АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах

Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням являє собою невід`ємну частину навчального процесу та медичного обслуговування учнів у загальноосвітньому навчальному закладі що включає у свою структуру заходи, спрямовані на оптимізацію, безпеку та ефективність фізичної культури.

Медико-педагогічний контроль є необхідним компонентом педагогічного процесу, що забезпечує своєчасне визначення рівня функціональних можливостей організму учнів, адекватність фізичних навантажень та раннє виявлення ознак хвороб і ушкоджень.

Медико-педагогічний контроль здійснюється медичним персоналом лікувально-профілактичних закладів, медичними та педагогічними працівниками навчального закладу.

Оздоровчий ефект занять фізичною культурою забезпечується за умови повної відповідності фізичного навантаження функціональним можливостям організму. У свою чергу, функціональний стан організму характеризує ефективність і раціональність організації фізичного виховання у навчальному закладі.

Необхідно зазначити, що метою медико-педагогічного контролю є: визначення стану здоров’я, фізичного розвитку і функціонального стану організму учнів, які займаються фізичною культурою, оптимізація рухової активності школярів та вирішення питань щодо відповідності фізичних навантажень стану здоров’я та функціональним можливостям учнів навчальних закладів.

Як основні завдання медико-педагогічного контролю слід визначити:

· визначення рівня фізичного розвитку, стану здоров’я, функціональних можливостей організму та рівня розвитку рухових навичок учня з метою диференціації засобів і форм фізичного виховання та дозування фізичного навантаження;

· систематичне спостереження за динамікою показників фізичного розвитку, стану здоров’я та розвитку локомоторних функцій учнів під впливом фізичних вправ, загартовування та інших засобів біокорекції для оцінки їх оздоровчого ефекту;

· виявлення функціональних відхилень і ранніх симптомів хвороб, що виникають під час занять фізичною культурою;

· профілактика шкільного, в тому числі спортивного, травматизму;

· проведення санітарно-освітньої роботи та гігієнічного виховання учнів.

Організацію медико-педагогічного контролю в навчальному закладі забезпечує його керівник. Водночас оцінку стану здоров’я учнів з подальшим розподілом їх на групи для занять фізичною культурою здійснює медичний працівник навчального закладу за результатами:

· обов’язкових медичних профілактичних оглядів (рівень та гармонійність фізичного розвитку, наявність захворювань чи вад розвитку, травм, гострих хронічних захворювань, частота та тривалість захворювань, патологічна враженість);

· функціональних проб з дозованим фізичним навантаженням (визначення рівня функціонального стану організму);

· медико-педагогічних спостережень за різними формами фізичного виховання у навчальному закладі.

Основними формами медико-педагогічного контролю є:

· медико-педагогічні спостереження під час уроків з фізичного виховання, динамічної перерви, занять спортивних секцій, змагань та інших форм фізичного виховання;

· диспансерний облік учнів, які за станом здоров’я займаються в підготовчій та спеціальній групах;

· оцінка санітарно-гігієнічного стану місць проведення уроків та інших форм фізичного виховання;

· медико-педагогічні консультації з питань фізичного виховання;

· медичний супровід змагань та туристичних походів;

· профілактика шкільного, в тому числі спортивного, травматизму;

· санітарно-освітня робота;

· контроль за ефективністю організації фізичного виховання у навчальних закладах.

Медико-педагогічний контроль входить до обов’язкових функцій медичних і педагогічних працівників навчального закладу. І, отже, медико-педагогічне спостереження має здійснюватися згідно з кратністю проведення спеціалістами медико-педагогічного спостереження за уроками фізичного виховання у 1 – 11-х класах загальноосвітнього навчального закладу (табл. 4).

Таблиця 4

Орієнтовна кратність проведення спеціалістами медико-педагогічного спостереження за уроками фізичного виховання у 1 – 12-х класах загальноосвітнього навчального закладу

Примітка:

* Для одного потоку класів.

** Для кожного класу.

*** МПК – медико-педагогічний контроль.

Питання щодо ефективності організації шкільного фізичного виховання розглядається на педагогічній раді 2 рази на рік.

Медико-педагогічне спостереження проводиться медичним працівником (лікарем, медсестрою) разом з вчителем безпосередньо під час уроків з фізичного виховання, динамічної перерви, занять спортивних секцій, змагань та інших форм фізичного виховання.

