АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ТЕМА 7. :ВРОДЖЕНІ ВАДИ СЕРЦЯ

Актуальність теми. Вади серця займають одне із центральних місць у кардіології по зниженню працездатності й інвалідізації хворих, особливо молодого віку.

Частота вроджених вад серця становить до 1% від всіх захворювань серця, значно вище цей відсоток у хворих першого року життя. Можливість хірургічного лікування майже всіх вроджених вад серця, що зустрічаються, обумовлює актуальність їх своєчасної прижиттєвої діагностики.

Відсоток розбіжності клінічного й патолого-анатомічного діагнозу залишається ще високим. Це пояснюється неретельним обстеженням хворого, недостатнім умінням аналізувати результати інструментального дослідження й безсумнівними труднощами самої діагностики пороку серця.

Труднощі діагностики вад серця збільшується ще й тим фактом, що значний відсоток хворих становлять люди середнього й літнього віку, коли можливе приєднання атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, дифузного й постинфарктного кардіосклерозу, легенево-серцевої недостатності, різного роду кардіопатій. При всіх цих захворюваннях спостерігаються зміни перкуторних розмірів серця й аускультативної картини, подібної до вади серця.

До компетенції терапевта, крім топічної діагностики вади й визначення функціонального стану міокарда, відносяться визначення показань до операції, підготовка хворого до неї, участь у післяопераційному веденні хворого, оцінка результатів хірургічного лікування й рішення питань профілактики й реабілітації.

Мета. Опанувати основними клінічними методами дослідження вроджених вад серця й уміти аналізувати дані найважливіших інструментальних методів дослідження, а також мати подання, про методи гемодинамічного дослідження.

Завдання для діагностики початкового рівня знань

1. При ДМПП аускультативно вислуховується:

А. роздвоєння ІІ тону й акцент ІІ тону на легеневій артерії

В. посилення ІІ тону на аорті

С. роздвоєння ІІ тону й ослаблення ІІ тону на легеневій артерії

2. Найбільш частими клінічними ознаками ДМПП є:

А. задишка й серцебиття

В. кардіалгія й непритомності

С. артеріальна гіпертензія

3. Найбільш інформативний метод діагностики ДМПП:

А. електрокардіографія

В. ехокардиографія

С. катетеризація серця

4. ДМЖП часто супроводжується:

А. пневмоніями

В. гастритами

С. плевритами

5. Хвороба Толочинова-Роже - це:

А. дефект міжшлуночкової перегородки

В. дефект міжпредсердной перегородки

С. коарктація аорти

6. Синдром Ейзенменгера характеризується приєднанням:

А. артеріальної гіпертензії

В. легеневої гіпертензії

С. необоротної фази легеневої гіпертензії

7. При відкритій артеріальній протоці спостерігається підвищення тиску:

А. систолічного

В. діастолічного

С. пульсового

8. Одною з основних ознак коарктації аорти є:

А. підвищення систолічного тиску

В. підвищення пульсового тиску

С. різниця тисків на верхніх і нижніх кінцівках

9. При коарктації аорти систолічний шум вислуховується:

А. на верхівці

В. над легеневою артерією

С. у міжлопаточній області

Варіанти відповідей: 1А, 2А, 3С, 4А, 5А, 6С, 7С, 8С, 9С

Джерела навчальної інформації:

5. Малая Л.Т., Хворостинка В.Н. Терапия: заболевания сердечно-сосудистой системы / Руководство для врачей-интернов и студентов, 2-е изд., испр. и доп. – Харьков: Фолио, 2005. –1112 с.

6. Окороков А.Н. Диагностика болезней внутренних органов. Т.5. Диагностика болезней сердца и сосудов. – Москва: Медгиз, 2002.

7. Поздняков Ю.М., Красницкий В.Б. Практическая кардиология / Справочное пособие. – М. «СтарКо», 1996. - 458 с.

8. Диагностика и лечение внутренних болезней. Под общей редакцией Ф.И. Комарова. – М.: Медицина, Т. 1. – 1996. – 560 с.

9. Василенко В.Х. и др. Пороки сердца. – Т.: Медицина, 1983. – 366 с.

10. Белоконь Н.А., Кубергер М.Б. Болезни сердца и сосудов у детей. – Т. 1. – М.: Медицина, 1987. – 448 с.

11. Внутренние болезни: Руководство к практическим занятиям, /Под ред. В.И. Маколкина. - М.: Медицина, 1990.

Теоретичні питання:

1. Що таке дефект міжпередсердної перегородки (ДМПП)?

2. Які варіанти ДМПП ви знаєте?

3. Яка гемодинаміка при ДМПП?

4. Основні клінічні прояви ДМПП.

5. Які дослідження необхідно провести для уточнення діагнозу ДМПП?

6. Показання до оперативного лікування хворих із ДМПП.

7. Що таке дефект міжшлуночкової перегородки (ДМШП)?

8. Які варіанти ДМШП ви знаєте?

9. Яка гемодинаміка при ДМШП?

10. Назвіть основні клінічні прояви ДМШП.

11. Які дослідження необхідно провести для уточнення діагнозу ДМШП?

12. Що таке синдром Ейзенменгера?

13. Тактика ведення хворих із ДМШП.

14. Що таке відкрита артеріальна протока, і які гемодинамические зміни спостерігаються при цьому?

15. Назвіть основні клінічні прояви відкритої артеріальної протоки.

16. Який план обстеження при відкритій артеріальній протоці?

17. Яка тактика ведення хворих з відкритою артеріальною протокою?

18. Що таке коарктація аорти?

19. Яка гемодинаміка при цій ваді?

20. Основні клінічні прояви коарктації аорти.

21. Який план обстеження при коарктації аорти?

22. Тактика ведення хворих з коарктацією аорти.

Зміст теми .