АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

МЕДИКО-СОЦІАЛЬШ АСПЕКТИ ВІЛ/СНІДу

1. МЕДИКО-СОЦІАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ ВІЛ/СНІДу ОБУМОВЛЕНЕ:

- ураженням, головним чином, осіб груп "ризику"

- складністю діагностики СНІДу

* високими темпами росту захворюваності та смертності

* великими витратами на організацію медичної допомоги

* великими економічними витратами на соціальну допомогу

* ураженням, головним чином, осіб молодого працездатного віку

* соціальними причинами виникнення та поширення пандемії

- відсутністю засобів профілактики та лікування

2. СОЦІАЛЬНІ ПРИЧИНИ ПОШИРЕННЯ ПАНДЕМІЇ СНІДу:

- війни, катастрофи

* урбанізація в Африці

* гомосексуалізм, наркоманія, проституція

- широке використання крові та її компонентів

* підвищення темпів міграції населення

- постаріння населення

3. ОСНОВНІ СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПАНДЕМІЇ СНІДу:

- темпи зростання числа нових випадків знижуються

* захворюваність щорічно зростає

- захворюваність щорічно знижується

* зменшується середній вік хворих на СНІД

- збільшується середній вік хворих на СНІД

4. НАСЛІДКИ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ВІЛ/СНІДу:

- зниження демографічного навантаження

* збільшення смертності

* економічні втрати

* збільшення потреби в медичній допомозі

- зниження інвалідності

5. ПРОВІДНІ ШЛЯХИ ПЕРЕДАЧІ ВШ-ІНФЕКЦІЇ:

* статевий (гомо-, гетеро-, бісексуальний)

- повітряно-крапельний

* від матері до дитини (антенатальний, інтранатальний, при году­
ванні немовлят молоком матері)

ПО

* кров'яний (донорський, з препаратами крові, з медичними інструментами)

* трансплантаційний

- побутовий

6. ПОКАЗНИКИ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ
ВІЛ/СНІДу:

- рівень госпіталізації

* захворюваність

* розповсюдженість

* інфікованість -летальність

7. В УКРАЇНІ ЗАРАЖЕННЯ ВІЛ-ІНФЕКЦІЄЮ ВІДБУВАЄТЬСЯ
ГОЛОВНИМ ЧИНОМ ВІД:

* співвітчизників

- іноземців
-туристів

8. В УКРАЇНІ НА ОБЛІКУ ЗНАХОДЯТЬСЯ:

* хворі иаСНІДтаВІЛ-інфіковані

- всі підозрювані наВІЛ-інфекцію

9. ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНУ ДОПОМОГУ ХВОРИМ НА
СНІД І ВІЛ-ІНФІКОВАНИМ В УКРАЇНІ НАДАЮТЬ:

* Український центр профілактики та боротьби зі СНІДом

* обласні (міські) центри профілактики та боротьби зі СНІДом

- станції переливання крові

* кабінети довіри

* кабінети інфекційних захворювань поліклінік

* спеціалізовані блоки СНІДу при інфекційних і багатопрофільних лікарнях

- санаторії

10. ПРИНЦИПИ ДИСПАНСЕРНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ВІЛ-
ІНФІКОВАНИМИ ТА ХВОРИМИ НА СНІД:

* доступність

- забезпечення санаторно-курортним лікуванням

* безкоштовність

* конфіденційність

- повне матеріальне забезпечення

* поєднання медичної, психологічної та юридичної допомоги

11. ПЕРЕД- І ПІСЛЯТЕСТОВЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ ПРИ ОБСТЕ­
ЖЕННІ НА ВІЛ/СНІД В УКРАЇНІ ПРОВОДЯТЬ СПЕЦІАЛІСТИ:

- національного комітету зі СНІДу

- Європейського центру моніторингу ВІЛ/СНІДу

* кабінетів довіри

- спеціалізованих блоків СНІДу

12. СТРАТЕГІЯ ТА ТАКТИКА ВИЯВЛЕННЯ ВІЛ-ІНФІКОВАНИХ У
СВІТІ:

