 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Величина значень коефіцієнта природного освітлення при боковому освітленні приміщеньлікувально-профілактичних закладів, %
Таблиця 13 Рекомендована орієнтація вікон приміщень лікувально-профілактичних закладів відносно сторін світу
* Допускається орієнтація вікон палат, загальна кількість ліжок в яких складає не більше ніж 10 % від загальної кількості ліжок у відділенні; у разі необхідності слід передбачити захист приміщень від перегріву сонячними променями з використанням жалюзі або інших пристосувань. Таблиця 14 Нормативні значення штучного освітлення приміщень лікувально-профілактичних закладів
*У дужках — висота над рівнем горизонтальної площини підлоги, для якої нормується рівень освітлюваності. ** Мають передбачатися штепсельні розетки для місцевого освітленості.
Санітарний блок лікарняного стаціонару містить: 3 туалети та 3 умивальні, душові та ванні кабіни, місця для приготування мийних та дезинфікуючих розчинів, дезінфекції та зберігання предметів догляду за хворими, для ношів, милиць, ціпків, каталок, для тимчасового збирання брудної білизни, для збирання матеріалів аналізів (кал, сеча, тощо). Лікарю загальної практики та сімейному лікарю знання гігієни необхідні під час виконання наступних видів діяльності: 1. Аналіз стану здоров’я населення. 2. Діагностика та виявлення причин виникнення захворювань, передусім професійної, інфекційної та аліментарної природи. 3. Розслідування випадків харчових та професійних отруєнь, а також виробничого травматизму. 4. Здійснення лікувально-трудової експертизи та професійної орієнтації. 5. Проведення профілактичних медичних оглядів. 6. Здійснення диспансеризації населення. 7. Санітарна експертиза та погодження проектів будівництва, реконструкції, капітального і поточного ремонтів приміщень, будівель та споруд лікувально-профілактичних закладів. 8. Здійснення попереджувального та поточного санітарного нагляду в закладах охорони здоров’я. 9. Здійснення контролю за санітарно-гігієнічними умовами праці медичного персоналу. 10. Здійснення контролю за умовами перебування і навчання дітей в дошкільних та шкільних загальноосвітніх закладах, в установах позашкільної освіти та виховання. 11. Оцінка побутових умов та умов проживання родини. 12. Проведення профілактичної роботи в лікувально-профілактичних закладах, на підприємствах та в інших закладах і установах. 13. Розробка рекомендацій щодо організації раціонального харчування, призначення лікувально-дієтичного та лікувально-профілактичного харчування. 14. Визначення впливу клімато-погодних та інших факторів довкілля на здоров’я людини, надання рекомендацій з питань санаторно-курортного оздоровлення та лікування. 15. Виконання функцій керівника в різних ланках охорони здоров’я. 16. Проведення санітарно-освітньої роботи. Слід підкреслити, що здійснення санітарно-освітньої роботи має виняткове значення для лікаря будь-якої спеціальності. Дійсно, сьогодні санітарно-освітня робота є надзвичайно актуальною проблемою сучасної медичної науки, насамперед тому, що підвищення рівня загальної освіти населення не зумовило зростання санітарної культури населення і передусім його гігієнічної грамотності. Основними завданнями санітарно-освітньої роботи є: 1. Засвоєння гігієнічних та медичних знань. 2. Виховання гігієнічних навичок та умінь. 3. Організація роботи громадського медичного активу (санітарні пости, санітарні дружини та інші структури товариства Червоного Хреста, профспілок тощо.). Тому, в першу, чергу слід вдосконалювати та впроваджувати наступні види і засоби санітарно-освітньої роботи: 1. Живе спілкування: лекція, бесіда, вечори запитань та відповідей., 2. Письмове спілкування: стінівка, звернення, заклики, дошка запитань та відповідей, бюлетні, книги, плакати, журнали. 3. Використання наочних засобів: діапозитиви, муляжі, препарати, зразки виробів, радіопрограми, теле- та відеофільми, комп’ютерні програми. Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 588 | Нарушение авторских прав |