 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Завдання 3. Обчислення відхилення основного обміну у людини за формулою Ріда.Матеріали та обладнання: сфігмоманометр, фонендоскоп, секундомір, мікрокалькулятор. У досліджуваного визначають частоту пульсу i артеріальний тиск за способом Короткова три рази з інтервалами 2 хв, дотримуючи умов, необхідних душ визначення основного обміну. Процент відхилення основного обміну від норми обчислюють за формулою Ріда: ПВ=0,75х(ЧП+АТпх0,74)-72 де ПВ - процент відхилення основного обміну від норми, ЧП - частота пульсу, АТп - пульсовий тиск, рівний різниці між систолічним та діастолічним артеріальним тиском. Числові величини частоти пульсу i артеріального тиску беруть як середнє арифметичне трьох вимірів. Приклад: пульс 75 уд/хв, артеріальний тиск 120/80 мм.рт.ст. Відхилення основного обміну дорівнює 0,75х(75+40х0,74)-72=6,45%. Отже, основний обмін у досліджуваного підвищений на 6,45%. Відхилення основного обміну у межах 10% вважають нормальним. Оформити протокол. Обчислити величину відхилення основного обміну за формулою Ріда у процентах i в кілоджоулях на основі раніше розрахованого основного раніше за таблицями. Зробити висновки.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ 1. Як відіб'ється на величині основного обману споживання людиною напередодні дослідження їжі, багатої білками? 2. Як змінюється основний обмін, якщо визначати його: а) при температурі навколишнього середовища, що викликає відчуття холоду; б) у задушливому приміщенні, повітря якого містить великий процент СО2 3. У кого з двох досліджуваних: чоловіка 30 років, зріст якого 176 см i вага 76 кг, або жінки 35 років, зростом 156 см та вагою 60 кг рівень основного обміну у нормі вище? 4.Як змінюється рівень енергетичного обміну у людини, що спить, у порівнянні з його основним обміном? 5.Як розрахувати рівень основного обміну по спірометоболограмі та за допомогою таблиць? 6.Як визначити процент відхилення основного обміну. Таблиця для poзрахунку основного обміну у чоловіків та жінок за масою.
Таблиця розрахунку основного обміну у чоловіків за зростом та вагою, кДж/добу
Таблиця розрахунку основного обману у жінок за зростом та віком, кДж/добу
Лабораторна робота № 17,18 Тема: Розрахунок енерговитрат організму за добу. Складання харчового раціону. Мета: Освоїти методику складання харчового раціону. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ 1. Обмін білків. Значення білків для життєдіяльності організму. 2. Азотистий баланс, коефіцієнт виснаження. 3. Значення вуглеводів для організму. Обмін вуглеводів. 4.Обмін ліпідів. 5.Добова потреба людини в білках, жирах та вуглеводах. 6.Водно-сольовий обмін. 7.Значення вітамінів для життєдіяльності організму. 8.Вміст вітамінів у харчових продуктах. 9.Регуляція обміну речовин. Матеріали та обладнання: таблиці витрати енергії при різних видах діяльності, хімічного складу та енергетичної цінності харчових продуктів, мікрокалькулятор. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ При складанні добового раціону виходять із енергетичних витрат організму, його потреб у харчових речовинах, енергетичних коефіцієнтів та коефіцієнтів засвоюваності речовин. Енергетична цінність добового харчового раціону має відповідати енерговитратам організму, Загальні енергетичні витрати визначаються основним обміном, специфічно-динамічною дією їжі та додатковим обміном. 1. Обчислити величину основного обміну. При виконанні цього пункту користуються даними, що одержані при виконанні лабораторної роботи № 16. 2. Визначити добову витрату енергії. Знаючи величину основного обміну обчислюють добову витрату енергії, беручи до уваги показники, що приведені в табл. 17.1. Приклад розрахунку: основний обмін у досліджуваного дорівнює 65 ккал/год. Витрата енергії за 8 год сну: 65x8x0,9=468 ккал. Аналогічно обчислюють витрати енергії при інших видах діяльності. Склавши одержані числа, визначають добову витрату енергії. В першій третині вагітності добова потреба в енергії зростає на 628 кДж (150 ккал), а в подальшому на 1465-2093 кДж (350-500 ккал). Жінки, що годують груддю потребують додатково не менше 2303 кДж (350-500 ккал) щоденно. 