АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Клінічна картина стенокардії.

Прочитайте:
  1. Анемии. Определение. Классификация. Железодефицитная анемия. Этиология. Клиническая картина. Диагностика. Лечение. Профилактика. Особенности приема препаратов железа у детей.
  2. Асфиксия новорожденного. Определение. Этиология. Классификация. Клиническая картина. Первичная и реанимационная помощь.
  3. Атопический дерматит. Определение. Этиология. Классификация. Клиническая картина. Диагностика. Лечение. Уход. Диетотерапия. Организация быта больного ребенка.
  4. В зависимости от этиологии развивается клиническая картина перитонита или внутреннего кровотечения.
  5. Вопрос 3. Пищевод, его топография, строение стенки, рентгенологическая картина, кровоснабжение, иннервация.
  6. Гемолитическая болезнь новорожденных. Определение. Этиология. Патогенез. Классификация. Клиническая картина. Диагностика. Принципы лечения и уход.
  7. Геморрой. Определение. Этиология. Классификация. Клиническая картина. Диагностика. Принципы лечения. Профилактика.
  8. Гемофилия. Этиология. Патогенез. Классификации. Клиническая картина. Осложнения. Лабораторная диагностика. Лечение.
  9. Гипотрофия. Определение. Этиология. Классификация. Клиническая картина. Принципы лечения. Уход.
  10. Дефицитные анемии, виды, особенности механизмов развития, картина крови и костного мозга.

Найважливіша ознака стенокардії – поява загрудинного дискомфорту у момент фізичного навантаження і припинення болю через 1 – 2 хв. після зменшення навантаження. Якщо навантаження (швидка ходьба, під'йом по сходах) не спричиняє загрудинного дискомфорту, то з великою вірогідністю можна допускати, що у хворого немає значного ураження великих вінцевих артерій серця. Таким чином, зв'язок виникнення болю з фізичним навантаженням є одним з найважливіших ознак класичної стенокардії напруги.

Хворі описують напад стенокардії як біль, який ріже, тисне, давить, або як би обпалює, обпікає серце або стискує горло. Проте часто хворими напади сприймаються не як явний біль, а як важкий сприйманий дискомфорт, який може бути охарактеризований як тягар, стиснення, здавлення або тупий біль. Інколи хворий із явною стенокардією може заперечувати наявність у нього болі, що веде до діагностичної помилки лікаря.

Локалізація і іррадіація болю. Загрудинна локалізація больових відчуттів з іррадіацією в ліве плече і руку найбільш типова. Біль починається усередині грудної клітки за грудиною і звідси розповсюджується на всі боки.

Іррадіює ангінальна біль в лопатку, шию, лице, щелепу, зуби, а також в праве плече. Чим важчі напади стенокардії, тим обширніше може опинитися зона іррадіації болю.

Інтенсивність і тривалість ангінальних болів помітно варіюють у різних хворих. Вони не знаходяться в строгій залежності від числа уражених артерій серця і від ступеня їх ураження. Проте у одного й того - ж хворого при стабільній течії захворювання напади стенокардії повністю порівняні один з одним.

Тривалість ангінозного нападу при стенокардії майже завжди більш за одну хвилину і зазвичай менше 15 хв. Частіше напади стенокардії продовжуються 2 - 5 хв. і рідше тривають до 10 хв. Напад буде коротший і менш інтенсивним, якщо хворий відразу ж припинить навантаження і прийме нітрогліцерин. Якщо напад стенокардії виник у відповідь на емоційну напругу, коли хворий не в змозі контролювати ситуацію, то він може стати затяжним і інтенсивнішим, ніж у відповідь на фізичне навантаження.

Больовий напад упродовж більше 15 хв. вважається за тривалий і вимагає втручання лікаря, тому що в деяких випадках може передувати виникненню гострого інфаркту міокарду.

