АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Склад сечі в нормі,можливі патологічні зміни.

Утворення сечі в нефронах досягається ультрафільтрацією плазми крові в клубочках, реабсорбцією певних речовин канальцями і збиральними трубками, та додатковою секрецією в сечу в канальцях деяких речовин. За добу утворюється до 180 л ультрафільтрату плазми крові (первинна сеча).

Первинна сеча утворюється ультрафільтрацією крові через пори базальної мембрани клубочка. Ультрафільтрат містить усі компоненти плазми крові, за винятком білків із молекулярною масою понад 50 000.

Усі речовини первинної сечі діляться на порогові і безпорогові. Перші реабсорбуються і тому мають поріг реабсорбції, другі не реабсорбуються й виділяються в кількостях, які пропорціональні їх концентрації в плазмі крові. Реабсорбція відбувається або шляхом простої дифузії, або шляхом активного транспорту. Більшість речовин реабсорбуються за допомогою активного транспорту, який потребує великих витрат енергії. Понад 99\% ультрафільтратуреабсорбується. Об'єм кінцевої сечі складає 1,5-2,0 л за добу.

Утворення сечі закінчується в петлі Генле, дистальних канальцях і збиральних трубках, з яких сеча витікає зі швидкістю 0,5-2,0 мл/хв.

На 95% сеча людини складається з води. Містить азотисті продукти розпаду білкових речовин.При патології та деяких фізіологічних станах кількість сечі(та її склад) може значно змінюватись за рахунок частоти, об`єму, затримки, зміщення певного балансу сечовипускання. Усі ці явища об`єднують загальним поняттям – дизурії.

43. Види обміну речовин та значення для життєдіяльності організму. Роль ферментів.

Обмін речовин— сукупність хімічних реакцій, що відбуваються в живих організмах. Метаболізм поділяється на дві гілки: катаболізм (дисиміляція або енергетичний обмін), що включає реакції розщеплення складних органічних речовин до простіших, яке супроводжується їх окисненням і виділенням корисної енергії, та анаболізм (асиміляція або пластичний обмін) — реакції синтезу необхідних клітині речовин, у яких енергія, отримана у катаболічних реакціях, використовується. Майже всі метаболічні реакції пришвидшуються ферментами — органічними каталізаторами білкової або РНК природи, які утворюються в живих організмах, здатних прискорювати перебіг хімічних реакцій в організмі. Ферменти не тільки роблять можливим швидке протікання у клітині великої кількості реакцій, що за інших умов потребували би дуже високих температур або/і тиску, а й дозволяють регулювати їх за потреби. Ферментативна реакція також може регулюватися іншими молекулами, як білкової природи, так й іншими — активаторами та інгібіторами. Всі біохімічні реакції відбуваються за участю ферментів за нормальним тиском, температурою, у слабокислому, нейтральному чи слаболужному середовищі. Реакції каталізовані ферментами часто об'єднуються у послідовності, де продукт однієї стає субстратом для наступної, такі серії реакцій називаються метаболічними шляхами. Метаболічні шляхи в свою чергу поєднуються між собою, утворюючи складні розгалужені сітки. Важливою характеристикою основних метаболічних шляхів та їх компонентів є те, що вони є спільними для більшості живих організмів, що свідчить про єдність походження живої природи. Проте певні особливості метаболізму має не тільки кожен вид, а й окремі особини в межах виду.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 1179 | Нарушение авторских прав