АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Евакуйовані із радіоактивної забрудненої місцевості

Ураховуючи специфічні особливості стану здоров'я дітей і підлітків які постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС, зберігається необхідність їх подальшого лікування і оздоровлення протягом віддалених періодів.

Основними принципами лікувально-оздоровчих заходів щодо дітей і підлітків, евакуйованих із радіаційно-забруднених зон, є: комплексність, етапність (клінічний, амбулаторно-поліклінічний та санаторно-курортний етапи), індивідуальний підхід з урахуванням стану нервової, серцево-судинної, ендокринної та імунної систем при дотримані режимних моментів та особливостей харчування.

Харчування дітей і підлітків, постраждалих від аварії на ЧАЕС, повинно забезпечувати підвищену потребу в білках та вітамінах і, отже включення до раціону в оптимальних кількостях м'яса, птиця, риби, яєць, продуктів моря, овочів і фрукти. Молочні продукти найбільш доцільно використовувати у переробленему вигляді - сметана, сир, кефір. Необхідним є широке використання продуктів рослинного походження, що мають полівітамінні властивості - морква, щавель, чорниці, аґрус, чорна смородина, виноград, цитрусові, абрикоси, яблука. Патогенетично виправданим є застосування рослинних продуктів, що містять гормони - проросла пшениця, незріла кукурудза, червоний солодкий перець, а також продуктів бджільництва - мед, квітковий пилок.

З урахуванням особливостей психоневрологічного статусу дітей і підлітків, постраждалих від аварії на ЧАЕС, рекомендовано включення у базисну терапію психотерапевтичних методів. Причому психотерапія повинна бути комплексною і проводитися з урахуванням психотравмуючих факторів, пов'язаних як безпосередньо із радіоактивним впливом, так і з особливостями соціально-психологічних факторів, що зумовлені процесами евакуації, адаптації до нових умов навчання і побуту тощо.

Психотерапевтична корекція, що поєднує сімейну, раціональну, групову та ігрову корекцію умовно може бути поділена на 2 етапи: діагностичний (збирання сімейного та евакуаційного анамнезу, діагностика психологічних рис особливості і рівня соціальної адаптації дітей і підлітків, діагностичні бесіди з дитиною і усіма членами родини) та лікувально-відновний етапи.

Сімейна психотерапія є обов'язковим патогенетичним методом корекції, що має проводиться на усіх етапах реабілітації (стаціонар, поліклініка, санаторій) 3 рази на тиждень. На початковому етапі бесіди проводяться з кожним членом родини окремо, потім зі всіма разом. У ході бесід встановлюється лідер сімейних відносин і в у подальшому через нього проводяться усі основні психологічні настанови на сім'ю. Під час сімейної психотерапії з урахуванням індивідуальних психологічних характеристик дитини виробляється адекватна оцінка не тільки її здоров'я, але й здоров’я усіх членів родини, способи самоконтролю і взаємодопомоги у сім'ї, забезпечення оптимістичної оцінки майбутнього.

Індивідуальна психотерапія проводиться лікарем щоденно, починаючи з перших хвилин контакту з дитиною або підлітком, має бути заснована на аналізі результатів обстеження та свідомій оцінці школярем стану свого здоров'я. Створюючи комплексний план лікувально-оздоровчих заходів (лікар - дитина - підліток), в якому кожний повинен відігравати найактивнішу роль, переслідується мета щодо вироблення активної життєвої позиції, потреби самостійно вирішувати свої проблеми, активного засвоєння принципів здорового способу життя тощо.

Групову ігрову психотерапію, що складається із організації вільних дискусій (ігор) на теми, які цікавлять пацієнтів, а також музикотерапії і психомалюнків, як правило, використовують на завершальному етапі. В ході групової психотерапії закріплюються психологічні настанови, отримані під час проведення сімейної і раціональної психотерапії, відпрацьовуються навички емоціонального реагування і поведінки дитини або підлітка у ситуаціях стресу. Усього проводиться 10 - 15 сеансів.