Структура больового нападу. Болі при стенокардії наростають поступово у вигляді наступаючих один за іншим нападів паління, що посилюються, і стискування. Досягши своєї кульмінації, приблизно однакової по інтенсивності для даного хворого, болі швидко зникають. Тривалість періоду наростання болів завжди значно перевищує тривалість періоду їх виникнення.

Для ангінозного нападу характерна провокація його на морозі або на холодному вітрі, що особливо часто спостерігається вранці при виході із дому. Те ж навантаження, добре переноситиме в комфортних умовах, при морозній та вітряній погоді може спричиняти й напади стенокардії. Напад стенокардії може виникнути навіть при локальному впливі холоду, наприклад, після вживання замороженої їжі або занурення рук в крижану воду. У хворих із стенокардією в найбільш важкому ступені напад може бути спровокований умиванням холодною водою або роздяганням в холодному помешканні.

Емоційне напруження разом з фізичним навантаженням може стати провокуючим чинником нападу стенокардії. Напади ангінних болів також можуть провокуватися гнівом, страхом. Навіть якщо хворий перебуває в стані фізичного спокою, емоційний чинник, збільшуючи число серцевих скорочень і артеріальний тиск, в поєднанні із зростанням викиду катехоламінів, веде до підвищення потреби міокарду в кисні. Отже, такий напад, власне кажучи, є стенокардією напруги (стенокардія емоційного напруження).

Напад стенокардії може виникати в процесі куріння (так звана тютюнова стенокардія).

Чим більше виражена патологія коронарних артерій, тим нижче поріг виникнення болю у відповідь на провокуючі чинники. У хворих із важким ураженням трьох коронарних артерій напади стенокардії виникають у відповідь на мінімальні навантаження, яких важко уникнути. Відмічені розбіжності в реакції хворого різними провокуючими чинниками і навантаженнями знаходять своє відображення у функціональних класах стенокардії.

Напади стенокардії зазвичай полегшує нітрогліцерин. При його впливі відчуття загрудинного дискомфорту проходить повністю або частково. З'ясовувавши ефект нітрогліцерину у хворого, потрібно пам'ятати, що прийнятий під язик препарат розпочинає діяти через 1 – 3 хв. Оскільки часто напад минає спонтанно впродовж 2 або 3 хв., то хворий не завжди може дати точну відповідь – допоміг йому нітрогліцерин чи ні. Крім того, якщо у хворого загрудинний біль вщухає, наприклад, через 10 хв. після прийому нітрогліцерину, лікар не повинен вважати про позитивну дію цього препарату, оскільки її ефект повинен був виявитися раніше.

Напад стенокардії швидше проходить, коли хворий сидить або стоїть. При типовому нападі стенокардії хворі уникають лежати, тому що в положенні на спині збільшується об'єм лівого шлуночку і напруга стінки міокарду, що веде до підвищення внутрішньошлуночкового тиску і зростання засвоєння кисню міокардом. У положенні сидячи або стоячи потреба міокарду в кисні знижується.

Одні хворі сприймають біль спокійно, інші відчувають страх смерті, який може появлятися при тривалому нападі стенокардії, коли хворому своєчасно не надана допомога (під час відсутності нітрогліцерину), а також у хворих з неврозами.

Вегетативна симптоматика може інколи супроводжувати напади стенокардії. У цих випадках спостерігається прискорене дихання, блідість шкіряних покровів, сухість в роті, підвищення артеріального тиску, екстрасістолія, тахікардія, позиви до сечовипускання.

ДІАГНОСТИКА НАПАДІВ СТАБІЛЬНОЇ СТЕНОКАРДІЇ:

А. Кліника – скарги та об'єктивне обстеження;

Б. Інструментальні методи: ЕКГ в період нападу;

В. Біохімічне дослідження крові: холестерин, тригліцериди, ліпопротеїди.

Г. Терапія ех juvantibus - нітрогліцерин 0,5 мг – наступаючий ефект упродовж 1-10 хв.


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 490 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)