АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Величина значень коефіцієнта природного освітлення при боковому освітленні приміщень

Прочитайте:
  1. В ПОСЛЕРОДОВОМ ПЕРИОДЕ ВЕЛИЧИНА МАТКИ УМЕНЬШАЕТСЯ ДО РАЗМЕРОВ НЕБЕРЕМЕННОЙ МАТКИ ЧЕРЕЗ
  2. Величина артериального давления у животных, мм рт. ст.
  3. Величина артеріального тиску залежить від периферичного судинного опору. Вкажіть судини, в яких він найбільший.
  4. Величина еритемної дози (біодози) ультрафіолетового опромінення пацієнта виміряна у хвилинах. Яким приладом визначалася величина еритемної дози?
  5. Величина кровопотери зависит от степени отслойки плаценты
  6. Величина пульса это
  7. Визначення температурного режиму приміщень
  8. Возможная величина и структура санитарных потерь в очаге ядерного поражения
  9. Гигиенические требования к максимальным величинам воздействия на школьника учебно-воспитательного процесса в соответствии с СП 2.4.2.782-99

лікувально-профілактичних закладів, %

Приміщення У зоні зі стійким сніговим покривом На іншій території
Операційні, пологові палати, секційні 1,6 2,0
Перев’язочні, кабінети лікарів, аптека, палати інтенсивної терапії 0,8 1,0
Палати, приміщення денного для перебування хворих, процедурні, стерилізаційні 0,4 0,5
Буфетні, кімнати очікування, рентгенівські та фізіотерапевтичні кабінети 0,4 0,5

Таблиця 13

Рекомендована орієнтація вікон приміщень лікувально-профілактичних закладів відносно сторін світу

Назва Приміщення Географічна широта
Південніше за 45° північної широти У межах 45-55° північної широти Північніше за 55° північної широти
Операційні, реанімаційні, секційні, пологові зали Пн, ПнС, ПнЗ Пн, ПнС, ПнЗ, Пн, ПнС, С
Палати для туберкульозних та інфекційних хворих Пд, ПдС, С, Пн*, ПнС*, ПнЗ* Пд, ПдС, С, ПнС*, ПнЗ* Пд, ПдС, ПдЗ, ПнС*, ПнЗ*
Палати інтенсивної терапії, дитячих відділень для дітей до 3 років, кімнати для ігор у дитячих відділеннях Не допускається на 3, для палат інтенсивної терапії — на 3 та ПдЗ
Лабораторії для бактеріологічних досліджень, приміщення для приймання інфекційного матеріалу та його розбору, розтинальні Пн, ПнС, ПнЗ, ПдС, С Пн, ПнС, ПнЗ, ПдС, С Пн, ПнС, ПнЗ, ПдС, С

* Допускається орієнтація вікон палат, загальна кількість ліжок в яких складає не більше ніж 10 % від загальної кількості ліжок у відділенні; у разі необхідності слід передбачити захист приміщень від перегріву сонячними променями з використанням жалюзі або інших пристосувань.

Таблиця 14

Нормативні значення штучного освітлення приміщень лікувально-профілактичних закладів

Назва приміщення* Освітлення робочих приміщень, лк
Операційна (0,8 м)  
Пологова та реанімаційна зали, наркозна, перев’язочна (0,8 м)  
Передопераційна, приміщення для спостереження за операціями (0,8 м)**  
Кабінети лікарів (оглядові) (0,8 м)**  
Кабінети лікарів (ординаторські) (0,8 м)**  
Кабінети лікарів функціональної діагностики (0,8 м)**  
Фізіотерапевтичні кабінети (0,8 м)**  
Кабінети лікування сном (0,8 м)**  
Кабінети психіатричних відділень (0,8 м)**  
Палати післяопераційні, інтенсивної терапії, для новонароджених, для хворих на глаукому, ізолятор (0,8 м)**  
Інші палати (0,8 м)**  
Кімнати для клініко-лабораторних досліджень (0,8 м)**  
Секційна (0,8 м)**  
Кімнати денного перебування (0,8 м)**  
Приміщення для миття і стерилізації суден, санітарні кімнати, клізмова (підлога)  
Коридори в операційному блоці (підлога)  
Коридори у палатних відділеннях (підлога)**  

*У дужках — висота над рівнем горизонтальної площини підлоги, для якої нормується рівень освітлюваності.

** Мають передбачатися штепсельні розетки для місцевого освітленості.

 

Санітарний блок лікарняного стаціонару містить: 3 туалети та 3 умивальні, душові та ванні кабіни, місця для приготування мийних та дезинфікуючих розчинів, дезінфекції та зберігання предметів догляду за хворими, для ношів, милиць, ціпків, каталок, для тимчасового збирання брудної білизни, для збирання матеріалів аналізів (кал, сеча, тощо).

Лікарю загальної практики та сімейному лікарю знання гігієни необхідні під час виконання наступних видів діяльності:

1. Аналіз стану здоров’я населення.

2. Діагностика та виявлення причин виникнення захворювань, передусім професійної, інфекційної та аліментарної природи.

3. Розслідування випадків харчових та професійних отруєнь, а також виробничого травматизму.

4. Здійснення лікувально-трудової експертизи та професійної орієнтації.

5. Проведення профілактичних медичних оглядів.

6. Здійснення диспансеризації населення.

7. Санітарна експертиза та погодження проектів будівництва, реконструкції, капітального і поточного ремонтів приміщень, будівель та споруд лікувально-профілактичних закладів.

8. Здійснення попереджувального та поточного санітарного нагляду в закладах охорони здоров’я.

9. Здійснення контролю за санітарно-гігієнічними умовами праці медичного персоналу.

10. Здійснення контролю за умовами перебування і навчання дітей в дошкільних та шкільних загальноосвітніх закладах, в установах позашкільної освіти та виховання.

11. Оцінка побутових умов та умов проживання родини.

12. Проведення профілактичної роботи в лікувально-профілактичних закладах, на підприємствах та в інших закладах і установах.

13. Розробка рекомендацій щодо організації раціонального харчування, призначення лікувально-дієтичного та лікувально-профілактичного харчування.

14. Визначення впливу клімато-погодних та інших факторів довкілля на здоров’я людини, надання рекомендацій з питань санаторно-курортного оздоровлення та лікування.

15. Виконання функцій керівника в різних ланках охорони здоров’я.

16. Проведення санітарно-освітньої роботи.

Слід підкреслити, що здійснення санітарно-освітньої роботи має виняткове значення для лікаря будь-якої спеціальності. Дійсно, сьогодні санітарно-освітня робота є надзвичайно актуальною проблемою сучасної медичної науки, насамперед тому, що підвищення рівня загальної освіти населення не зумовило зростання санітарної культури населення і передусім його гігієнічної грамотності.

Основними завданнями санітарно-освітньої роботи є:

1. Засвоєння гігієнічних та медичних знань.

2. Виховання гігієнічних навичок та умінь.

3. Організація роботи громадського медичного активу (санітарні пости, санітарні дружини та інші структури товариства Червоного Хреста, профспілок тощо.).

Тому, в першу, чергу слід вдосконалювати та впроваджувати наступні види і засоби санітарно-освітньої роботи:

1. Живе спілкування: лекція, бесіда, вечори запитань та відповідей.,

2. Письмове спілкування: стінівка, звернення, заклики, дошка запитань та відповідей, бюлетні, книги, плакати, журнали.

3. Використання наочних засобів: діапозитиви, муляжі, препарати, зразки виробів, радіопрограми, теле- та відеофільми, комп’ютерні програми.


Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 545 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)