АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Організація дослідження. Завдання дослідження

Прочитайте:
  1. III. Дані об'єктивного дослідження.
  2. Аналіз та оцінка результатів лабораторного дослідження крові, спинномозкової рідини, сечі, калу, мієлограми, медико-генетичних проб, ІФА-діагностики.
  3. Б. Дані інструментального дослідження структури ПЗ.
  4. Бактеріологічне дослідження на стафілокок
  5. БІОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КРОВІ
  6. Ваша інтерпретація даного дослідження?
  7. Ваша інтерпретація даного дослідження?
  8. Ваша інтерпретація даного дослідження?
  9. Ваша інтерпретація даного дослідження?
  10. Ваша інтерпретація даного дослідження?

РОЗДІЛ 2 ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ Й ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Завдання дослідження

 

 

1) Провести аналіз літературних джерел;

2) Розробити і експериментально провести комплексну програму фізичної реабілітації для хворих жінок 35-50 років з гіпертонічною хворобою 1-2 ступенів;

3) Порівняти результати фізичної реабілітації експериментальної та контрольної груп;

4) Оцінити ефективність розробленої програми фізичної реабілітації для хворих жінок 35-50 років з гіпертонічною хворобою 1-2 ступенів.

 

 

Методи дослідження

 

 

1. Теоретичний аналіз і узагальнення літературних даних.

2. Вивчення документальних матеріалів (аналіз медичних карт).

3. Педагогічні методи (лікарсько-педагогічні спостереження в процесі занять ЛФК).

4. Клінічні методи (антропометричні вимірювання, анамнез, массо-ростовий індекс, загальний огляд,

5. Інструментальні методи.

6.Параклінічні методи (показники функціонального стану ССС – ЧСС, АТ, подвійний добуток, пульсометрія). ТЕПЕРЬ НУЖНО КАЖДИЙ МЕТОД РАСПИСАТЬ ЧТО И КАК Я ДЕЛАЛА(КАК ИЗМЕРЯЛА, ЧЕМ, КОМУ И Т.Д. И Т.П.) В якості критеріїв оцінки ступеня антигіпертензивного ефекту використовувалися показники діастолічного АТ (ДАТ), отримані при вимірі традиційним способом за методом Н.С. Короткова.

Всім хворим при включенні в дослідження, через 8 і 24 тижнів проводили добове моніторування АТ (ДМАТ). ДМАТ проводили з використанням портативних реєстраторів АВРМ-2 ("Meditech", Угорщина), що здійснюють реєстрацію АТ осцилометричним методом.

Програмування реєстраторів і розшифровку даних здійснювали за допомогою комп'ютерної программи ABPMbase, v. 1.32 ("Meditech Ltd.", Угорщина, 1996 р.).

Оцінка центральної нервової системи проводилася за психологічними тестами за методикою опитувальника САН для оперативної оцінки самопочуття, активності і настрою. Опитувальник складається з 30 пар протилежних характеристик, за якими пацієнта просять оцінити свій стан. Кожна пара являє собою шкалу, на якій пацієнт зазначає ступінь вираженості тієї чи іншої характеристики свого стану в момент обстеження.

Організація дослідження

 

 

Дослідження проводилися на базі санаторія-профілакторія від ЗНТУ.

Контингент досліджуваних можна поділити на такі дві групи:

Контрольна група – хворі на гіпертонічну хворобу, в яких лікування проводилося медикаментозно без застосування засобів фізичної реабілітації;

Основна група – хворі на гіпертонічну хворобу, в яких лікування проводилося як медикаментозно, так із застосування засобів фізичної реабілітації.

В першу групу досліджуваних пацієнтів було включено 10 хворих жінок, в яких лікування проводилося тільки медикаментозно без застосування засобів фізичної реабілітації; в другу групу –10 хворих жінок в яких лікування проводилося як медикаментозно, так і з застосуванням засобів фізичної реабілітації. Групи відповідали певній віковій категорії (35-50 років).

Розроблена нами програма фізичної реабілітації для пацієнтів основної групи включала: лікувальну гімнастику з елементами гімнастики йогів, лікувальне плавання, аутогенне тренування, дозовану ходьбу і лікувальний масаж.

Методика лікувальної гімнастики при гіпертонічній хворобі I-II стадії залежить від характеру патологічних змін, викликаних захворюванням, ступеня недостатності кровообігу, вираженості наявних ускладнень і ступеня адаптації до фізичного навантаження. Ми використовували методичний прийом розсіювання і чергування навантажень, коли вправа для однієї м'язової групи змінювалася вправою для іншої групи, а вправи з великим м'язовим навантаженням чергувалися з вправами, що вимагають незначних м'язових зусиль, і дихальними.

Застосовувалися наступні форми проведення занять ЛФК: ранкова гігієнічна гімнастика, лікувальна гімнастика, самостійні заняття фізичними вправами, дозована ходьба.

Хворим основної групи призначалися наступні основні засоби ЛФК: фізичні вправи, ігри, природні фактори природи (сонце, повітря, вода), лікувальний масаж.

Ми використовували спеціальні вправи: на розслаблення м'язових груп, на рівновагу, координацію; дихальні вправи. Відомо, що при виконанні фізичних вправ з участю м'язів рук значно підвищується артеріальний тиск у порівнянні з вправами для м'язів ніг. Тому ми з великою обережністю застосовували фізичні вправи для м'язів верхніх кінцівок (особливо при гіпертонічній хворобі II стадії), фізичні вправи з напруженням, ривками, особливо рук, зі струсом корпусу, нахили тулуба, повороти голови.

В останні роки зріс інтерес до вправ в ізометричному режимі (статичні вправи) для хворих на гіпертонічну хворобу. Гіпотензивна дія статичних навантажень обумовлена ​​їх позитивним впливом на вегетативні центри з подальшою депресорною реакцією. Вправи в ізометричному режимі обов'язково поєднують з довільним розслабленням м'язів і дихальними вправами.

Аутогенне тренування та елементи гімнастики йогів допомагають успішно оволодіти початковими навичками психічної саморегуляції, відновити психоемоційний рівновагу, а значить, нормалізувати артеріальний тиск, частоту серцевих скорочень і поліпшити загальний стан хворого. Завдяки застосуванню елементів гімнастики йогів хворі опановують мистецтво керування своїми духовними та фізичними силами, що сприяє поліпшенню їх стану.

Велика увага приділялася також масажу і самомасажу, особливо комірної зони.

 


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 307 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)