АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гігієнічні вимоги до основних приміщень загальноосвітніх навчальних закладів

Будівля школи повинна забезпечувати оптимальні умови для організації навчально-виховного процесу, відпочинку та харчування учнів. Будівлю школи на території земельної ділянки слід розташовувати так, щоб рівень освітлення та інсоляції навчальних приміщень був оптимальним, а взаємозв’язок між ділянкою і будівлею – раціональним.

Основними варіантами архітектурно-планувальних композицій будівель навчальних закладів є компактна блочно-секційна павільйонна система.

Найбільш раціональними слід вважати блочно-секційну та павільйонну системи розташування навчальних будівель. В одній секції слід розміщувати максимум три паралелі класів для дітей одного віку або дві паралелі класів двох суміжних вікових груп (1 і 2, 3 і 4 тощо).

Будівлі загальноосвітніх навчальних закладів повинні мати не більше трьох поверхів. При розміщенні загальноосвітніх навчальних закладів у попередньо збудованих 4-5 поверхових будівлях, четвертий і п’ятий поверхи відводять під кабінети, які мають найменше навчальне навантаження.

Кількість учнів загальноосвітнього навчального закладу не повинна перевищувати його проектну місткість.

У будівлях загальноосвітніх шкіл передбачаються розміщення наступних функціональних груп приміщень: класні кімнати, навчальні кабінети, лабораторії з лаборантськими, кабінети трудового навчання та професійної орієнтації, продовженого дня, фізкультурно-спортивні, приміщення харчоблоку, медичні, актовий зал, бібліотека, адміністративні, допоміжні (вестибуль, рекреації, гардероби, санітарні вузли з технічними приміщеннями) приміщення.

Уразі розміщення школи у пристосованій будівлі набір приміщень та їх площа визначаються за погодженням з територіальною санітарно–епідеміологічною станцією у кожному випадку окремо, виходячи з типу загальноосвітнього навчального закладу, кількості і віку учнів, кількості класів тощо.

Склад і площі приміщень загальноосвітнього навчального закладу визначаються за шляхом проведення відповідних розрахунків, виходячи з призначення приміщень, ступеня наповнюваності класів під час виконання різних видів навчальних занять та показників розрахункової площі на одного учня. Допускається добудова додатково до школи блоку плавального басейну за умов, що для цього є відповідна земельна ділянка.

Кількість класів, навчальних приміщень, лабораторій, навчально-спортивних залів слід розраховувати, виходячи із кількості годин занять в одну зміну і їх зайнятості не менш як 75 відсотків навчального часу.

Підлога приміщень загальноосвітніх навчальних закладів повинна бути з деревини або лінолеуму на теплій основі, не мати щілин, підлога туалетних та умивальних кімнат має вистилатися керамічною або мозаїчною шліфованою плиткою. Забороняється використовувати цементні, мармурові або інші подібні матеріали для настилу підлоги усіх приміщень.

Стіни навчальних приміщень повинні бути гладкими та такими, щоб їх прибирання було можливе вологим способом.

Класні кімнати (навчальні приміщення) для учнів 1-4 класів слід розміщувати тільки на першому поверсі в окремому блоці, ізольовано від приміщень для учнів інших вікових груп.

Якщо в школі існує кабінетна система навчання, то вона потребує розміщення кабінетів у межах 1-2 поверхів таким чином, щоб перехід з одного кабінету в інший займав не більше 2 хвилин. Кабінети з предметів, які найчастіше вивчаються у школах, розміщуються для 5-9 класів на першому поверсі, для 10-12 класів на третьому поверсі. Оптимальна кількість кабінетів – 2-4 на один предмет (залежно від місткості школи). Всі інші лабораторії та кабінети розміщуються на другому поверсі.

Навчальні класи і кабінети не повинні бути прохідними та мають бути ізольованими від приміщень, які є джерелами шуму і запахів (майстерні, спортивні і актові зали, харчоблок тощо).

Приміщення для трудового навчання повинні бути ізольованими від інших основних приміщень (в окремих блоках, відсіках будівлі або в окремих будівлях з гардеробом і туалетом) і розміщеними на першому поверсі. Для трудового навчання і професійної підготовки учнів 10-12 класів додатково передбачаються навчально-виробничі майстерні, міжшкільні навчально–виробничні комбінати, навчальні цехи промислових і сільськогосподарських підприємств. Із майстерень з обробки дерева, комбінованих майстерень з обробки металу, металу і дерева необхідно передбачити додатковий вихід на вулицю через теплий тамбур або коридор, у який немає виходу із класів, кабінетів і лабораторій.

