АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Техніка проведення й оцінка проби Манту

Прочитайте:
  1. D. Відсутність можливості проведення спеціальних обстежень.
  2. V етап. Оцінка результатів м/с втручань.
  3. V ЕТАП: Оцінка результатів м/с втручань.
  4. VI. Проведення перевірок стану умов і безпеки праці та профілактичної роботи
  5. Аналіз та оцінка результатів лабораторного дослідження крові, спинномозкової рідини, сечі, калу, мієлограми, медико-генетичних проб, ІФА-діагностики.
  6. Атестація робочих місць: значення та порядок проведення.
  7. Валеологічна оцінка функціонального стану серцево-судинної системи. Вікові особливості крові та кровообігу.
  8. Визначення вмісту активного хлору в таблетках «Пантоцид» («Аквацид») та оцінка їх придатності для проведення знезараження води.
  9. Визначення понять «фізичний розвиток дитини», «акселерація розвитку дітей», «гармонійність фізичного розвитку». Основні гіпотези і механізми акселерації. Оцінка шкільної зрілості.
  10. Виявлення та оцінка взаємозв’язків чинників навколишнього середовища та здоров’я населення

Внутрішньошкірна проба Манту виконується в такій послідовності:

1. Ампулу з препаратом ретельно витріть марлею, змоченою 70° етиловим спиртом, далі шийку ампули підпиляйте і відламайте.

2. Стерильним шприцем, котрим виконується проба Манту, і голкою № 0845 наберіть 0,2 мл туберкуліну, залишивши голку у флаконі до повної витрати туберкуліну, але не більше, ніж на 2 год.

3. Надіньте на шприц голку № 0415 так, щоб її зріз і поділи шкали знаходились на одному рівні..

4. Видаліть із шприца пухирщ повітря і надлишок розчину, залишивши в шприці точно 0,1 мл туберкуліну.

5. Обробіть середню третину передпліччя спиртом (у парний рік - праве, у непарний рік - ліве), фіксуючи шкіру натягом, уведіть кінець голки до епідермісу так, щоб зріз голки сховався під його тонким шаром.

6. Уведіть внутрішньошкірно 0,1 мл розчину туберкуліну.

7. При правильно виконаній внутрішньошкірній пробі на місці уведення туберкуліну утвориться папула з поверхнею у вигляді «лимонної шкірки» розміром 6-7 мм.

8. Через 72 год після постановки проби виміряйте попереч ний до осі руки діаметр інфільтрату за допомогою прозорої лінійки.

негативну - на місці уведення туберкуліну немає інших проявів, окрім реакції уколу;

сумнівну - гіперемія будьякого розміру або інфільтрат розміром 2-4 мм;

позитивну - інфільтрат діаметром 5 мм і більше.

 

31. підготовка пацієнта до пероральної холецистографії:

1. За три доби до дослідження з харчового раціону виключити продукти, які спричиняють газоутворення.

2. Напередодні сніданок звичайний (бажано в меню включити 100 г сиру). На обід видається тільки перша страва, без хліба. Вечеря (не пізніше 18-і години) складається з 50-100 г білого хліба, 20 г вершкового масла (або 100 г сметани) і 2 сирих жовтки курячих яєць. Якщо пацієнт не може приймати яйця, можна збільшити кількість вершкового масла до 40 г або дати випити розчин сорбіту (30 г речовини розчинити у 50 мл теплої перекип'яченої води).

3. Через одну годину після вечері пацієнту поставити очисну клізму. Запам'ятайте! Для очищення кишок не призначають сольові проносні, тому що вони діють жовчогінно і сповільнюють всмоктування контрастних речовин.

4. Після дії очисної клізми (за 14-15 годин до дослідження) пацієнту при значити усередину контрастну речовину холевід або йопагност протягом однієї години по 2 таблетки через кожні 10 хвилин, запиваючи їх солодким чаєм або лужною мінеральною водою. Холевід або йопагност да­ються із розрахунку 1 таблетка на 10 кг маси тіла.

5. Після прийняття контрастної речовини для кращого її всмоктування порекомендувати пацієнту полежати на правому боці протягом 1-2 годин.

6. О 7-й годині ранку в день дослідження поставити очисну клізму.

7. О 8-9-й годині через 14-15 годин після прийняття контрастної речовини пацієнт натще йде в рентгенологічний кабінет, взявши з собою два сирих курячих яйця.

8. В рентгенологічному кабінеті рентгенолог робить знімок жовчного міхура, і пропонує пацієнт випити два сирих жовтка курячих яєць, дія яких жовчогінна.

9. Через 45 хвилин рентгенолог робить другий знімок. По розмірах жовчного міхура на ньому вивчають його скоротливу функцію. Знімок жовчного міхура дозволяє виявити наявність в ньому конкрементів (каменів).

іригографія

При іригографії перша група знімків (фаза тугого наповнення) виконується при наповненій контрастом кишці (за допомогою клізми безпосередньо перед дослідженням у рентгенкабінеті вводитися барієва суспензія). Друга група знімків (фаза спорожнення) виконується після спорожнення кишківника. Таким чином, знімки дозволяють виявити як органічну патологію (пухлини, дивертикули, токсичну дилатацію, стриктури товстої кишки), так і функціональні зміни (гіпотонічний, атонічний та спастичний коліти).дослідження проводиться також пацієнтам із такими симптомами, як: здуття живота, проноси, закрепи, домішки крові в калі, схуднення, а також для виключення таких грізних захворювань як рак товстої кишки, неспецифічний виразковий коліт,

рентгенографія шлунку

Головним серед них є штучне контрастування, частіше застосовуване при обсте­женнях стравоходу, шлунка, кишок. З цією метою, натщесерце, хворий приймає водну суспензію барію сульфату, нерозчинного у воді, який затримує рентгенівські промені. Напередодні дослідження хворий не повинен багато їсти. Вечеря має бути низькокалорійною. Вранці в день дослідження забороняється палити, вживати їжу, рідину, ліки. Якщо хворий страждає від закрепу або здуття кишок, на ніч і за 2 год до обстеження йому ставлять очисну клізму. При деяких захворюваннях шлунка і дванадцятипалої кишки рентгенологічному дослідженню заважають рідина та слиз, які накопичуються в шлунку. В такому разі за призначенням лікаря хворому промивають шлунок за допомогою зонда. За призначенням рентгенолога іноді вводять атропін, платифілін внутрішньом’язово для усунення спазму та посилення перистальтики шлунка. Хворому з уповільненою евакуацією (стеноз, атонія) вмісту шлунка призначають повторне дослідження на 2-й і 3-й день для визначення добового залишку контрастної маси в шлунку. При цьому має значення ретельне додержання строку повторного огляду.


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 491 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)