АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Аускультація серця

Прочитайте:
  1. B. Порушення ритму серця
  2. VІ. Інфекційні захворювання серця
  3. АРИТМІЇ СЕРЦЯ
  4. Аускультація легень у дорослих
  5. Будова серця, його топографія та функціональне значення
  6. Будова серця, серцевий цикл та його регуляція, вікові особливості.
  7. Будова стінок серця
  8. Будова та вікові зміни серця
  9. В якій фазі серцевого циклу всі клапани серця закриті?

1) якщо дозволяє стан хворого, то потрібно вислуховувати серце обов’язково в двох положеннях – стоячи і лежачи на спині (деколи на лівому боці);

2) аускультацію серця можна проводити без затримки дихання, при спокійному диханні (при необхідності уточнення ряду моментів можна вислуховувати при затримці дихання, на висоті вдиху або на висоті видиху);

3) при аускультації потрібно зберігати тишу, приміщення повинно бути теплим, при наявності волосся на тілі його необхідно попередньо змочити водою;

4) дотримуватися певної послідовності в аускультації серця: клапани треба вислуховувати в порядку стихаючої частоти їх ураження.

 

В момент скорочення серця вп'ятому міжребер'ї на 1-1,5 см до середини від лівої соскової або середньо — ключичної лінії легко можна пропальпувати (відчути пальцями рук) або навіть і побачити верхівковий поштовх. Його виникнення обумовлене, ритмічною (згідно з фазами серцевого циклу) зміною форми, об'єму і просторового розміщення серця в цілому і переміщенням верхівки серця зокрема). Крива лінія запису верхівкового поштовху з допомогою кардіографа називається кардіограмою. Вона характеризує співвідноціення у часі періодів скорочення і розслаблення діаого шлуночка.

 

 

15 Пульс – поштовхоподібні коливання стінок артерій, викликані рухом крові, що надходить у судини при скороченні серця. Пульс характеризується ритмом, частотою, наповненням, напругою, визначається пульсацією. Пульс можна визначити на таких артеріях:

– скроневій;
– променевій;
– стегновій:
– сонній;
– підколінній;

Найчастіше пульс визначають на променевій артерії. При цьому рука хворого повинна лежати вільно, щоб напруження м’язів і сухожиль не заважало пальпації. Обстеження пульсу на променевій артерії потрібно проводити на обох руках, і тільки при відсутності різниці у властивостях пульсу можна обмежитись у подальшому обстеженням його на одітій руці. Кисть хворого вільно захоплюють правою рукою в ділянці променево-зап’ястного суглоба. Великий палець розміщується на тильній стороні передпліччя, а решта пальців на передній його поверхні. Знайшовши пульсуючу артерію, з помірною силою притискують її до внутрішньої сторони променевої кістки так, щоб не зникла пульсова хвиля.

Пульс рахують протягом 1 хвилини, можна рахувати і протягом 30 секунд, але тоді визначену кількість треба збільшити вдвічі. Тахікардія – це збільшення частоти пульсу (більше 80 ударів за 1 хв.)
Брадікардія -це сповільнення пульсу (менше 60 ударів за 1 хв).

Властивості пульсу. Розрізняють ритмічний та аритмічний пульс. Якщо між пульсовими ударами однакові проміжки часу, то кажуть, що пульс правильний або ритмічний. При аритмічному (неправильному) пульсі проміжки між пульсовими хвилями та їх сила різні.

Найбільш часті порушення ритму – аритмії – екстрасистолія та мерехтлива аритмія. Позачергова пульсова хвиля меншої сили називається екстрасистолою.

Мерехтлива аритмія характеризується відсутністю певного порядку в ритмі пульсу, пульсові хвилі мають різну величину, йдуть одна за одною з різними проміжками. При цьому деякі систоли настільки слабкі, а пульсова хвиля відповідно настільки мала, що не доходить до периферії і не прощупується. З’являється різниця між кількістю систол під час прослуховування серця і кількістю пульсових хвиль, яка називається дефіцитом пульсу. Чим більший дефіцит пульсу, тим гірший прогноз.

Напруга пульсу визначається силою, яка потрібна для перетискання стінки артерії, щоб припинилася пульсація. За ступенем напруги пульсу можна приблизно судити про величину максимального артеріального тиску; чим він вищий, тим більша напруга пульсу.

Наповнення пульсу залежить від систолічного об’єму крові (60 – 80 мл) викинутої серцем кровообігу, а також від сили серцевих скорочень, тонусу судин загальної кількості крові в організмі та її розподілу. При хорошому наповненні можна прощупати високу пульсову хвилю, а при поганому, що буває при крововтратах, наповнення пульсу зменшується, пульсові хвилі малі, слабкі. Тоді кажуть про слабкий, ниткоподібний пульс.

16.. 1 Обстежуваного посадити правим боком до столу. Розмістити праву руку на столі.

2. На середню третину оголеного плеча накласти манжетку, так, щоб її нижній край перебував на 2–2,5 см вище ліктьової ямки, а між манжетою і поверхнею плеча проходив палець. Загвинтити клапан груші та пальпаторно визначити в ліктьовому згині місце чіткої пульсації артерії і у цьому місці розмістити стетофонендоскоп.

3. За допомогою груші поступово підвищувати тиск у манжетці на 20-30 мм рт. ст. вище моменту зникнення тонів.

4. Відкрити гвинтовий клапан, знижуючи тиск у манжетці зі швидкістю 2 мм рт.ст. за 1 с стежити за показниками манометра. Покази манометра в момент виникнення першого звуку в артерії відповідають систолічному тиску. Провести оцінку отриманого результату згідно класифікації ВООЗ (див таблицю).

5. Покази манометра в момент зникнення звуку в артерії при подальшому зниженні тиску в манжетці відповідають величині діастолічного тиску. Провести оцінку отриманого результату згідно класифікації ВООЗ (див таблицю).


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 755 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)