АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методика гігієнічної оцінки уроку трудового виховання та проведення лікарської професійної консультації і професійного відбору

Санітарно-гігієнічна оцінка уроку трудового виховання школярів зумовлює необхідність проведення хронометражних спостережень, здійснення контролю за змістом (характеристика основних трудових операцій, особливості вибору матеріалу та забезпечення профільності політехнічної підготовки, дотримання норм щодо тривалості та об'єму робочого процесу, піднімання та переміщення вантажів), режимом (місце уроку в режимі навчальних занять та його побудова, особливості подання навчального матеріалу, методики та наочності викладання, використання форм активного відпочинку) та умовами навчання (визначення санітарно-гігієнічних умов навчання та відповідності обладнання майстерень росту учнів, дотримання правил техніки безпеки), виявлення ступеня розвитку втоми учнів у ході навчального процесу і, отже, дослідження функціонального стану дітей і підлітків під час виконання трудової діяльності.

До основних етапів проведення професійної консультації та професійного відбору відносять:

· вивчення стану здоров'я та адаптаційних ресурсів організму;

· визначення критеріальних для професії, яка вивчається, психофізіологічних функцій на підставі аналізу літературних даних, хронометражних спостережень за ходом занять з виробничого навчання та трудовим процесом;

· проведення експертної оцінки ступеня професійної значущості психофізіологічних функцій та фізичних якостей за участю висококваліфікованих фахівців, фізіологів, гігієністів, майстрів виробничого навчання;

· підбір адекватних, інформативних, надійних і, водночас, простих методик дослідження професійно-значущих функцій;

· урахування мотиваційної спрямованості, індивідуально-типологічних і нервово-психічних особливостей організму та вихідного рівня розвитку ключових функцій;

· зіставлення отриманих результатів з вимогами професіограми, психофізіограми та психограми спеціальності, яка вивчається;

· науково-обґрунтоване прогнозування успішності професійного навчання та подальшої професійної діяльності.

До числа найбільш поширених методів проведення професійного відбору і, отже, прогнозування успішності професійного навчання та майбутньої професійної діяльності слід віднести:

— методику виділення меж фізіологічних коливань стану критеріальних функцій з визначенням типів рефлекторних реакцій та їх подальшою оцінкою;

— векторний аналіз професійної перспективності;

— методику бальної оцінки рівня розвитку ключових професійно-значущих функцій з визначенням прогнозу успішності професійного навчання;

— прогнозування професійної придатності на основі фундаментальних положень нечіткої логіки та нейронних мереж.

Виділення меж фізіологічних коливань стану критеріальних функцій та визначення типу рефлекторних реакцій організму дозволяє виявити осіб з високим, середнім або (низьким рівнем розвитку ключових професійно-значущих функцій, визначити як особливості індивідуального характеру їх формування, так і загальні закономірності розвитку фізіологічних реакцій, зумовлені віково-статевими особливостями.

Векторний аналіз професійної перспективності є найбільш наочним методом професійного відбору учнів і дозволяє визначити особливості індивідуального розвитку критеріальних функцій з подальшим графічним зображенням профілю психофізіологічного розвитку організму школярів.

Визначення успішності професійного навчання па підставі бальної оцінки рівня розвитку ключових професійно-значущих функцій передбачає проведення дослідження особливостей розвитку критеріальних характеристик функціонального стану організму, власне бальну оцінку ступеня розвитку ключових функцій та узагальнене визначення прогнозу успішності професійного навчання і подальшої професійної діяльності.

Прогнозування професійної придатності на основі фундаментальних положень нечіткої логіки та нейронних мереж зумовлює використання засобів формалізації природно-мовних висловлювань та логічного висновку на підставі експертних знань про структуру та функціональні можливості досліджуваних об’єктів, математичних аналогів людського мозку, які моделюють здатність навчання.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 587 | Нарушение авторских прав