* вибірковий епіднагляд

- масовість

* добровільність обстеження

- примусовість

* безкоштовність

13. ПРОФІЛАКТИКА СНІДу ПЕРЕДБАЧАЄ:

* пропаганду заходів профілактики СНІДу серед усіх верств насе­
лення

- вакцинацію "груп ризику"

* профілактику перинатальної передачі ВІЛ-інфекцій

- ізоляцію хворих на СНІД і носіїв

* суворе дотримання норм протиепідемічного режиму в лікувально-профілактичних закладах

* виконання вимог нормативно-правових документів

14. ЦІЛІ ГЛОБАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ВООЗ ПО БОРОТЬБІ ЗІ СНІДом:

* запобігання новим випадкам СНІДу

* допомога ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД

* координація дій всіх країн під егідою ВООЗ

- ізоляція всіх хворих та носіїв

- імунізація проти ВІЛ-іифекції

15. НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА УКРАЇНИ БОРОТЬБИ ЗІ СНЩом
ПЕРЕДБАЧАЄ:

* розгортання регіональних діагностичних центрів

* створення системи моніторингу ВІЛ-інфекцій серед населення

- забезпечення житлом хворих на СНІД

АЛКОГОЛІЗМ І НАРКОМАНІЯ

1. НА ПОШИРЕНІСТЬ АЛКОГОЛІЗМУ ТА НАРКОМАНІЇ ВПЛИ­
ВАЮТЬ ФАКТОРИ:

* соціальні

- клімато-географічні

* біологічні

* психофізіологічні

2. ЯКІ ВІКОВІ ГРУПИ МОЖНА ВІДНЕСТИ ДО ПЕРІОДУ НАЙ­БІЛЬШОГО РИЗИКУ ЗАЛУЧЕННЯ ДО НАРКОТИКІВ (років): -до 15 * 15-19 -20-29 -30-39 -40 і більше

3. СОЦІАЛЬНІ ЧИННИКИ, ЩО СПРИЯЮТЬ ВИНИКНЕННЮ АЛКОГОЛІЗМУ ТА НАРКОМАНІЇ:

- особливості обміну речовин у окремих осіб

* низький освітній та культурний рівень

* погіршення економічної ситуації

- формування стаціонарного типу вікової структури

* неповна чи конфліктна сім'я

* непевність у майбутньому

4. МЕДИКО-БЮЛОПЧНІ ЧИННИКИ, ЩО СПРИЯЮТЬ ВИНИК­
НЕННЮ АЛКОГОЛІЗМУ ТА НАРКОМАНІЇ:

* особливості обміну речовин у окремих осіб

- погіршення економічної ситуації

* розлади функцій печінки, нирок

5. ПРОГНОЗ ЩОДО ПОДАЛЬШОГО ПОШИРЕННЯ АЛКОГО­
ЛІЗМУ ТА НАРКОМАНІЇ:

- сприятливий

* несприятливий

6. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПОШИРЕНОСТІ АЛКОГОЛІЗМУ ТА
НАРКОМАНІЇ:

* збільшення показників захворюваності на алкоголізм та наркоманію

* "омолодження" контингентів

- "постаріння" контингентів

- зменшення частки жінок серед осіб, які вживають алкоголь

* збільшення частки жінок серед осіб, які вживають алкоголь

7. МЕДИКО-БІОЛОПЧНІ НАСЛГДКИ АЛКОГОЛІЗАЦІЇ:

- зростання рівня правопорушень

* підвищення захворюваності та травматизму

- зростання злочинності, сімейні негаразди

* підвищення показників смертності

* скорочення середньої очікуваної тривалості життя

* негативний вплив на здоров'я майбутніх поколінь

8. СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ АЛКОГОЛІЗАЦІЇ:

