АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Проба з фізичним навантаженням.

Ортостатична проба.

Регуляторні гемодинамічні реакції на переміну положення тіла досліджують шляхом вимірювання частоти серцевих скорочень та артеріального тиску через певні проміжки часу після переходу людини з горизонтального положення у вертикальне. Критерієм для оцінки результатів ортостатичної проби служить АТ_Д.

Гемодинамічну реакцію вважають нормальною, якщо через 10 хв після переходу людини у вертикальне положення АТ_Д знижується не більше як на 5 мм.рт.ст., а АТ_С змінюється в межах ±5%. ЧСС в середньому збільшується на 30%, а СОК зменшується на 40%.

При гіпердіастолічній ортостатичній гіпотензії (80-85% ycix патологічних відхилень) АТ_Д підвищується більш як на 5 мм.рт.ст., а АТ_С знижується на ще більшу величину. Спостерігається значне збільшення ЧСС та зменшення СОК. Підвищення АТ_Д (обумовлене вираженим звуженням резистивних судин) та ЧСС при такому типі реакції пов'язані зi значною активацією симпатичної нервової системи.

У випадку гіподіастолічної ортостатичної гіпотензії знижується як АТ_С так i АТ_Д; АТ_П змінюється незначно, ЧСС майже не збільшується, СОК зменшується помірно. Зміни артеріального тиску та частоти серцевих скорочень при такому типі реакції обумовлені слабо вираженим підвищенням тонусу симпатичної нервової системи.

Оформити протокол. Результати досліду занести до таблиці (табл. 9.1). На основі аналізу отриманих даних зробити висновок про характер реакції серцево-судинної системи досліджуваного на ортостатичну пробу.

Таблиця 9.1 Показники гемо- та кардіодинаміки при проведенні ортостатичної проби.

Проба з фізичним навантаженням.

У досліджуваного в положенні сидячи після 3-5 хв відпочинку вимірюють частоту пульсу та артеріальний тиск. При проведенні проби з фізичним навантаженням досліджуваному пропонують виконати 20 присідань за 30 сек. Після цього у нього в положенні сидячи вимірюють кров'яний тиск та визначають частоту пульсу на початку кожної з 5 хв дослідження.

Функціональний стан серцево-судинної системи оцінюють за наступними параметрами. В нормі після 20 присідань ЧСС повинна збільшитись на 6-8 уд за 10 сек (у тренованих людей - на 1-2 уд). Якщо ЧСС збільшується більше 8 ударів за 10 сек, говорять про патологічну реакцію серцево-судинної системи на запропоноване фізичне навантаження. Нормал1защя ЧСС має спостерігатись протягом 2-oї хвилини. Паралельно нормалізується i кров'яний тиск. Оцінку реакції серцево-судинної системи слід проводити за схемою Летунова:

1. Нормотонічний тип реакції. Спостерігається у здорових нетренованих людей, а також у спортсменів в стані високої тренованості. При даному типі реакції спостерігається збільшення ЧСС не більше як на 8 ударів за 10 сек. Підвищується АТ_С АТ_Д - знижується або не змінюється, АТ_П при цьому підвищується. Час відновлення частоти серцевих скорочень та артеріального тиску не перевищує 3 хв.

2. Гіпертонічний тип реакції. Характерний для гіпертоніків та людей похилого віку, що страждають атеросклерозом; спостерігається у молодих спортсменів внаслідок форсованих тренувань з великими навантаженнями, Функціональна проба викликає значне прискорення пульсу, значне підвищення АТ_С (до 180-200 мм.рт.ст.). АТ_Д не змінюється або дещо підвищується. Пульсовий тиск зростає за рахунок значного підвищення максимального тиску.

3. Астенічний тип реакції. Спостерігається при недостатніх функціональних можливостях серця (перенапруження або ураження міокарда). Після навантаження значно прискорюється пульс, незначно підвищується АТ_С (іноді він не змінюється або навіть знижується), підвищується АТ_Д та зменшується АТ_П. У таких випадках відновлення частоти серцевих скорочень та артеріального тиску відбувається повільно.

4. Дістонічний тип реакції. Спостер1гаеться при вегето-судинних порушеннях, неврозах, а також у спортсменів в стані перетренованості Даний тип реакції характеризується значним прискоренням пульсу, значним підвищенням АТ_С (іноді до 200-220 мм.рт.ст.) при падінні АТ_Д до нуля (феномен безкінечного тону). Час відновлення частоти серцевих скорочень та артеріального тиску уповільнений.

Оформити протокол. Результати досліду занести до таблиці (табл. 9.2). На основі аналізу отриманих даних зробити висновок про характер реакції серцево-судинної системи досліджуваного на пробу з фізичним навантаженням.

Таблиця 9.2 Показники гемодинаміки при виконанні проби з фізичним навантаженням.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Поняття про функціональні проби серцево-судинної системи.

2. Види функціональних проб та умови їх виконання.

3. Типи реакції серцево-судинної системи на ортостатичну пробу.

4. Типи реакції серцево-судинної системи на пробу з фізичним навантаженням

5. Чим можна пояснити різке підвищення або зниження артеріального тиску при виконанні функціональних проб?

Лабораторна робота № 11

Семінарське заняття № 2. “Фізіологія кровообігу".

Мета: З'ясувати ефективність засвоєння теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

1. Загальна характеристика серцево-судинної системи.

2. Фізіологічні властивості серцевого м’яза.

3. Фази серцевого циклу.

4. Методи дослідження роботи серця (ЕКГ, ФКГ, БКГ, ВКГ).

5. Математачний аналіз серцевого ритму та його показники (мода, амплітуда моди, варіаційний розмах, індекс напруг).

6. Характеристика показників кардіодинаміки (ЧСС, СОК, сила скорочення міокарда, об’єм серця).

7. Регуляція роботи серця.

8. Артеріальний тиск, його види та методи дослідження.

9. Артеріальний пульс та його властивості.

10. Особливості кровообігу у мікроциркулярному руслі.

11. Фактори, що обумовлюють рух крові по венам.

12. Характеристика показників гемодинаміки (артеріальний та венозний тиск, лінійна та об'ємна швидкість руху крові, загальннй периферійний oпip судин, ХОК).

13. Нейро-гуморальна регуляція тонусу судин.

14. Особливості кровообігу при м'язовій роботі.

Лабораторна робота № 12,13

Тема: Дослідження зовнішнього дихання людини методами cпipoметрії та спірографії.

Мета: Ознайомитись з методиками визначення показників зовнішнього дихання людини та обчислити їx теоретичні (належні) фізіологічні величини.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

1. Сутність та значення дихання. Система органів дихання людини.

2. Механізм вдиху та видиху.

3. Показники зовнішнього дихання. Методи їx дослідження та значення для оцінки дихальної функції.

4. Газообмін у легенях.

5. Транспорт газів кров'ю.

6. Обмін газів у тканинах.

Матеріали та обладнання: спірометр, спірограф, загубник, спирт, вата, ростомір, мікрокалькулятор.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 672 | Нарушение авторских прав