3. При обчисленні кількості енергії, що має спожити організм за добу, враховують специфічно-динамічну дію їжі, яка характеризує енергетичні витрати організму, пов'язані зі споживанням, засвоєнням їжі i залежить, насамперед, від хімічного складу їжі. Специфічно-динамічна дія білків становить 30-40%, вуглеводів відповідно - 4-7%, а жирів - 2-4%. Енергетичні витрати організму, пов'язані зі специфічно-динамічною дією змішаного харчового раціону, в середньому складають 10% від його загальної енергетичної цінності. Таким чином, з метою визначення кількості енергії, яку має спожити організм за добу (з урахуванням специфічно-динамічної дії їжі), необхідно збільшити на 10% показники добової витрати енергії, що були отримані в пункті 2. 4. Для остаточного розрахунку кількості енергії, що має спожити організм за добу, необхідно врахувати коефіцієнт засвоюваності їжі. Коефіцієнт засвоюваності відображає процент використання харчових продуктів організмом здорової людини; в середньому при змішаному харчуванні він складає близько 90%. 3 продуктів тваринного походження харчові речовини засвоюються більш повно, ніж з рослинних. Коефіцієнти засвоюваності для окремих харчових речовин складають: білки - 84,5%, жири - 94%, вуглеводи - 95,6%. Для того, щоб врахувати коефіцієнт засвоюваності їжі при визначенні добової енергетичної цінності харчового раціону до величини, що була розрахована в пункті 3, додають 10%. Отримані таким чином показники характеризують кількість енергії, що має бути спожита організмом для надолуження енерговитрат, пов'язаних з життєдіяльностю людини протягом доби. 5. Обчислюють кількість білків, жирів та вуглеводів, яку необхідно ввести в добовий харчовий раціон для відшкодування енерговитрат. При цьому виходять з необхідності мати не менше 0,8 г білка в розрахунку на 1 кг маси тіла, з них не менше 50% тваринного білка. Добова норма жиру складає 0,9-1,0 обчисленої норми білка, при цьому не менше 15-20% мають становити рослинні олії. Решту витраченої енергії поповнюють за рахунок вуглеводів. Таким чином, співвідношення білків, жирів та вуглеводів у раціоні має становити 1:1:4 i більше. Кількість кілокалорій, що має спожити організм у вигляді білків, жирів та вуглеводів, розраховують виходячи з величини, визначеної в пункті 4. В подальшому вираховують кількість білків, жирів та вуглеводів, що має спожити організм для надолуження енергетичних витрат у грамах. Для цього використовують калоричні коефіцієнти (кількість енергії, що виділяється при згоранні 1 г речовини). Калоричний коефіцієнт для білків та вуглеводів становить - 4,1 ккал, а для жирів -9,3 ккал. 6. Користуючись таблицею хімічного складу та енергетичної цінності харчових продуктів (табл. 17.2), визначають добовий набір продуктів, їх кількість (г/добу), обчислюючи вміст білків, жирів, вуглеводів i енергії. Запис ведуть у таблиці. Приблизна форма таблиці для складання харчового раціону.
7. Розподіляють харчовий раціон на чотири прийоми за енергетичною цінністю: перший сніданок - 25-30%, другий сніданок - 10-15%, обід - 35-40%, вечеря (за 2 години до сну) - 20-25%. Добову потребу енергії приймають за 100%. Приклад: добова потреба енергії становить 9620 кДж. Пишуть пропорцію: 9620 - 100%, 25% - х; х=9620х25:100=2405 кДж. Оформляють протокол роботи. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ 1. Принципи складання харчового раціону. 2. 3 якого розрахунку нормують кількість білків, жирів та вуглеводів в раціоні? 3.Як правильно розподілити добовий раціон на чотири прийоми? Таблиця 17.1 Витрати енергії при різних видах діяльності (за О.П. Молчановою та ін.)
Таблиця 17.2 Хімічний склад та енергетична цінність харчових продуктів (в перерахунку на 100 г їстівної частини продукту).
3.
2. Лабораторна робота № 24,25 Тема: Вивчення рецепції на прикладі зорового аналізатора. Мета: Ознайомитись з функціональними особливостями зорового анализатора людини. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ 1.Загальні властивості аналізаторів. 2.Класифікація сенсорних систем. 3.Збуджуваність та адаптація рецепторів. 4.Закони Вебера-Фехнера. 5.Будова ока. 6.Рефракція ока та її аномалії. 7.Акомодація ока, її механізм. 8.Фізіологічні властивості зорового аналізатора. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 736 | Нарушение авторских прав |