 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Нормативи штучного освітлення дитячих закладів
У приміщеннях дитячих дошкільних закладів слід використовувати світильники, що забезпечують освітлення відбитим або розсіяним світлом, яскравість яких не перевищує 2000 Кд/м2. У разі застосування комбінованого освітлення приміщень (природне та штучне) оптимальне співвідношення між світловими потоками від вікна і від джерела штучного освітлення становить 2: 1. Для приміщень навчальних закладів встановлено певні гігієнічні вимоги щодо повітрообміну (табл. 10). Серед головних принципів розташування мережі позашкільних закладів слід відзначити принцип ступінчастості, який передбачає забезпечення умов для організації позашкільних занять та дозвілля за рахунок гурткової діяльності в загальноосвітніх установах і дворових клубах (І ступінь), у палацах і будинках дітей та юнацтва (IIступінь), у спеціалізованих позанавчальних закладах, зокрема в дитячо-юнацьких спортивних, музичних та художніх школах, центрах науково-технічної творчості (III ступінь). Територія земельної ділянки типових позашкільних закладів має передбачати наявність таких зон: спортивної, навчально-дослідної, господарчої, зелених насаджень і відпочинку та атракціонів. Провідним критерієм вибору будівлі позашкільного закладу є одночасна місткість із розрахунку числа дітей, які займаються в ньому протягом одного дня в одну зміну. Максимальна поверховість будівлі не повинна перевищувати трьох поверхів. Таблиця 10 Показники повітрообміну приміщень навчальних закладів
Серед основних груп приміщень позашкільних закладів слід виділити гурткові приміщення, спортивний блок, приміщення для масово-методичної роботи, адміністративно-господарчі приміщення, блок обслуговування. Головне правило розміщення гуртків: одна навчальна група — одне приміщення. Оптимальною орієнтацією навчальних приміщень у зимовий період року слід вважати південно-східну, припустимою — південну та південно-західну; в осінній та весняний періоди — оптимальною є південна, припустимою — східна, південно-східна або південно-західна. Освітленість робочих місць у кабінетах позашкільних закладів має бути в межах 300—350 лк, у спортивних залах — 200 лк, в ізостудіях, кабінетах крою та шиття — 400 лк. Оптимальна температура приміщень — 18—22°С, відносна вологість повітря — 40—60 %, швидкість руху повітря — 0,1—0,2 м/с. Комплексний аналіз психофізіологічного стану і працездатності школярів дозволяє рекомендувати як найбільш доцільне світло-оранжеве пофарбування стін, що дозволяє здійснити зміну звичної для школярів обстановки на більш яскраву, колоритну та збудливу і, отже, сприяє підвищенню ефективності проведення позаурочних занять. Літній табір повинен мати окрему земельну ділянку в приміській екологічно чистій зоні. Необхідна площа табору розраховується, виходячи з нормативу 200—250 м2 на одну особу, яка перебуває в ньому. Проте, якщо табір розміщується безпосередньо поблизу курортних зон, садів або лісопарків, якими можна користуватися, площа ділянки може бути зменшена до 100 м2 на одну особу. Доцільно, щоб літній табір мав наступні функціональні зони: спальну та культурно-масового призначення, спортивну, господарчу та службово-адміністративну зони. До господарчої зони має бути передбачений окремий в'їзд. Кожен літній табір повинен мати медичний пункт з ізолятором, що розрахований на перебування в ньому до 1,5 % від загальної кількості дітей.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 488 | Нарушение авторских прав |