Отже, комплекс реабілітаційних заходів для школярів, які прибули з радіаційно-забруднених територій повинен включати: раціональну психотерапію, лікувальне харчування фітотерапію, використання засобів, які підвищують рівень неспецифічної резистентності організму (вітамінні препарати, адаптогени) тощо.

Для реабілітації нервово-психічних зрушень що мажуть мати місце, доцільно використовувати комплекс медико-біологічних, соціально-психологічних і психотерапевтичних методів лікування і оздоровлення.

Психотерапевтичний вплив повинен бути спрямований на зниження емоційного напруження, підвищення психологічної та емоційної толерантності до психогенних факторів, що стали причиною виникнення невротичних розладів, зміцнення адаптивних механізмів, які забезпечують нормальне функціонування організму. При цьому доцільно використовувати методи індивідуальної і групової психотерапії, а ураховуючи специфіку умов: літні табори санаторного типу, в яких заняття слід проводити протягом всієї зміни, починаючи з першого огляду дітей, а потім один раз на тиждень впродовж 1,5 - 2 годин. Отже, за період оздоровлення повинно бути проведено не менше 4 - 5 занять з психотерапевтичною групою, які доцільно поєднувати з індивідуальними корегуючими психотерапевтичними бесідами.

У літніх таборах санаторного типу для дітей, які прибули з контрольованих територій, доцільно утворення кабінетів психологічного навантаження, метою діяльності яких є зняття за мінімальний період нервово-емоційного порушення, втоми. В кабінеті проводиться аутогенне тренування з школярами, які мають нервово-психічні відхилення, за загальноприйнятою методикою. Групи аутогенного тренування повинні складатися з 3-5 дітей, заняття проводяться 2 рази на тиждень, тривалість сеансу має складати 30 хвилин.

Для корекції обміну речовин, покращання функціонального стану шлунково-кишкового тракту доцільно використовувати лікувальні напої. Зокрема, мінеральну воду (“Березовська ”, “Миргородська ”, “Есентуки №4 ”) тощо, слід призначати дітям у залежності від віку в дозі від 1/3 до 1/2 стакана 3 рази у день в теплому дегазованому вигляді за 30 - 40 хвилин до приймання їжі.

Для нормалізації метаболічних процесів та стабілізації клітинних мембран, доцільно використовувати вітамінний препарат, передусім флавоноїди із аскорбатом - таблетки “Аскорутін ” (по 1/2 таблетки 2 рази на день), препарати вітамінів А і Є – “Аєвіт ” (по 1 капсулі 1 раз на день – вранці) тощо.

Для підвищення стійкості до впливу стресових явищ, підвищення працездатності, нормалізації метаболізму в клітинах і тканинах, комплекс лікувально-реабілітаційних заходів повинен включати фітотерапію, тобто використання з терапевтичною метою лікарських рослин у різних поєднаннях:

а) загальнозміцнювальний збір – листя чорної смородини і суниць, деревій, кропива, плоди шипшини і горобини;

б) при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, холецистити, дискенезії жовчовивідних шляхів тощо, в залежності від виду патологічних зрушень пропонується: спеціальний збір, який включає: деревій, безсмертник, кукурудзяні рильця; при гастритах, при виразковій хворобі рекомендується корінь солодки, звіробій, м'ята, ромашка.

Ураховуючи значне поширення захворювань і функціональних розладів шлунково-кишкового тракту і жовчовивідних шляхів, у харчуванні вказаного контингенту пропонується використовувати дієтичний стіл № 5 за Певзнером.

Учням з вегето-судинною дистонією пропонується застосування вегетотропних препаратів протягом 20 - 25 днів (белоїд, белоспін, белотамінал). В комплексі заходів для вказаних контингентів школярів доцільно включати адаптогени, які містять природні препарати вітамінів А, С і Є, мають протизапальні, репаративні та адаптогенні властивості.

Наприкінці часу перебування у таборі лікар, який здійснює нагляд за вказаними учнями в динаміці оздоровчого періоду, обґрунтовує висновок про стан їх здоров’я, про комплекс лікувально-оздоровчих заходів, проведений у таборі та ефективність оздоровлення, який передає дільничному педіатру (за місцем проживання) або сімейному лікарю.

Додаток 1

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 479 | Нарушение авторских прав