АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Порядок оформлення навчально-дослідницької роботи студента

Прочитайте:
  1. C. Жесткий порядок комплектации
  2. f. Личная гигиена студента
  3. II ОБ’ЄМ ТА ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ІСТОРІЇ ХВОРОБИ
  4. II. Порядок работы лечебно-контрольной комиссии (ЛКК)
  5. IV СХЕМА ОФОРМЛЕННЯ ІСТОРІЇ ХВОРОБИ З КУРСУ АКУШЕРСТВА, ГІНЕКОЛОГІЇ ТА БІОТЕХНОЛОГІЇ РОЗМНОЖЕННЯ ТВАРИН
  6. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  7. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  8. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  9. IV. Методические указания студентам по подготовке к занятию
  10. VI. Проведення перевірок стану умов і безпеки праці та профілактичної роботи

(НДРС)

Реферат, чи звіт про НДРС повинен включати:

1) Титульний лист, у верхній частині якого вказується:

– найменування університету;

– назва кафедри;

– вчене звання, прізвище, ініціали завідувача кафедри (праворуч).

Посередині аркуша (великими літерами) – назва реферату чи звіту про науково-дослідну роботу.

Трохи нижче, праворуч - прізвище, ініціали виконавця НДРС, вчене звання, прізвище, ініціали керівника (викладача групи).

Внизу аркуша - місто, де знаходиться ВУЗ, та рік виконання роботи.

2) План реферату чи звіту про науково-дослідну роботу.

3) Текст реферату чи науково-дослідної роботи (15-20 сторінок рукописного тексту на стандартних аркушах паперу - А-4).

Текст повинен бути розділений на параграфи (розділи) згідно плану чи змісту.

В тексті реферату потрібно вказувати (в дужках або у фразі) прізвища авторів та рік видання робіт, які ви аналізуєте, співставляєте чи протиставляєте з роботами інших авторів. Бажано текст збагатити демонстративним матеріалом (таблиці, графіки, малюнки), особливо звіти про науково-дослідну роботу.

4) Висновки, в яких відображають порівняльну оцінку розглянутих у рефераті робіт або результати нуково-дослідницької роботи.

5) Список використаної наукової літератури, оформлений згідно вимог бібліографії (приводиться мовами оригіналів):

– для підручників, монографій, авторефератів дисертацій: автори (прізвище, ініціали), назва роботи, - місто видання; назва видавництва, рік видання - кількість сторінок;

– для статей у журналах, збірниках наукових робіт: прізвища, ініціали авторів (приводять три прізвища "та інші"), назву статті. / Назву збірника. - місто, рік видання. - сторінки (від-до).

Керівник (викладач групи) перевіряє реферат чи звіт, на титульній сторінці виставляє оцінку, вказує недоліки, зауваження.

 

 

ТЕМА №2. ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПРОМЕНИСТОЇ ЕНЕРГІЇ. МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ ІНТЕНСИВНОСТІ УЛЬТРАФІОЛЕТОВОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ ТА ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ І САНАЦІЇ ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Ознайомитися з приладами та навчитися вимірювати iнтенсивнiсть ультрафіолетового (уф), видимого та інфрачервоного випромінювання.

2. Оволодіти методикою організації УФ-опромінення (УФО) людей з профілактикичною метою та контролю за його проведенням.

3. Освоїти методику санації повітря ультрафіолетовою радіацією та оцінки ефективності.

ПИТАHHЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Спектральний склад сонячного випромінювання.

2. Характеристика фізичних властивостей та біологічної дії ультрафіолетового, видимого та інфрачервоного випромінювання.

3. Методи визначення інтенсивності ультрафіолетового, видимого та інфрачервоного випромінювання, одиниці вимірювання.

4. Штучні джерела ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання, фотарій.

5. Зрушення у стані здоров'я та захворювання, що виникають внаслідок дії недостатньої і надлишкової сонячної радіації та їх профілактика. (УФ та інфрачервоне випромінювання).

6. При яких захворюваннях та станах застосовують УФО з лікувальною та профілактичною метою.

 

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитись з штучними джерелами та приладами для визначення інтенсивності ультрафіолетового, інфрачервоного та видимого випромінювання.

2. Визначити бiологiчну, профiлактичну та фізіологічну дози ультрафіолетового випромінювання.

3. Визначити iнтенсивнiсть інфрачервоного випромiнювання та прослiдкувати за реакцiєю органiзму людини у вiдповiдь на вплив цього випромiнювання.

4. Оцінити ефективність санації повітря за допомогою приладу Кротова.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гігієна та екологія. Підручник / За ред.. В.Г. Бардова. – Вінниця: Нова книга, 2006. – С. 34-51.

2. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін.: За ред. Є.Г.Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 207-254.

3. Даценко І.І., Габович В.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна та основи екології. – К: „Здоров’я”, 2004. – С 445-446.

4. Гончарук Е.И., Кундиев Ю.И., Бардов В.Г. и др. Пропедевтика гигиены. Общая гигиена./ К: Вища школа. 2000. – С. 254-289.

5. Р.Д.Габович, Г.Х.Шахбазян, С.С.Познанский. Гигиена – К.: Вища школа, 1983. – С. 31-36, 129-133, 203-207.

6. Общая гигиена // Г.И.Румянцев, М.П.Воронцов, Е.И.Гончарук и др. – М.: Медицина, 1985.– С. 154-156.

7. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 13-21.

8. В.А.Покровский. Гигиена. – М., Медицина, 1979. – С. 63-68.

9. А.А.Минх. Методы гигиенических исследований. – М., Медицина, 1971. – С. 42-47, 52-62, 121-122.

10. І.В.Сергета. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – С. 5.

11. Учбовий посібник до практичних занять з загальної гігієни. // За ред. В.Г.Бардова, І.І.Швайко – К., 1994. – ч. 1. – С. 12-24.

 

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 491 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)