- підвищення захворюваності

* підвищення рівня правопорушень

* зниження інтелектуального рівня та духовності в суспільстві

* безпритульність дітей

9. ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ АЛКОГОЛІЗАЦІЇ:

* зниження продуктивності праці на виробництві

* зниження якості продукції

* збільшення витрат на лікування хворих і утримання інвалідів

- негативний вплив на здоров'я майбутніх поколінь

- зниження інтелектуального рівня

10. ПРОВІДНА ПРИЧИНА В СТРУКТУРІ СМЕРТНОСТІ СЕРЕД
ОСІБ, ЯКІ ЗЛОВЖИВАЮТЬ АЛКОГОЛЕМ:

- хвороби системи кровообігу

- злоякісні новоутворення

* травматизм

11. ЗЛОВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЕМ СКОРОЧУЄ СЕРЕДНЮ ТРИВА­
ЛІСТЬ ЖИТТЯ НА (років):

-до 10 -10-14 * 15-19 -20 і більше

12. ЯКІ ЗАХОДИ НАЙБІЛЬШ ЕФЕКТИВНІ В БОРОТЬБІ З АЛКОГО­
ЛІЗМОМ:

-обмежувальні -заборонні

- медикаментозні

* сучасні психотерапевтичні

* тривалі загальнодержавні та громадські заходи формування здо­рового способу життя

13.ОСНОВНИМИ ОБ'ЄКТАМИ ПРОТИАЛКОГОЛЬНОЇ ПРОПА­ГАНДИ В СИСТЕМІ СУСПІЛЬНОЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я Є:

* людина, що вживає алкоголь

- часто та тривало хворіючі

* найближче оточення алкоголіка

14.ПЕРВИННА ПРОФІЛАКТИКА АЛКОГОЛІЗМУ ПЕРЕДБАЧАЄ:

- попередження переходу алкоголізму в більш тяжку стадію

* формування установок на тверезість у підростаючого покоління

- раннє виявлення пристрасті до алкоголізму

15.ВТОРИННА ПРОФІЛАКТИКА АЛКОГОЛІЗМУ ПЕРЕДБАЧАЄ:

* раннє виявлення пристрасті до алкоголізму

- формування установок на тверезість у підростаючого покоління

- попередження переходу алкоголізму в більш тяжку стадію

16. ТРЕТИННА ПРОФІЛАКТИКА АЛКОГОЛІЗМУ ПЕРЕДБАЧАЄ:

* попередження переходу алкоголізму в більш тяжку стадію

- раннє виявлення пристрасті до алкоголізму

- формування установок на тверезість у підростаючого покоління

17. МЕДИКО-БІОЛОПЧНІ НАСЛІДКИ НАРКОМАНІЇ:

- зростання рівня правопорушень

* розповсюдження небезпечних захворювань (СИІДу, гепатиту), хвороб, що передаються статевим шляхом

* збільшення рівня психічних розладів

- соціальна деградація споживачів наркотиків

* зростання рівня смертності в молодому віці

* народження перинатально наркозалежних дітей від матерів-
наркоманок

18. СОЦІАЛЬНІ НАСЛІДКИ НАРКОМАНІЇ:

* зростання рівня правопорушень

- збільшення рівня психічних розладів

* соціальна деградація

* зменшення кількості працездатного населення

19. ЕКОНОМІЧНІ НАСЛІДКИ НАРКОМАНІЇ:

- народження перинатально наркозалежних дітей від матерів-
наркоманок

* збільшення витрат на лікування хворих і утримання інвалідів

* економічні збитки на виробництві

- соціальна деградація споживачів наркотиків

20. СПЕЦІАЛІЗОВАНА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПО­МОГА, ПСИХОЛОГІЧНА ТА СОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА ПРИ АЛКОГОЛІЗМІ ТА НАРКОМАНІЇ НАДАЄТЬСЯ:

- сімейними амбулаторіями

* наркологічними диспансерами

* наркологічними лікарнями

* психіатричною службою

* об'єднаннями "анонімних алкоголіків", "анонімних наркоманів"

- діагностичними центрами

V 21. НАЙБІЛЬШ ЕФЕКТИВНІ ЗАХОДИ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ЗЛОВЖИВАННЯ НАРКОТИКАМИ: -заборонні

- медикаментозні

* дії по формуванню здорового способу життя

* превентивне навчання та виховання неповнолітніх

* підготовка фахівців з реалізації профілактичних програм

* координація спільних дій різних організацій, служб і відомств

ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ

ДОПОМОГИ ДОРОСЛОМУ НАСЕЛЕННЮ

1. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЛІКУВАЛЬНО-ПРО­
ФІЛАКТИЧНОЇ ДОПОМОГИ:

* дільнично-територіальний (на засадах сімейної медицини)

- вивчення факторів ризику

- лікування вдома

- участь населення в оздоровчих програмах

* єдність лікувальної та профілактичної допомоги

* забезпечення гарантованого рівня надання безоплатної кваліфіко­ваної медичної допомоги у визначеному законодавством обсязі

* етапність спеціалізованого медичного забезпечення

2. ВИДИ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДОПОМОГИ:

* амбулаторно-поліклінічна

* стаціонарна

* санаторно-курортна

- санітарно-профілактична
-дезінфекційна

* швидка

3. ТИПИ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я, В ЯКИХ НАДАЄТЬСЯ
МЕДИЧНА ДОПОМОГА:

* лікувально-профілактичні

- медичні центри

* санітарно-профілактичні

* фармацевтичні (аптечні)

* медико-соціального захисту -лікарняні

- амбулаторно-поліклінічні

* інші (патологоанатомічні, судмедекспертизи, статистичні та ін.)

4. ПОСАДОВІ ОСОБИ, ЩО БЕРУТЬ УЧАСТЬ В УПРАВЛІННІ
ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИМИ ЗАКЛАДАМИ (ЛПЗ):
*головний лікар(директор)

* завідувач поліклініки

- завідувач інформаційно-аналітичним відділенням

* заступники головного лікаря з різних розділів роботи (з медичної
частини, з економічних питань та інші)

*старша медична сестра

- старші медичні сестри різних відділень

5. ЗГІДНО З ОСНОВАМИ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО ОХО­
РОНУ ЗДОРОВ'Я ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПО­
МОГА МОЖЕ НАДАВАТИСЬ:

* лікувально-профілактичними акредитованими закладами

- санітарно-профілактичними закладами

* службою швидкої медичної допомоги

* окремими медичними працівниками, які мають ліцензію

6. ГРУПИ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ (ЛПЗ):

- центри здоров'я

* лікарняні (багатопрофільні та спеціалізовані)

* переливання крові, швидкої та екстреної медичної допомоги

* лікувально-профілактичні особливого типу

- санітарно-профілактичні

* диспансери

* амбулаторно-поліклінічні

* санаторно-курортні

- будинки дитини

7. АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНУ ДОПОМОГУ НАДАЮТЬ У:

* фельдшерсько-акушерських пунктах

* консультативно-діагностичних центрах

- станціях швидкої допомоги

- пологових будинках

* здоровпунктах

- санаторіях

* амбулаторіях

* поліклініках

* консультаціях

* диспансерах

8. СТАЦІОНАРНУ ДОПОМОГУ НАДАЮТЬ У:

* лікарнях загального профілю

* спеціалізованих лікарнях

пі

* медичних центрах

- санаторіях

- центрах здоров'я

* диспансерах

9. ДІАПАЗОН І ЯКІСТЬ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА ПОСЛУГ
ВИЗНАЧАЮТЬ:

* професіоналізм і кваліфікація лікарів

* психологічна готовність населення піклуватися про стан свого здоров'я

- зростання фонду лікарняних ліжок

* достатня технічна забезпеченість закладів охорони здоров'я

- потреба в кадрах

* компетентність керівників закладів охорони здоров'я в питаннях менеджменту

* проведення ліцензування та акредитації лікувальио-профілактич-нихзакладів

10. ОСНОВНИМИ ЗАВДАННЯМИ ПРОВЕДЕННЯ ЛІЦЕНЗУВАННЯ
ТА АКРЕДИТАЦІЇ Є:

* визначення можливостей і підтвердження права лікувально-
профілактичного закладу чи фізичної особи надавати медичну
допомогу в обсязі та якості не нижче встановлених стандартів

- визначення вартості медичної допомоги та послуг, що надаються

* захист інтересів споживача медичної допомоги та послуг на дер­жавному рівні

* забезпечення управління діяльністю лікувально-профілактичпих закладів незалежно від форм власності, перш за все щодо якості медичноїдопомоги

11. ПОНЯТТЯ "СТАНДАРТ" У ОХОРОНІ ЗДОРОВ'Я ВКЛЮЧАЄ:

* затверджений повний перелікумов, котрих необхідно дотримува­
тись у процесі роботи з метою досягнення відповідного кінцевого
результату

- перелік відповідного обладнання

12. ЛІЦЕНЗУВАННЮ ПІДЛЯГАЮТЬ:

* усі лікувально-профілактичні заклади незалежно від форм
власності

- всі санітарно-профілактичні заклади

* особи, що займаються індивідуальною медичною діяльністю

* особи, що одержали дипломи цілителя та мають намір займатись народною медициною

13. ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА ЗАЛЕЖНО ВІД
СТУПЕНЯ СКЛАДНОСТІ її НАДАННЯ МОЖЕ БУТИ:

* первинною

- профілактичною
-змішаною

* вторинною (спеціалізованою)

* третинною (вузькоспеціалізованою)

14. ПЕРВИННА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА ЯК
СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ
ДОПОМОГИ (ПМСД) ПЕРЕДБАЧАЄ:

* консультацію лікаря загальної практики (сімейного) -лікування в спеціалізованих відділеннях лікарень

* діагностику та лікування основних найбільш поширених захво­рювань

* проведення профілактичних заходів

* направлення хворого для надання спеціалізованої та високоспеці-ал ізованої допомоги

* просту діагностику

* надання невідкладної допомоги

- лікування в диспансерах

15. ПОНЯТТЯ "ПЕРВИННА МЕДИКО-САНІТАРНА ДОПОМОГА",
ГОЛОВНОЮ ОСОБОЮ В ЯКІЙ Є СІМЕЙНИЙ ЛІКАР,
ВКЛЮЧАЄ:

* лікування значної частини найбільш поширених захворювань

* сприяння в організації раціонального харчування в забезпеченні доброякісною водою, в проведенні санітарно-оздоровчих заходів

- надання високоспеціалізованоїдопомоги

* імунізацію населення проти основних інфекційних захворювань

* охорону здоров'я матері та дитини

- надання допомоги при захворюваннях, які рідко зустрічаються

* допомогу в вирішенні медико-соціальних проблем родини

16. ОСНОВНИЙ ОБСЯГ АМБУЛАТОРНО-ПОЛІКЛІНІЧНОЇ ДОПО­
МОГИ ПОВИНЕН ЗДІЙСНЮВАТИСЬ:

*терапевтами та педіатрами (лікарями загальної практики, сімей­
ними лікарями)

- невропатологами

- хірургами

- алергологами

17. ВИДИ ЛІКАРСЬКИХ ДІЛЬНИЦЬ:

* територіальна терапевтична

* територіальна педіатрична

- територіальна хірургічна

* акушерсько-гінекологічна

* цехова терапевтична

- змішана

- територіальна неврологічна

* сільська лікарська

18.ПІД ВТОРИННОЮ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ РОЗУМІЮТЬ:

