АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методи дослідження

РОЗДІЛ 2 ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ Й ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Завдання дослідження

1) Провести аналіз літературних джерел;

2) Розробити і експериментально провести комплексну програму фізичної реабілітації для хворих жінок 35-50 років з гіпертонічною хворобою 1-2 ступенів;

3) Порівняти результати фізичної реабілітації експериментальної та контрольної груп;

4) Оцінити ефективність розробленої програми фізичної реабілітації для хворих жінок 35-50 років з гіпертонічною хворобою 1-2 ступенів.

Методи дослідження

1. Теоретичний аналіз і узагальнення літературних даних.

2. Вивчення документальних матеріалів (аналіз медичних карт).

3. Педагогічні методи (лікарсько-педагогічні спостереження в процесі занять ЛФК).

4. Клінічні методи (антропометричні вимірювання, анамнез, массо-ростовий індекс, загальний огляд,

5. Інструментальні методи.

6.Параклінічні методи (показники функціонального стану ССС – ЧСС, АТ, подвійний добуток, пульсометрія).

Процедура дослідження артеріального пульсу складається з таких етапів:

· взяти кисть руки пацієнта в свою однойменну;

· скласти в лінію пальці другої руки;

· розмістити подушечки пальців на променевій артерії;

· визначити методом пошуку оптимальне відчуття пульсових ударів;

· визначити характеристики пульсу: регулярність, частоту серцевих скорочень (ЧСС), наповнення, напругу, величину, форму;

· внести одержані результати до листа динамічного спостереження за пацієнтом.

В якості критеріїв оцінки ступеня антигіпертензивного ефекту використовувалися показники діастолічного АТ (ДАТ), отримані при вимірі традиційним способом за методом Н.С. Короткова.

Вимірювання АТ має здійснюватися у спокої, після 5-хвилинного відпочинку. Після їжі, споживання міцного чаю, кави, куріння вимірювати АТ бажано лише через 30 хвилин.

Артеріальний тиск вимірюють з накладанням манжети на плече за допомогою сфігмоманометра (тонометра).

Техніка вимірювання артеріального тиску передбачає таку послідовність дій:

· звільнити праве плече пацієнта від одягу;

· накласти манжет так, щоб нижній край його був на 1 см вище ліктьової ямки;

· розмістити руку пацієнта на м’якій підстилці (м’язи її повинні бути розслаблені);

· визначити артеріальний пульс;

· визначити величину систолічного артеріального тиску по пульсу (його зникнення);

· нагнітати повітря у манжету до тиску, що не перевищує 20 мм. рт. ст. після зникнення пульсу;

· проводити зниження тиску в манжеті не швидше ніж 2 мм.рт.ст. за сек.;

· вимірити тиск двічі з інтервалом в 1-2 хв.;

· визначити середнє арифметичне з показників двох вимірів;

· прийняти за систолічний тиск перший тон, що з’явився над судинами;

· прийняти за діастолічний тиск зникнення тонів;

· внести значення артеріального тиску до листа динамічного спостереження за хворим.

На основі даних показників частоти серцевих скорочень та артеріального тиску визначаємо індекс Робінсона (подвійний добуток ), який характеризує ефективність функціонування серцево-судинної системи і розраховується за такою формулою:

ІР = ЧСС • АТс / 100,

де ІР – індекс Робінсона, у.о.; ЧСС – частота серцевих скорочень, уд/хв; АТс – артеріальний тиск систолічний, мм рт.ст.

Всім хворим при включенні в дослідження, через 8 і 24 тижнів проводили добове моніторування АТ (ДМАТ). ДМАТ проводили з використанням портативних реєстраторів АВРМ-2 ("Meditech", Угорщина), що здійснюють реєстрацію АТ осцилометричним методом. За протоколом дослідження АТ вимірювали через кожних 20 хвилин у денний (07.00-23.00) і 40 хвилин в нічний час (23.00-07.00). Під час аналізу ДМАТ оцінюють чотири основні групи показників: середні значення АТ, навантаження тиском, добовий ритм АТ, варіабельність АТ.

Програмування реєстраторів і розшифровку даних здійснювали за допомогою комп'ютерної программи ABPMbase, v. 1.32 ("Meditech Ltd.", Угорщина, 1996 р.).

Оцінка центральної нервової системи проводилася за психологічними тестами за методикою опитувальника САН для оперативної оцінки самопочуття, активності і настрою. Опитувальник складається з 30 пар протилежних характеристик, за якими пацієнта просять оцінити свій стан. Кожна пара являє собою шкалу, на якій пацієнт зазначає ступінь вираженості тієї чи іншої характеристики свого стану в момент обстеження.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 732 | Нарушение авторских прав