ПРОТОКОЛ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ГРИПУ У ДІТЕЙ
Грип — гостре інфекційне захворювання, яке викликається Influenzae virus, передається повітряно-краплинним шляхом і характеризується ураженням респіраторного тракту, переважно трахеї, та порушенням загального стану.
ШИФР МКХ-10
J 10-J 18 Грип
J 10 Грип, спричинений ідентифікованим вірусом грипу
J 10.0 Грип з пневмонією, вірус грипу ідентифікований
J 10.1 Грип з іншими респіраторними проявами, вірус грипу ідентифікований
J 10.8 Грип з іншими проявами, вірус грипу ідентифікований
J 11 Грип, вірус не ідентифікований
J 11.0 Грип з пневмонією, вірус не ідентифікований
J 11.1 Грип з іншими респіраторними проявами, вірус не ідентифікований
J 11.8 Грип з іншими проявами, вірус не ідентифікований.
ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:
Клінічні:
• гострий початок;
• лихоманка 38, 5-40°С;
• виражені симптоми порушення загального стану, які розвиваються в першу добу захворювання (сильний головний біль, біль у м'язах, суглобах, очних яблуках, гіперестезія, млявість, адинамія, блювота).
• Можливий геморагічний синдром: носові та інші кровотечі, петехіальний висип на обличчі, шиї та верхній частині тулуба;
• помірні ознаки ринофарингіту (закладеність носа, невеликі серозні виділення з носа, першіння, дряпання та біль у горлі, гіперемія задньої стінки глотки, м'якого піднебіння з ін'єкцією судин та петехіальними крововиливами на його слизовій оболонці);
• ін'єкція судин склери;
• ознаки трахеїту (сухий, болісний кашель з печінням та болем за грудиною).
ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ:
1. Виявлення антигену вірусу у змиві з носоглотки за допомогою реакції імунофлюоресценції.
2. Виявлення антитіл до вірусу за допомогою реакції зв'язування комплементу та реакції гальмування гемаглютинації. Використовують метод парних сироваток, коли враховується наростання титру антитіл в 4 рази протягом 10— 14 днів.
Лабораторне підтвердження грипу є бажаним, але не обов'язковим у період епідемії.
ЛІКУВАННЯ:
1. Базисна терапія.
Всі хворі на грип, незалежно від тяжкості хвороби, отримують:
• постільний режим до нормалізації температури.
• молочно-рослинну, збагачену вітамінами дієту;
• вживання великої кількості рідини, включаючи чай з лимоном, малиною, лужні мінеральні води, соки, морси тощо;
• при закладенні носу у дітей до 6 місяців зве жують слизову оболонку носа фізіологічним розчином натрію хлориду. Дітям старше 6 місяців можна призначати судинозвужуючі дитячі краплі для носа або пероральні форми судинозвужуючих препаратів, але застосовувати їх не довше 3 днів;
• при сухому, болісному кашлі призначають протикашльові препарати (декстрометорфан та ін.)
• при вологому кашлі з важким виділенням харкотиння — муколітичні препарати (мукалтин, амброксол, ацетилцистеїн, тощо);
• при довготривалому кашлі — грудні збори (корінь алтея, лист мати-й-мачухи, соснові бруньки та ін.);
• температуру тіла необхідно знижувати, коли вона перевищує 38,5-39°С. Але дітям віком до 2 місяців, а також з перинатальною енцефалопатією, судомами в анамнезі та важким захворюванням серця треба постійно проводити контроль гарячки, не допускати перевищення температури тіла вище 38°С. Призначають антипіретики у вікових дозах (парацетамол, ібупрофен тощо). Категорично протипоказано застосування ацетилсаліцилової кислоти з метою зниження температури тіла дітям 12 років.
2. Етіотропна терапія.
• римантадин — ефективний при грипі А. Призначається дітям старше 7 років в перші 2 дні захворювання протягом 3-5 днів;
• пролонговані форми римантадину (римантадин - полісахаридні комплекси) дітям старше 1 року.
• осельтамавір — ефективний при грипі А та В, призначається дітям старше 12 років в перші 2 дні захворювання протягом 5 днів;
• Індуктори ендогенного інтерферону;
• В тяжких випадках — нормальний людський імуноглобулін з високим вмістом протигрипозних антитіл: дітям до 2 років — 1,5 мл, 2-7 років — 3 мл, старше 7 років — 4,5-6 мл.
3. Синдромальна терапія проводиться згідно відповідних протоколів лікування: гіпертермічний, судомний, геморагічний, астматичний, синдром крупу та ін.
Показання до призначення антибіотиків при грипі:
Приєднання ускладнень (середній отит, синусит, гострий тонзиліт, бронхіт, пневмонія, які викликані хламідіями, мікоплазмою та бактеріальними збудниками).
Звичайно використовують пеніцилін, амінопеніциліни, особливо ті, що захищені від дії бета-лактамаз мікробів клавулоновою кислотою чи сульбактамом, цефалоспорини, макроліди.
ПРОФІЛАКТИКА ГРИПУ:
На сьогодні для специфічної профілактики грипу використовують римантадин, арбідол, рекомбінантні інтерферони, спліт та субодиничні вакцини.
Показання до обов'язкової вакцинації дітей проти грипу:
• діти з хронічними захворюваннями бронхо-легеневого тракту;
• діти з хворобами серця із зміненою гемодинамікою;
• діти з гемолітичними анеміями;
• діти з цукровим діабетом;
• діти, які отримують імуносупресивну терапію;
• діти з метаболічними захворюваннями;
• діти з хронічними захворюваннями нирок;
• діти, які отримують аспіринову терапію у зв'язку з ревматоїдним артритом тощо;
• діти з ВІЛ-інфекцією;
• діти, які знаходяться у закритих дитячих установах.
Вакцина проти грипу повинна вводитися за 1-1,5 місяці до сезонного підйому захворюваності на грип (вересень-листопад).
Всім іншим особам вакцинація проти грипу може проводитися за виробничою необхідністю чи за бажанням.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 426 | Нарушение авторских прав
|