* кваліфіковане консультування, діагностику та лікування лікарями-
спеціалістами

-лікування основних найбільш поширених захворювань

19.ТРЕТИННА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА НАДАЄТЬСЯ ЛІКАРЯМИ АБО ГРУПОЮ ЛІКАРІВ, ЩО МАЮТЬ ПІДГОТОВ КУ В ГАЛУЗІ:

* складних щодо діагностики і лікування хвороб

- проведення профілактичних оглядів

* хвороб, що рідко зустрічаються

- проведення диспансеризації

20.ПЕРВИННА ТА ВТОРИННА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА МІСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ НАДАЄТЬСЯ В:

- обласних лікарнях

* самостійних поліклініках

* лікарнях

- профілакторіях

* амбулаторіях

- ї 21. ПЕРВИННА ТА ВТОРИННА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ МОЖЕ НАДАВА­ТИСЬ У:

- обласних лікарнях

*дільничних лікарнях

*лікарських амбулаторіях

- профілакторіях

* районних лікарнях

,,(,22.ТРЕТИННА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНА ДОПОМОГА МІСЬКОМУ ТА СІЛЬСЬКОМУ НАСЕЛЕННЮ МОЖЕ НАДАВА­ТИСЬ У:

- сімейних лабораторіях

* спеціалізованих лікарнях

- центрах здоров'я

*диспансерах

*діагностичних центрах

*медичних центрах

- поліклінічних відділеннях об'єднаних лікарень (поліклініках)

і 23. ВИДИ МЕДИЧНИХ ЦЕНТРІВ:

- багатопрофільні

*монопрофільні (спеціалізовані)

*для обслуговування окремих категорій населення (тих, хто постраж­дали від наслідків аварії на ЧАЕС; вагітних, породіль, дітей)

- по підготовці кадрів для охорони здоров'я (парамедиків)

24. СТРУКТУРА МЕДИЧНОГО ЦЕНТРУ (НА ПРИКЛАДІ ПЕРИ-
НАТАЛЬНОГО ЦЕНТРУ):

*допоміжне та лікувально-діагностичне відділення (кабінет)

*лікувальні відділення

*реабілітаційне відділення

*приймальне відділення

- відділення екстреної допомоги

- санаторно-курортне відділення

25. РОЗДІЛИ РОБОТИ МЕДИЧНИХ ЦЕНТРІВ:

* лікувально-діагностична

- соціально-правова

* організаційно-методична

- проведення попередніх медичних оглядів

* наукова

26. ЗМІСТ РОБОТИ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ МЕДИЧНИХ ЦЕНТРІВ:

* консультативний прийом хворих і осіб груп ризику

* амбулаторне і стаціонарне лікування (консервативне та опе­
ративне)

* лабораторно-інструментальне обстеження хворих і осіб груп ризику

- диспансерне спостереження за всіма хворими конкретного профілю

* аналіз захворюваності та якості лікування хворих у різних закладах
області (міста)

- збір даних про захворюваність і якість лікування хворих у різних
лікувально-профілактичних закладах області (міста)
*організаційно-методичне керівництво медичною допомогою від­
повідного профілю

* підвищення кваліфікації лікарів

- проведення цільових профілактичних оглядів

27.НЕДОЛІКИ В РОЗВИТКУ ПОЗАЛІКАРНЯНОІ' ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ:

* значна участь лікарів-спеціалістів у первинному обслуговуванні хворих

* невідповідність співвідношення грошових коштів, що витрача­ються та обсягів допомоги, яка надається в стаціонарі та поліклініці

* недостатній рівень амбулаторно-поліклінічної допомоги

- необгрунтована госпіталізація хворих, які могли б лікуватись у
амбулаторно-поліклінічних закладах

* економічно невиправдане та необгрунтоване з медичної точки
зору збільшення обсягу швидкої медичної допомоги

- збільшення обсягу лікування в денних стаціонарах

28. НЕДОЛІКИ В РОЗВИТКУ СТАЦІОНАРНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ:

