними структурами актинових філаментів.
Дослідження з використанням методів інтерференційної відбивної мікроскопії (IRM) вперше дозволили показати, що клітини не прилипають рівномірно до поверхні, але прикріплюються до неї тільки у окремих локусах (точках), найбільші з яких були названі фокальними контактами або точками фокальній адгезії. З інтерференційних картинок на кадрах IRM було встановлено, що відстані від клітин до субстрату у фокальних контактах знаходяться у діапазоні 10-15 мікрон. Такі ж дослідження виявили загальну нерухомість фокальних контактів щодо субстрату, що узгоджується з функцією адгезії. Адгезивна природа цих локусів була підтверджена у експериментах, де клітини були механічно видалені з поверхні на якій вони вирощувалися: після такої обробки у місцях фокальних контактів залишалися залишки, ізольовані і все ще прикріплені до субстрату
Розрізняють дві широкі категорії адгезійних структур (локусів):
1) Фокальні комплекси, асоційовані з ламелоподіями і філоподіями, які підтримують клітинну протрузію і ретракцію на передньому фронті.
2) фокальні точки адгезії на кінцях пучків стресових фібрил, які відповідальні за більш стабільну адгезію. [14]

Хемотаксис

Хемотаксис - спрямований рух клітин уздовж градієнту концентрації під дією хімічних реагентів. В основі хемотаксису лежить здатність клітини відповідати на градієнт концентрації хемотаксичного медіатора при величині цього градієнта між провідними і кінцевими полюсами не менше 0,1%. Фагоцити й інші клітини можуть перемішатися хаотично і направлено. Направлений рух називається хемотаксисом. Відомо безліч речовин, що викликають хемотаксис, наприклад анафілатоксини, продукти життєдіяльності бактерій, лейкотрієни. [15]

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 436 | Нарушение авторских прав