АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПРОТОКОЛ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ГРИПУ У ДІТЕЙ

Прочитайте:
  1. E. Лікування специфічної інфекції жіночих статевих органів
  2. IV. Відділення для лікування відкритими джерелами.
  3. IV. Немедикаментозне лікування
  4. V. ведение протокола ведения больных
  5. VІІІ. Лікування.
  6. Аналіз та оцінка результатів лабораторного дослідження крові, спинномозкової рідини, сечі, калу, мієлограми, медико-генетичних проб, ІФА-діагностики.
  7. Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної системи у дітей раннього віку. Медсестринське обстеження даної системи.
  8. Анатомо-фізіологічні особливості кісткової системи у дітей.
  9. Анатомо-фізіологічні особливості органів травлення у дітей.
  10. Анкета вивчення гігієнічних навичок дітей і підлітків

 

Грип — гостре інфекційне захворювання, яке викликається Influenzae virus, передається повітряно-краплинним шляхом і характеризується ураженням респіраторного тракту, переважно трахеї, та пору­шенням загального стану.

 

ШИФР МКХ-10

 

J 10-J 18 Грип

J 10 Грип, спричинений ідентифікованим віру­сом грипу

J 10.0 Грип з пневмонією, вірус грипу ідентифі­кований

J 10.1 Грип з іншими респіраторними проявами, вірус грипу ідентифікований

J 10.8 Грип з іншими проявами, вірус грипу іден­тифікований

J 11 Грип, вірус не ідентифікований

J 11.0 Грип з пневмонією, вірус не ідентифікова­ний

J 11.1 Грип з іншими респіраторними проявами, вірус не ідентифікований

J 11.8 Грип з іншими проявами, вірус не іденти­фікований.

 

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:

Клінічні:

• гострий початок;

• лихоманка 38, 5-40°С;

• виражені симптоми порушення загального стану, які розвиваються в першу добу захворювання (сильний головний біль, біль у м'язах, суглобах, очних яблуках, гіперестезія, млявість, адинамія, блювота).

• Можливий геморагічний синдром: носові та інші кровотечі, петехіальний висип на обличчі, шиї та верхній частині тулуба;

• помірні ознаки ринофарингіту (закладеність носа, невеликі серозні виділення з носа, першіння, дряпання та біль у горлі, гіперемія задньої стінки глотки, м'якого піднебіння з ін'єкцією судин та петехіальними крововиливами на його слизовій оболонці);

• ін'єкція судин склери;

• ознаки трахеїту (сухий, болісний кашель з печінням та болем за грудиною).

 

ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ:

 

1. Виявлення антигену вірусу у змиві з носоглотки за допомогою реакції імунофлюоресценції.

2. Виявлення антитіл до вірусу за допомогою реакції зв'язування комплементу та реакції гальмування гемаглютинації. Використовують метод парних сироваток, коли враховується наростання титру антитіл в 4 рази протягом 10— 14 днів.

 

Лабораторне підтвердження грипу є бажаним, але не обов'язковим у період епідемії.

 

ЛІКУВАННЯ:

 

1. Базисна терапія.

 

Всі хворі на грип, незалежно від тяжкості хвороби, отримують:

• постільний режим до нормалізації температури.

• молочно-рослинну, збагачену вітамінами дієту;

• вживання великої кількості рідини, включаючи чай з лимоном, малиною, лужні мінеральні води, соки, морси тощо;

• при закладенні носу у дітей до 6 місяців зве жують слизову оболонку носа фізіологічним розчином натрію хлориду. Дітям старше 6 місяців можна призначати судинозвужуючі дитячі краплі для носа або пероральні форми судинозвужуючих препаратів, але застосовувати їх не довше 3 днів;

• при сухому, болісному кашлі призначають протикашльові препарати (декстрометорфан та ін.)

• при вологому кашлі з важким виділенням харкотиння — муколітичні препарати (мукалтин, амброксол, ацетилцистеїн, тощо);

• при довготривалому кашлі — грудні збори (корінь алтея, лист мати-й-мачухи, соснові бруньки та ін.);

• температуру тіла необхідно знижувати, коли вона перевищує 38,5-39°С. Але дітям віком до 2 місяців, а також з перинатальною енцефалопатією, судомами в анамнезі та важким захворюванням серця треба постійно проводити контроль гарячки, не допускати перевищення температури тіла вище 38°С. Призначають антипіретики у вікових дозах (парацетамол, ібупрофен тощо). Категорично протипоказано застосування ацетилсаліцилової кислоти з метою зниження температури тіла дітям 12 років.

 

2. Етіотропна терапія.

• римантадин — ефективний при грипі А. Призначається дітям старше 7 років в перші 2 дні захворювання протягом 3-5 днів;

• пролонговані форми римантадину (римантадин - полісахаридні комплекси) дітям старше 1 року.

• осельтамавір — ефективний при грипі А та В, призначається дітям старше 12 років в перші 2 дні захворювання протягом 5 днів;

• Індуктори ендогенного інтерферону;

• В тяжких випадках — нормальний людський імуноглобулін з високим вмістом протигрипозних антитіл: дітям до 2 років — 1,5 мл, 2-7 років — 3 мл, старше 7 років — 4,5-6 мл.

 

3. Синдромальна терапія проводиться згідно відповідних протоколів лікування: гіпертермічний, судомний, геморагічний, астматичний, синдром крупу та ін.

 

Показання до призначення антибіотиків при грипі:

Приєднання ускладнень (середній отит, синусит, гострий тонзиліт, бронхіт, пневмонія, які виклика­ні хламідіями, мікоплазмою та бактеріальними збудниками).

 

Звичайно використовують пеніцилін, амінопеніциліни, особливо ті, що захищені від дії бета-лактамаз мікробів клавулоновою кислотою чи сульбактамом, цефалоспорини, макроліди.

 

ПРОФІЛАКТИКА ГРИПУ:

 

На сьогодні для специфічної профілактики грипу використовують римантадин, арбідол, рекомбінантні інтерферони, спліт та субодиничні вакцини.

 

Показання до обов'язкової вакцинації дітей проти грипу:

• діти з хронічними захворюваннями бронхо-легеневого тракту;

• діти з хворобами серця із зміненою гемодинамікою;

• діти з гемолітичними анеміями;

• діти з цукровим діабетом;

• діти, які отримують імуносупресивну терапію;

• діти з метаболічними захворюваннями;

• діти з хронічними захворюваннями нирок;

• діти, які отримують аспіринову терапію у зв'язку з ревматоїдним артритом тощо;

• діти з ВІЛ-інфекцією;

• діти, які знаходяться у закритих дитячих установах.

 

Вакцина проти грипу повинна вводитися за 1-1,5 місяці до сезонного підйому захворюваності на грип (вересень-листопад).

Всім іншим особам вакцинація проти грипу може проводитися за виробничою необхідністю чи за бажанням.

 


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 393 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)