 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Медикаментозна терапія, спрямована на купірування симптомівАнтиангинальні препарати (препарати, запобіжні нападам стенокардії) за рахунок профілактики ішемії міокарду, значно покращують самопочуття хворих і підвищують переносимість ними фізичного навантаження. В даний час існують три основні групи антиангінальних препаратів: β-адреноблокатори, нітрати і пролонговані антагоністи кальцію. β-адреноблокатори Ці препарати вирішують два завдання терапії: покращують прогноз життя хворих з ІМ в анамнезі і володіють вираженою антиангінальною дією. Тому ББ необхідно призначати всім хворим стабільною стенокардією, якщо немає протипоказань до їх використання. Якщо хворий не переносив раніше ІМ, то можна призначати будь-який препарат цієї групи відповідно до принципів, вказаних вище. Перевагу слід віддавати кардіоселективним ББ, оскільки для них існує менше протипоказань і їх прийом зазвичай хворі краще переносять. Антагоністи кальцію (АК) Антиангінальною дією володіють обидві підгрупи АК — дигідропирідини (передусім, ніфедипін і амлодипін) і недигідропирідини (верапаміл і дилтіазем). Механізм дії цих двох груп АК істотно розрізняється. У властивостях дигідропирідинів переважає периферична вазоділатація, в діях недигідропирідинів - негативний хроно- і інотропний ефекти. Недигідропирідинові АК використовують замість ББ в тих випадках, коли останні протипоказані (обструктивні захворювання легенів, виражений атеросклероз периферичних артерій нижніх кінцівок). Всі АК призначаються лише у вигляді препаратів другого покоління — лікарських форм пролонгованої дії, вживаних один раз на день. Нітрати Нині застосовують три препарати цієї групи — нітрогліцерин, ізосорбіда динітрат і ізосорбіда-5-мононітрат. Принципових відмінностей в їх фармакологічній дії немає. Важливіша класифікація нітратів на лікарські форми короткої дії (до 1 год.), помірної пролонгованої дії (до 6 год.) і значної пролонгованої дії (від 6 до 16 год., інколи до 24 год.). Нітрати володіють вираженою антиангінальною дією (принаймні, не поступаючись ББ і АК), проте при їх регулярному прийомі цей ефект може слабшати або навіть зникати (розвиток звикання, або толерантності). Нітрати в клінічній практиці призначають лише переривчасто, так, щоб забезпечити протягом доби період, вільний від дії препарату (це період повинен складати не менше 6–8 год., його, як правило, створюють в нічний час, коли у дії нітратів немає необхідності). Переривчастий прийом нітратів забезпечують призначенням лікарських форм значно пролонгованої дії 1 раз на день вранці або лікарських форм помірно пролонгованої дії 2 рази на день, не призначаючи їх на ніч. Нітратоподібною дією, і, отже, антиангінальним ефектом, володіє молсидомін. Препарат може бути використаний для профілактики нападів стенокардії. Недоліки нітратів: порівняльно часта поява головного болю; розвиток звикання (толерантності) до них при регулярному прийомі; можливість виникнення синдрому рикошету при різкому припиненні надходження препарату в організм. Схема призначення нітратів.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 509 | Нарушение авторских прав |