* значні рівні госпіталізації

- розширення мережі денних стаціонарів

* значна тривалість перебування хворих у стаціонарах

* недостатнє використання фонду лікарняних ліжок

- низький процент відбору хворих на ліжко

29.ПОТРЕБА В РЕФОРМУВАННІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В УКРАЇНІ ЗУМОВЛЕНА ТАКИМИ ЧИННИКАМИ:

- зростанням вимог насамперед до збільшення обсягу лікувально-
профілактичної допомоги

* зростанням вимог до покращання якості лікувально-профілак­тичної допомоги

* зростанням вартості медичної допомоги

- зменшенням вартості медичної допомоги

* незадоволеністю населення якістю лікувально-профілактичної
допомоги

* необхідністю перерозподілу обсягу медичної допомоги між
лікувально-профілактичними закладами різних рівнів медичного
забезпечення

30. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАР­
НОЇ ДОПОМОГИ:

* поступова заміна лікарів-спеціалістів лікарями загальної практики (сімейними лікарями)

* значне збільшення обсягу медичної допомоги, що надається ліка-рями-спеціалістами в амбулаторно-поліклінічних умовах

- обмеження функцій долікарських кабінетів поліклінік

* надання населенню мікрорайону міста лікувально-профілактич­ної допомоги за принципом сімейної медицини

* значне поширення домашніх та денних стаціонарів

- розширення показань для госпіталізації хворих до стаціонару

* перенесення окремих видів лікувально-профілактичної допомоги
зі стаціонарів до структур первинної медико-санітарноїдопомоги

31. ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОТИ ДЕРЖАВНИХ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІ­
ЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ У СУЧАСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ УМО­
ВАХ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД:

* наявності відповідної законодавчої бази

- централізованого управління економічною діяльністю закладів
охорони здоров'я

* перебудови механізму управління системою охорони здоров'я з
урахуванням розширення прав лікувально-профілактичних закладів

- достатнього бюджетного фінансування за нормативами з розра­
хунку на 1 ліжко, на 1 відвідування поліклініки

* достатнього бюджетного фінансування за нормативами з розра­хунку на 1 жителя

* збільшення обсягу та підвищення якості амбулаторно-поліклініч­ної допомоги

- суттєвого скорочення фонду лікарняних ліжок

* інтенсифікації діяльності стаціонару

* взаємодії закладів охорони здоров'я з іншими галузями та струк­турами

32.ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я:

- підвищення рівня госпіталізації

* пріоритетний розвиток ПМСД з переходом до надання медичної допомоги на засадах сімейного лікаря

* створення системи соціальних гарантій щодо забезпечення ліками соціально-незахищених верств населення та хворих на окремі захворювання

* підвищення якості підготовки фахівців

- значне зростання обсягу швидкої медичної допомоги

* відновлення системи загальної диспансеризації населення

33.НАПРЯМИ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДО­РОВ'Я:

* пріоритетний розвиток первинної медико-санітарної допомоги

- суттєве зростання рівня госпіталізації

* створення єдиного медичного простору медичних послуг

* запровадження загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування

- значне збільшення обсягу швидкої медичної допомоги

34. МЕДИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ЄДИНОГО МЕ­ДИЧНОГО ПРОСТОРУ:

* чітке дотримання рівнів надання медичної допомоги

- скорочення ліжкового фонду

* поліпшення спадкоємності

* підвищення якості медичної допомоги

- розширення мережі центрів планування сім'ї

* покращання здоров'я населення

і 35. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ЄДИНОГО
^Г! МЕДИЧНОГО ПРОСТОРУ:

- поліпшення спадкоємності між різними ЛПЗ

* оптимізація та скорочення ліжкового фонду

* ефективне використання кадрових і матеріальних ресурсів

- відновлення системи загальної диспансеризації населення

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 912 | Нарушение авторских прав