Спортивний зал розміщується на першому поверсі. Його розміри повинні забезпечити адекватну реалізацію програм з фізичного виховання і можливості організації позаурочних спортивних занять, актовий зал розміщується на другому поверсі.

Найбільша кількість людей, які одночасно перебувають на поверсі в будівлі школи, визначається наповнюваністю навчальних приміщень, приміщень для трудового навчання, спортивного і актового залів, що розміщуються на цьому ж поверсі.

Використовувати актовий зал як спортивний не рекомендується. Вхід в спортивний зал слід передбачити через роздягальню або через відокремлений коридор. Інвентарна для спортивного інвентаря (обладнання) повинна з’єднуватися із спортивним залом через двері або відкритий отвір розмірами (2х2,2 м²). Довжина цього приміщення повинна бути не меншою ніж 5 м, а підлога на одному рівні з підлогою спортивного залу (без порогу). Із інвентарної або спортивного залу слід передбачити додатковий вихід на земельну ділянку. Висота спортивних залів площею 162 м² повинна бути не меншою ніж 6 м. У спортивному залі площею до 288 м допускається одночасне заняття не більше, ніж з одним класом.

Виробничі приміщення харчоблоку проектуються із урахуванням розміщення в них технологічного устаткування. Кухонні плити, які працюють на твердому паливі, можна використовувати лише в сільських школах з наповнюваністю не більше 80 учнів. Кухні в школах повинні бути розраховані на розміщення в них устаткування для приготування їжі із сировини, а також – з напівфабрикатів. Площу обіднього залу (без кімнати для роздачі) слід визначити виходячи із розрахунку на одного учня не менше як 0,75 м² в школах до 80 місць і 0,65 м² в школах не понад 80 місць.

Максимальна наповнюваність обідніх залів має становити – 350-490 місць, при цьому у школах-інтернатах не допускається більше 2-х посадок учнів, у загальноосвітніх школах – 3-х. Із виробничих приміщень харчоблоків слід передбачити окремий вихід на територію подвір’я.

Обідні зали слід обладнувати столами на 4-6-10 місць і стільцями або табуретами. Відстань (між столами і роздаточною або вікном (дверима) для прийому брудного посуду повинна становити –150-200 см; між рядами столів – 100-150 см; між столами і стіною – 40-60 см.

Приміщення в будівлях шкіл поділяють на дві основні групи – навчальні та загально шкільні приміщення. Розташування приміщень має відповідати їх функціональному призначенню. Приміщення загальношкільного використання: учбово–спортивні, актові зали, майстерні є джерелами шуму і забруднення навколишнього середовища і мають бути віддалені від навчальних приміщень.

Основним принципом архітектурно-планувального рішення шкільної будівлі є максимальне розмежування дитячого колективу на окремі вікові групи для утворення диференційованого режиму навчання, позанавчальної діяльності та відпочинку учнів різного віку. Цим вимогам в найбільшій ступні відповідає блочно-секційне планування шкільної будівлі.

Для учнів початкової школи відводять окрему навчальну секцію, д складу якої входять класні приміщення, спально-ігрові з розрахунку 2 м² на учня, рекреаційні приміщення та санітарні вузли. Навчальні секції для учнів 5-9 класів і 10-11 класів складаються з навчальних кабінетів, лабораторій з лаборантськими, рекреацій та санітарних вузлів.

Відповідно до вимог існуючих гігієнічних норм, площа класної кімнати або навчального кабінету має складати 60 м², лабораторії – 66 м², лаборантських при них від 16 до 32 м².

Найбільш поширеною формою навчального приміщення є прямокутна кімната з розташуванням вікон по одній з довгих сторін кімнати, що забезпечує необхідну лівобічну спрямованість світла.

Відповідні умови оптимальної видимості класної дошки створюються на відстані від неї до останнього місця учня не більше 8 м та кута видимості дошки 30-35°, причому відстань від дошки до першої парти складає від 1,2 м до 2,25 м.

Висота навчальних приміщень має становити не менше 3 м. При цьому повітряний куб, який припадає на одного учня, повинен складати 4,5-6 м³. Для розташування навчальних кабінетів у приміщенні школи керуються віковим принципом. Кабінети повинні мати вертикальні і горизонтальні зв’язки між собою. Найбільш зручним є кафедральний принцип розміщення кабінетів, при якому утворюються спеціалізовані секції із окремих приміщень.

Рекреаційні приміщення служать для відпочинку. Та проведення різноманітних фори шкільної діяльності. Рекреаційні приміщення повинні бути добре освітлені і мати умови для вентиляції. Вони є резервуарами чистого повітря під час уроків і дозволяють організувати активне провітрювання навчальних кімнат під час перерв.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 1242 | Нарушение авторских прав