Під час медико-педагогічного спостереження вирішуються наступні завдання:

· ознайомлення з навчально-методичною документацією (класний журнал, календарно-тематичний план, конспект уроку);

· контроль за навантаженням учнів, що віднесені за станом здоров’я до основної, підготовчої та спеціальної груп, під час проведення уроків із фізичної культури;

· оцінка методики проведення уроків із фізичної культури та фізкультурно-оздоровчих заходів, матеріально-технічного забезпечення, відповідність нормативам щодо забезпечення обладнанням та інвентарем, їх справність;

· оцінка гігієнічних умов місць проведення уроків із фізичної культури (температура та вологість повітря, ефективність вентиляції, рівень освітленості, якість і своєчасність вологого прибирання приміщень, дотримання правил техніки безпеки, наявність засобів першої медичної допомоги тощо);

· контроль за відповідністю одягу та взуття умовам проведення занять;

· контроль за відповідністю фізичного навантаження статі учнів;

· вивчення реакції організму дітей у відповідь на фізичне навантаження та хронометраж проведення уроку.

В ході проведення хронометражних спостережень ураховують, що вступна частина (3-5 хвилин) передбачає організацію колективу та його підготовку до уроку, підготовча частина (12-15 хвилин) зумовлює проведення загальної фізичної підготовки, основна частина (20-25 хвилин), яка власне є темою уроку, поділяється на 2 періоди, а саме: періоди формування рухових навичок та рухливої гри, заключна частина (3-5 хвилин) повинна забезпечити приведення організму до вихідного стану.

Під час проведення уроку враховуються основні зовнішні ознаки втоми: колір шкіри обличчя, пітливість, характер дихання і рухів, міміка, увага і самопочуття учнів за схемою візуального визначення втоми учнів під час фізичного навантаження (табл.. 5).

Таблиця 5

Схема візуального визначення втоми учнів під час фізичного навантаження

Для оцінки ефективності уроку використовуються хронометражні спостереження, які дозволяють обчислити та загальну щільність уроку.

Загальна щільність уроку (ЗЩУ) визначається відношенням доцільно витраченого часу з точки зору педагогічної діяльності до загальної тривалості уроку:

ЗЩУ= сума раціонально витраченого часу х 100 %.

Відповідно до гігієнічних вимог величина загальної щільності уроку має становити не менше ніж 80-90%.

Загальна щільність включає у свою структуру: виконання учнями вправ (стройові, загальнорозвивальні вправи, вправи на увагу, підвідні, основні вправи, ігри, перевірка домашнього завдання); сприйняття (повідомлення і закріплення теоретичної інформації, інструктаж, спостереження за виконанням вправ, керівництво, використання наочних та технічних засобів); відпочинок (відпочинок між підходами, очікування черги до спортивного снаряда); допоміжні дії (страховка, корекція, перестроювання, перехід до інших снарядів, підготовка до уроку, прибирання обладнання); а також простій з вини вчителя і учнів (передчасне закінчення уроку, пошук інвентарю, тривале переодягання учнів).

Показник моторної (рухової) щільності уроку (М(Р)ЩУ) розраховується за формулою:

М(Р)ЩУ= сума часу, витраченого однією дитиною на виконання різних рухів, х 100 %.

Так, наприклад, якщо за 45 хвилин уроку загальна тривалість занять фізичними вправами однією дитиною становила 30 хвилин, то МЩУ становитиме:

30 хв. х 100%: 45 хв. = 66%.

Відповідно до гігієнічних вимог величина моторної (рухової) щільності уроку має становити не менше 60%

Графічним зображенням реакції серцево-судинної системи (частоти серцевих скорочень) у відповідь на фізичне навантаження є фізіологічна крива оцінки реакції учня на фізичне навантаження

Для визначення фізіологічної кривої оцінки реакції учнів у відповідь на фізичне навантаження о дночасно з хронометражем складових частин уроку фізичного виховання у 2–3-х учнів різної статі, які обираються об’єктами спостереження за критеріями достатньої активності, дисциплінованості та середньої фізичної підготовленості, проводять пульсометрію. За стандартом підрахунок проводять протягом 10 с. Обов’язковим є вимірювання частоти серцевих скорочень до уроку та після його закінчення.

Частоту серцевих скорочень вимірюють до початку занять, після вступної частини уроку, після проведення загальних вправ, після рухової гри, після заключної частини уроку та через 3-5 хв. після закінчення уроку.

Графічне зображення кривої фізичного навантаження будується з дотриманням наступних умов: по осі абсцис від вихідної точки відкладають час уроку із зазначенням його частин, по осі ординат – частоту серцевих скорочень за 1 хв., починаючи шкалу осі із вихідної точки “60”. За умови правильної побудови уроку фізіологічна крива повинна мати двовершинну (або одновершинну) параболічну форму.

Рис. 2. Фізіологічна крива фізичного навантаження